banner banner banner

США мають потребу в Україні? Виявляється, так!

США мають потребу в Україні? Виявляється, так!
president.gov.ua

Bloomberg

Інформаційний портал

Оригінал на сайті Bloomberg

Драма з імпічментом уже добігла кінця, але один з її ключових зовнішньополітичних підтекстів досі є. В основі взаємовиключних заяв про те, якими руйнівними щодо України були дії президента Дональда Трампа, лежали більш серйозні та фундаментальні суперечки про те, наскільки ця країна є дійсно важливою для США.

Відповідь полягає в тому, що Україна є дійсно важливою, оскільки вона в центрі кількох ключових питань геополітичного суперництва. Але яскраві ефектні фрази, до яких іноді вдаються представники зовнішньополітичної спільноти, пояснюючи важливу роль цієї країни, несповна відображають усі тонкощі цих питань і взагалі можуть послабити аргументи на користь підтримки України.

Дебати навколо України відображають неприємну геополітичну ситуацію, в якій опинилася ця країна. Сьогодні вона на передньому краї протистояння між Росією і Заходом. Це держава, де військова агресія Москви є найбільш очевидною і кричущою.

Однак Україна не є союзником США за договором або членом Європейського Союзу. Вона на периферії трансатлантичного та європейського співтовариств. Протягом останніх 30 років деякі уряди України тісно співпрацювали з Москвою, а інші прагнули вирватися з-під впливу Росії, що було результатом давніх мовних і політичних суперечок.

Новини за темою



Американські політичні дебати відображали цю невизначеність. Деякі відомі спостерігачі заявляють, що Україна нині у сфері впливу Росії, а інші приводять аргументи на користь її зближення із Заходом.

Ці розбіжності виникли під час саги про імпічмент. Трампа Україна очевидно не дуже цікавила, інакше він не став би проводити "особисту політику" щодо військової допомоги, якої так потребував Київ. Проте опоненти президента в Конгресі, а також кілька чиновників його адміністрації заявили, що для США підтримка України в боротьбі проти російської агресії дійсно представляє життєво важливий інтерес.

Чиновник з Ради національної безпеки Тім Моррісон висловився різко, заявивши, що "США допомагають Україні та її народу, щоб вони могли воювати з Росією там, у себе, і нам не довелося б воювати з Росією тут". Демократ з Палати представників Джейсон Кроу висловився майже тими самими словами: "Ми допомагаємо нашому партнеру боротися з Росією там, щоб нам не потрібно було боротися з Росією тут".

Ці заяви своєю чергою не було схвалено прихильниками геополітичної стриманості, які заявили, що зовнішньополітичне співтовариство впало в позбавлену розсудливості звичку стверджувати, що будь-який відступ США та ослаблення їхнього впливу призведуть до негайної та повної катастрофи.

Ці критики мають рацію в одному: ніхто насправді не вірить, що, якби Вашингтон не надавав Україні військову допомогу, слідством було б вторгнення Росії в США. Але справжньою причиною того, що цей аргумент є настільки сумнівним, є те, що він зводить нанівець найбільш вагомі аргументи на користь підтримки України з боку США.

Тобто три більш переконливі аргументи, які є вагомими по суті, хоча і дещо менш прямолінійними, ніж сценарій "боріться з ними там, щоб нам не довелося битися з ними тут".

По-перше, Україна має значення, оскільки США повинні віддавати перевагу тому, щоб змагатися з державами-конкурентами якомога ближче до їхніх кордонів і якомога далі від Америки та її ключових союзників. Якщо США і Росія повинні конкурувати за майбутнє Європи, то краще, щоб вони робили це головним чином в Україні, а не в Польщі чи Німеччині.

Допомога Україні в захисті її суверенітету дозволяє зробити так, щоб Росія була постійно зайнята на власному "задньому дворі". Під час холодної війни однією з причин, з якої Радянський Союз прагнув закріпитися в Латинській Америці, було прагнення відвернути сили США від інших регіонів і театрів воєнних дій. Ця зворотна логіка застосовується і до російсько-американських відносин сьогодні.

По-друге, значення України пов'язано з перевіреною часом ідеєю американської зовнішньої політики: Вашингтон повинен протистояти нестабільності та агресії на ранній стадії, перш ніж вона "дасть метастази" подібно агресивний формі раку.

Логіка полягає в тому, що відносна стабільність, яка є у світі після Другої світової війни, більш крихка, ніж здається, і вона буде зберігатися лише доти, доки лиходії вірять, що за зловмисними діями послідує покарання.

Якщо США своєю мовчазною згодою дають зрозуміти, що Росія не заплатить високу ціну за агресію і захоплення території України, вони просто будуть заохочувати таку поведінку — з боку росіян або інших міжнародних хижаків — в інших місцях. Ні, до військового нападу Росії на США це, швидше за все, не призведе, але це може призвести до поступового погіршення успішної міжнародної обстановки, яку Америка так старанно створювала.

Розрахунок на це і був основною причиною, з якої США вирішили протистояти Саддаму Хусейну в 1990 році, після того, як він увігнався до Кувейту. Інакше, попереджав радник з національної безпеки Брент Скоукрофт, був би створений "жахливий прецедент, який в цю еру, що зароджується "після холодної війни", лише прискорить відцентрові тенденції зростання жорстокості й насильства". На зорі ще однієї нової геополітичної ери той же основний принцип діє і в Україні.

По-третє, Україна має значення в силу свого місця в боротьбі, що загострюється між демократичними і авторитарними формами правління. Застосування президентом Росії Володимиром Путіним сили щодо України — це не просто питання військової агресії.

Сюди відносяться і постійні спроби (що вживаються з початку 2000-х років) шляхом заохочення корупції та підтримки неліберальних лідерів перешкодити Україні, не дати їй вступити в ряди істинно демократичних країн світу. З 2013 року Путін використав Україну як лабораторію для проведення багатьох операцій впливу і активних заходів, які Росія використовувала проти Заходу.

Новини за темою

З огляду на стратегічне значення України, те, що антилібералізм зараз дестабілізує обстановку в ряді європейських країн, і те, що успіх демократії в Україні напевно підірве легітимність путінської автократії в Росії, США дійсно зацікавлені у долі політичних реформ у Києві.

Тому заходи щодо сприяння оздоровленню влади, підвищення ефективності державного управління та боротьби з корупцією в Україні є так само важливими, як і військова допомога, яку надає Америка.

І тому ненавмисно помилкове тлумачення Трампом дій з боротьби з корупцією дійсно має такий руйнівний характер.

Аналіз спорів про значення України може здатися формальними академічними міркуваннями, позбавленими практичного сенсу. Але він зачіпає саму суть проблеми, з якою зараз стикаються прихильники жорсткої зовнішньої політики США.

Парадокс нинішнього моменту в тому, що скептицизм щодо глобальної ролі Америки зростає, так само як зростають і загрози міжнародного порядку, очолюваного США. Американські політики повинні заново навчитися виправдовувати свою політику (заохочувати вільну торгівлю, підтримувати союзників США, формувати баланс сил у віддалених регіонах), логічність якої вже не здається настільки очевидною, як раніше.

Це реальний виклик. Реальне політичне, а також інтелектуальне завдання. І звернення до аргументів, які легко можна осміяти, не сприяє полегшенню цього завдання.

США мають безліч вагомих причин серйозно ставитися до того, що відбувається в Україні. А якщо робити акцент на недостатньо вагомі причини, то це лише послабить аргументи і зменшить шанси.

Хал Брендс

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>