banner banner banner banner

"Соросята" відчули запах крові, ну а гроші – це кров економіки

Злий геній Джордж Сорос сказав: "Музика вже скінчилася, а вони всі танцюють". Думаю, мільярдер і "милий" старий Джордж, вимовляючи ці слова, характеризував насамперед наш український пофігізм. Мовляв, "чорний лебідь" вже кружляє над країною, а вони, як і раніше, сподіваються на диво.

"Соросята" відчули запах крові, ну а гроші – це кров економіки
Кабмин

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Злий геній Джордж Сорос сказав: "Музика вже скінчилася, а вони всі танцюють". Думаю, мільярдер і "милий" старий Джордж, вимовляючи ці слова, характеризував насамперед наш український пофігізм. Мовляв, "чорний лебідь" вже кружляє над країною, а вони, як і раніше, сподіваються на диво.

Ось такі думки спадають на думку, коли спостерігаю, як "чорний лебідь" старанно роздмухується "соросятами". Задум такий. До 4 березня активно нагнітати паніку, в середу заявити у Верховній Раді про відставку відразу декількох міністрів, а потім стьобатися, мовляв, вони би впоралися із наступом глобальної кризи – але їм не дали завершити розпочаті "реформи".

А те, що виробнича економіка країни падає просто на очах – найменше хвилює гончаруків, милованових, арахамій та інших. Тому настрій у наших бізнесменів гидкий. Всі знають: у владі ніхто не додумається запровадити податкові канікули для малого і середнього бізнесу в промисловості та аграрному секторі, а також ніхто не стане вкладати гроші в реальну економіку. Далі – масштабна криза, паніка і скуповування українських активів за "п'ять копійок".

Це і є соросівський або фінансовий капіталізм по-українськи: інфляція – не більше 4%, облікова ставка НБУ – аж 11%! Різниця – 7% на сите життя інвестбанкірів-"соросят"! Олексію Гончаруку та Якове Смолію, ну залиште собі і своїй команді на сите і задоволене життя 2-2,5%, але не 7%! Тим паче, що самі ж недавно відзначали: "Уповільнення інфляції, за оцінкою НБУ, триває.

Новини за темою

Починаючи з січня та впродовж більшої частини 2020 року, інфляція буде перебувати нижче цільового діапазону 5±1%, але прискориться в четвертому кварталі і складе 4,8% на кінець року". Говорите правильно, а на ділі Нацбанк продовжує цинічно грабувати національну промисловість і злиденне населення під приводом "боротьби" з інфляцією. В інтересах українського бізнесу треба б НБУ знижувати облікову ставку, пом'якшуючи монетарну політику, і для гривні це було б добре.

Але, незважаючи на вимоги президента Володимира Зеленського, Мінекономіки і Нацбанк чинять щодо виробничого місцевого бізнесу за принципом "візьми та відчепися". Нічого нового, все владою робиться по-старому. Відразу напрошується питання нашим дорогим міністрам і держрегулятору, чому і за Володимира Зеленського у нас не працюють гривневі інвестиції?

Навіщо банки обмежують кредити українському бізнесу дуже жорсткими умовами, а в європейських країнах місцевим компаніям гроші ледь не втюхують – там ключові ставки центробанків близькі до 0. Упевнений, "угорі" у нас будуть лицемірно мовчати, однак, судіть самі:

По-перше, облікова ставка НБУ в 11% практично вища рентабельності всіх галузей виробничої економіки України і, природно, це суттєво гальмує приплив прямих інвестицій і кредитних грошей в наші промислові підприємства. Чи цього Яків Смолій та Тимофій Милованов не знають?

По-друге, чи здогадується очільник Мінекономрозвитку Тимофій Милованов, що зараз більшою мірою гальмує приплив внутрішніх інвестицій відсутність сукупного попиту, який продовжує знижуватися і цього 2020 року? Тому керівники українських компаній і підприємств, зберігаючи невпевненість у перспективах попиту на свою продукцію і товари, намагаються не витрачати залишки на своїх банківських рахунках.

Вони не знають, коли реально почнуть зростати доходи населення і чи буде підвищуватися фінансова стійкість споживачів товарів і послуг?

І ця проблема у цьому сенсі стає все більш складною і важкою. Але правильні і сильні рішення є завжди. То що ж робити? Як допомогти економіці країни гривневими інвестиціями?

