Смерть у палаці та життя на лайнері: Топ-5 книжок січня

Новизни книжкам на початку року надають як оригінальні сюжети, так і якісний переклад у випадку зарубіжних бестселерів. Що ж до авторів, то навіть живі класики опублікували нові та цікаві тексти, а премійована молодь запропонувала на диво нестандартний підхід до традиційних проблем

Смерть у палаці та життя на лайнері: Топ-5 книжок січня
З відкритих джерел

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

Новизни книжкам на початку року надають як оригінальні сюжети, так і якісний переклад у випадку зарубіжних бестселерів. Що ж до авторів, то навіть живі класики опублікували нові та цікаві тексти, а премійована молодь запропонувала на диво нестандартний підхід до традиційних проблем

Гіларі Мантел. Везіть тіла. – Х.: Фабула, 2017

Фото з відкритих джерел

Цей епохальний роман продовжує історію про короля Генріха VIII Тюдора, який багато років намагався завоювати серце Анни Болейн. Але довгоочікуваного спадкоємця для Англії він так і не дочекався, хоч заради своєї обраниці зрікся католицької церкви, плів інтриги, скоював підступи і злочини. Більше того, свавільна дружина почала дратувати марнославного Генріха, її поведінка відвертала багатьох друзів і радників монарха. У романі недаремно згадується, як, будучи за життя неврівноваженою і потайною жінкою, Анна навіть через стільки століть після смерті продовжує змінюватися, несучи на собі відбиток тих, хто читає і пише про неї. Тож у романі описані ті кілька рокових тижнів, коли монарх наказав Томасу Кромвелю за будь-яку ціну позбутися Анни. "Зрозуміло, це книга не про Анну Болейн і не про Генріха VIII, але про кар’єру Томаса Кромвеля, чия біографія ще остаточно не вивчена, - пише авторка. - Тим часом майстер секретар залишається лискучим, м’ясистим і глибоко захованим, як найсмачніша слива в різдвяному пирозі, але я сподіваюся продовжити мої зусилля, аби витягнути його на світло".

Новини за темою

Ірина Лобусова. Королеви Привозу. – Х.: Фоліо, 2017

Фото з відкритих джерел

…З приходом більшовиків навіть одеські торговки з Привозу, які за будь-якої влади почувалися цілком комфортно, відчули залізний кулак нового режиму. За сюжетом цього ретророману військовий комендант міста вимагає непомірної плати з кожної крамнички, з кожного торгового місця, і хоча грошей вже ні в кого нема, але нова влада не вгамовується. Панічного настрою додають знайдені на місцях злочину розтерзані трупи, біля яких знаходять немовлят, і розслідувати все це доводиться детективові, який мандрує з роману в роман в одеській серії. Що ж до яскравості стилю, то іноді оповідь нагадує Бабеля з його "Одеськими оповіданнями", особливо одне з них, "Історію моєї голуб’ятні", експресію якого наслідує авторка. "Женщина бросилась на него, в глазах ее было безумие. Отбросив в сторону трупик ребенка, погромщик опрокинул ее навзничь мощным ударом кулака в лицо. А кто-то из толпы, выхватив вилы из трупа старухи, пригвоздил женщину к земле, после чего она неподвижно застыла, огромными, широко распахнутыми черными глазами уставясь в молчащее небо". Так само яскраво зображено фольклорні персонажі, що, знов-таки, наче вийшли з блатних пісень, а насправді – цілком реальні герої одеського злочинного життя – Манька Лляна, Дунька Швабра, Яшка Лисий, Васька Черник. Не кажучи вже про легендарного Мишка Япончика.

Новини за темою

Кіра Малко. Нижче. – К.: Нора-друк, 2018

Фото з відкритих джерел

Доволі екзотична історія дівчини з двома вищими освітами, соціологічною і перекладацькою, яка, почавши підробляти офіціанткою, згодом наважилася на піврічний контракт на круїзному лайнері. Як виявилося, заради того, щоб з'ясувати, чи справді закохана в свою колегу з київського офісу. Чи важке це кохання? Поруч з обраницею  питання не існує, бо все в житті шкереберть, проте за тисячі миль – це катарсис. З одного боку, "вони перебували за сотні кілометрів одна від одної, але були ближчі, ніж із тими людьми, які їх оточували". З іншого, "спершу А. отруїла їй зустріч з океаном, а тепер - і з Аляскою. Що ж це за любов така, яка псує смак?" - нетямиться героїня. Розповідь про історію кохання летить швидше, ніж тягнеться її служба на лайнері з перервами на вихідні у найвідоміших портах світу – з гулянками, хлопцями, тугою за далекою подругою. Це, мабуть, перший роман з сучасного українського чтива про заробітчанське "щастя", в якому героїня не виживає закордоном, а живе своїм власним, внутрішнім, не пов'язаним із "соціальними обставинами" життям. І так само чи не вперше ми читаємо про те, як чергова "загублена" українська душа потрапляє у світ, де можна обирати не лише роботу, тіло і кохання, але й спосіб про це розповідати.

Новини за темою

Оксана Забужко. Після третього дзвінка вхід до зали забороняється. - К.: Комора, 2017

Фото з відкритих джерел

У цій збірці відомої письменниці представлена її мала проза - від ранніх оповідань до визнаних шедеврів, перекладених багатьма мовами світу. Зокрема "Інопланетянка", "Дівчата", "Казка про калинову сопілку". Декларована відсутність художньої "шпарини" між ліричною героїнею та авторкою, через що життєві одкровення не стають літературними, свого часу сприяла становленню в Україні феміністичної "автобіографічної" прози. Нова річ у збірці - це повість про "покоління відкладеної війни", в якій драма стосунків між матір'ю і дочкою перегукується з трагедією в суспільстві. "Може, це все війна, думала вона потім. Може, в усьому винувата війна, і це її три роки накопичуване підшкірне роздратування починає даватися взнаки, - так, ніби ми всі мовчки погодилися, що є серед нас люди, яким належить умерти від російських куль, щоб ми могли й далі пити ввечері мохіто перед екраном, коли транслюють футбол, - а ми їм за те будемо платити".

Новини за темою

Катерино Калитко. Земля Загублених, або Маленькі страшні казки. –Л.: Видавництво Старого Лева, 2017

Фото з відкритих джерел

За нечисленними сюжетами оповідань цієї збірки, паралельно нашій реальності існує ефемерний світ знедолених та відкинутих, який дрейфує з оповідання до оповідання, обростаючи новими гіркими історіями. Ці герої різні, не такі, як всі, тому вони дбають за свій сховок – чи то в душі, а чи назовні, у повсякденному житті, що іноді нагадує похмуре Середньовіччя. "Колись я сказала – сказав - батькам, що добре було би спуститися жити в долину – згадує героїня, що вдає з себе хлопця, - і за цим послідував добрячий прочухан: ми жили в гордому місті і нізащо не згодилися б проміняти статус піднебесних воріт на якісь там два врожаї на рік". Варто додати, що за цю збірку її авторка, відома поетка, отримала премію "Книга року ВВС-2017", тож не дивно, що редактор Європейського департаменту Всесвітньої служби ВВС Артем Лісс зауважив: "Теми, яких торкається Катерина Калитко у своїй збірці, особливо актуальні зараз, коли світ здається дедалі більш роз'єднаним. Вона підкреслює важливість зберігати просте вміння людського спілкування, досягати взаєморозуміння між людьми з різним життєвим досвідом, несхожою історією та цінностями".

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>