Справи Майдану: Розслідування триватиме

Справи Майдану: Розслідування триватиме
Фото з відкритих джерел

Антоніна Славицька

Юрист, народний депутат України IX скликання

Адвокатка Євгенія Закревська, яка представляє у суді родини загиблих та постраждалих під час подій Майдану, оголосила голодування. Причина – нерозгляд Верховною Радою однієї з поправок до проєкту закону про Державне бюро розслідувань. Поправка ця дозволить перевести до ДБР без конкурсу або за спрощеною процедурою слідчих управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури, які займалися справами Майдану. Представниця провладної фракції "Слуга народу" Ірина Верещук занонсувала, що розгляд поправки №318 (яку обстоює Закревська) запланований на 5 грудня. Власне, тиждень, що розпочинається, буде пленарним, тож у його порядку денному – цілий ряд важливих законопроєктів, серед яких і той, що стосується діяльності ДБР.

Отже, інцидент вичерпано? Ні. Закревська не довіряє парламенту. "Не знаю, чи вони (поправки) будуть розглядатися саме 5 грудня. Говорили, що вони можуть розглядатися 3 грудня. Я планую продовжувати голодування, поки цю поправку не ухвалять. Не знаю, коли це відбудеться, і чи ухвалять її відразу. Цю поправку могли прийняти і 15 листопада. Але вони цього не зробили", – говорить адвокатка.

Чому саме ця поправка є настільки важливою для Євгенії Закревської? Річ у тім, що справами Майдану займалося управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, яке очолював прокурор Сергій Горбатюк. (Про те, наскільки успішно воно ними займалося – дещо згодом). Але з 20 листопада 2019 року органи прокуратури втратили повноваження з розслідування кримінальних проваджень. З огляду на це, більшу частину справ про події на Євромайдані повинні передати для розслідування до ДБР, а також до Служби безпеки України, Національної поліції та Національного антикорупційного бюро.

За пару днів до того, як ця норма вступила в дію, а саме – 18 листопада – глава ДБР Роман Труба повідомив про створення в ДБР підрозділу, який розслідуватиме справи Майдану. Іншими словами, від цієї категорії справ ніхто не збирається відмовлятися і ніхто не планує їх ігнорувати – слідчі розпочнуть роботу відразу після того, як ГПУ завершить всі процесуальні дії і передасть ДБР матеріали кримінальних проваджень, запевняє Труба.

Новини за темою

Що стосується Генеральної прокуратури, то вона, хоч і втрачає функцію слідства, зберігає за собою функцію нагляду та контролю. І це – значно важливіше, вважає генпрокурор Руслан Рябошапка. В структурі ГПУ матиме місце департамент, який здійснюватиме процесуальне керівництво у справах, пов’язаних з подіями 2013-2014 років. Його – за словами Рябошапки – пропонували очолити Євгенії Закревській, але сторони "не дійшли згоди", стверджує генпрокурор в інтерв’ю "Лівому берегу".

Яка причина змусила Закревську відхилити пропозицію Рябошапки? Про це знає тільки вона сама. Коли на початку своєї президентської каденції Володимир Зеленський оголосив, що готовий призначити головою ГПУ представника громадськості, в соцмережах розпочався флешмоб на підтримку вимоги віддати генпрокурорське крісло саме Закревській. З цієї затії нічого не вийшло, проте, можливо, пані Євгенія і досі вважає, що це – єдина гідна її посада? Чи в ній говорить образа через звільнення Сергія Горбатюка?

Альтернативна версія пов’язує невдоволення Євгенії Закревської з тим, що інформаційний супровід справ Майдану був забезпечений на кошти фонду "Відродження", і тепер, коли справи змінюють підслідність, грантова підтримка проекту може припинитися або, принаймні, обміліти. А те, що адвокатську групу Майдану підтримує фонд "Відродження" – не секрет і тим паче не наклеп. Фонд вказано на сайті групи серед її партнерів. Але значно цікавішою є рубрика цього ресурсу під назвою "Результати розслідування". Там – просто чиста сторінка, дуже промовиста і симптоматична.

Хоча в тому, що за п’ять років органи слідства не показали жодних притомних результатів – провина не лише одного Сергія Горбатюка. Хочу нагадати хронологію деяких гучних заяв по справах Майдану. Першим про завершення слідства по ряду епізодів звітував ще генпрокурор Віталій Ярема – і було це в червні 2014 року. А в жовтні 2015-го майже те саме повторив його наступник Віктор Шокін. "Можу сказати, що фактично справу розслідувано", – зазначив він. Наступним в тренді був, певна річ, Юрій Луценко. Він відзвітував через 3,5 роки після Шокіна, доповівши у лютому 2019-го, що ГПУ фактично завершила розслідування розстрілу активістів Євромайдану.

Вочевидь, диявол, який криється в деталях, цього разу оселився в слові "фактично". Бо фактично нічого так і не було зроблено. І найкращий доказ тому – позиція Горбатюка щодо будівництва меморіалу Небесної Сотні на вулиці Інститутській. Через меморіал Горбатюк посварився з Інститутом національної пам’яті та його тодішнім головою Володимиром В’ятровичем. Бо В’ятрович виступав за початок будівництва, а Горбатюк наполягав на тому, що розбирання бруківки шкодить слідчим діям і реконструкціям, котрими опікувалося відомство Горбатюка і які на той момент – а мова йде про травень-червень 2019-го – були у самому розпалі. І це – через п’ять з гаком років після всіх подій.

Нарешті, додам до сказаного, що депутат попередніх скликань Генадій Москаль, котрий очолював тимчасову слідчу комісію у справах Майдану, у своїх чисельних інтерв’ю неодноразово підкреслював, що керівництво МВС і СБУ спускає на гальмах справи про вбивства на Євромайдані та саботує роботу з розслідування, а деякі докази – просто знищує.

До чого цей довгий екскурс у недавню історію? До того, що ані у 2014-му, ані у 2015-му, ані у 2019-му ніхто не голодував через фактичний провал справ Майдану.

Однак якщо повернутися до "поправки спотикання" і до роботи ДБР як такої, то варто ще раз процитувати Романа Трубу. Він наголошує, що перед відправкою до Держбюро всі справи з Генпрокуратури проходять передбачену законом інвентаризацію. І тривати вона може до трьох місяців. Крім того, наголошує Труба, "слідчі ДБР готові приймати матеріали проваджень та продовжувати розслідування. Слідча група комунікує з представниками прокуратури: все працює злагоджено".

"Ми завжди говорили не про автоматичне переведення слідчих ГПУ, а про скорочену процедуру конкурсного відбору. Я лише за те, щоб розслідування завершили ті люди, які займалися ним всі роки, але водночас переконаний, що співбесіда з ними має відбутися. І насамкінець: я би хотів, щоб після шести років розслідування матеріали проваджень були скеровані до суду, а не передані до інших правоохоронних органів. Але цього не відбулося. Тому не потрібно звинувачувати ДБР в тому, що матеріали доведеться переглядати наново", – пише Труба у соцмережі.

А від себе – як законодавець – додам, що поправка №318 була схвалена профільним комітетом Верховної Ради та рекомендована до голосування у сесійній залі. При цьому голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія запевняє, що його колеги підтримають дану поправку. А раз монобільшість дає "добро", то питання можна вважати вирішеним.

Якщо тільки суть всього "хайпу" полягала саме в тому, щоб добитися ухвалення поправки, а не у зовсім інших мотивах.

Антоніна Славицька

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>