Перш за все, для стимулювання припливу довгих грошей з внутрішнього ринку колективного інвестування в реальний сектор української економіки треба активно задіяти важелі, які дозволять ефективно вирішувати цю проблему - це бюджетні та податкові механізми. Нарешті, треба негайно внести відповідні зміни і доповнення до закону України про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).

Про що йдеться? Для роз'яснення пропоную розглянути конкретний і дуже показовий приклад. Отже, сьогодні, наприклад, у голови Офісу президента Андрія Єрмака та інших топ-чиновників "запарковані" величезні обсяги готівкової валюти, які не працюють на економіку країни. Це, відверто кажучи, дике видовище для іноземних інвесторів.

Ну, а з декларацією за минулий, 2019, рік нового голови ОП можна легко ознайомитися на сайті Національного агентства із запобігання корупції, де вказано, що Андрій Єрмак, окрім іншого майна, має також 347 тисяч доларів і 50 тисяч євро готівки.

Згоден, що з капіталами його попередників на цій посаді Андрієм Клюєвим і Сергієм Льовочкіним – ця сума готівки - просто крапля в морі. Однак для іноземних інвесторів – це дуже показовий маркер того, що українські чиновники найвищого рангу не довіряють навіть внутрішньому ринку спільного інвестування, воліючи тримати готівкову валюту в "матрацах".

І зауважте, в бесідах з іноземними інвесторами, які хотіли би працювати в Україні, часто чую, що світ сьогодні прагне до багатополярності. Інвесторам, як повітря, потрібні альтернативи.

Однак у нас дуже мало інвестпроектів, у яких можна було б знайти цікаві ліквідні ідеї. І також багатьох іноземних інвесторів зупиняє в Україні ухвалити позитивне рішення той факт, що фінансово спроможні українці самі не інвестують свої заощадження всередині країни. Чому? Адже за оцінками НБУ, поза банківською системою знаходиться близько 90 млрд готівкової валюти (без урахування гривневої готівки), що в рази більше за наш золотовалютний резерв.

Про що говорять ці цифри? Про те, що гроші топ-чиновників лежать у "матрацах", вони не працюють на конкретні бізнес-проекти і в цілому на українську економіку. Тим часом як ринок зовнішніх запозичень різко звузився для наших банків і підприємств. Позичати за кордоном за доступними ставками стало набагато складніше, плюс величезні валютні ризики.

То що ж робити? По-перше, самим підприємцям потрібно терміново переводити в розряд першорядних так зване питання довгих грошей, без яких вони точно не зможуть реалізувати свої проекти. До того ж довгі гроші – це не тільки особливі інститути, а це і особливі технології. Питання довгих грошей – це ще і фактор часу.

Новини за темою

Тому, по-друге, вже цього, 2020, року необхідно створити в Києві міжнародний фронт-офіс із залучення в національні бізнес-проекти заощаджень фінансово заможних громадян та іноземні інвестиції на загальну суму в еквіваленті близько 2 трлн гривень. З початком діяльності цього фронт-офісу має відкритися друге дихання українського ринку спільних інвестицій.

Андріє Єрмаку і Тимофію Милованову, хіба нам це не потрібно? Безумовно, цей національний проект може отримати подальший розвиток на принципах державно-приватного партнерства. Не можна більше брати валютні кредити при таких високих ризиках і ледве працюючій українській промисловості, врятувати економіку України зможуть тільки внутрішні і зовнішні інвестиції.

І час президенту Володимиру Зеленському зупинити старання "соросят" роздмухувати "чорного лебедя" до глобальних розмірів. Щоправда, "соросята" вже відчули запах крові, ну а гроші – це кров економіки.

До речі, останньою краплею для конфлікту, що переповнила чашу терпіння одного нашого місцевого олігарха, послужила саме зміна голів трьох енергокомпаній, включаючи "Центренерго", якими керувала довірена особа Ігоря Коломойського. А, як відомо, фішка сучасного державного управління у нас у країні – це олігархічний консенсус. І раптом така зухвалість з боку "соросят"!

І відкритою для сторонніх очей причиною для можливої відставки кількох міністрів і самого прем'єр-міністра стали розбіжності між президентом Володимиром Зеленським і міністром юстиції Денисом Малюською під час зустрічі з Ігорем Коломойським. Ось так і живемо, чекаємо тепер 4 березня у Верховній Раді…

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

 

 

 

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>