banner banner banner banner

Скільки мільярдів доларів втратить економіка України протягом місяця карантину?

Скільки мільярдів доларів втратить економіка України протягом місяця карантину?
pixabay

Олексій Кущ

економіст

Україна в боротьбі з епідемією коронавірусу намагається застосовувати моделі розвинутих країни (або тих, що динамічно розвиваються). Йдеться про жорсткі обмежувальні заходи, які прямо або побічно впливають на припинення роботи цілих галузей економіки або на зниження їхньої продуктивності.

Новини за темою

Сповільнюється торгівля, зупиняються логістика і транспорт – найбільш потужні драйвери сучасного економічного зростання. Бізнес стикається з дефіцитним фінансовим потоком і з незнайомою досі кризою пропозиції. Населення втрачає доходи внаслідок вимушеного простою виробництва і поточну платоспроможність. Тобто навіть після завершення епідеміологічних заходів економіка просто так "не заведеться": сукупний попит перебуватиме на мінімальному екстремумі, а сама економіка у парадигмі, що змінилася, більше нагадує автомобіль з розрядженим акумулятором, який можна завести лише зі "штовхача" або за допомогою "прикурювання". І ніхто крім держави роль "штовхача" не виконає. У власників бізнесу (особливо малого та середнього) таких ресурсів немає. Саме тому низка країн вже заявила про формування екстреного антикризового пакету заходів, спрямованих на стабілізацію економіки: у Китаї виділяють 175 млрд дол., в Італії – 25 млрд євро, у Польщі еквівалент 50 млрд дол.

На цю мить бізнес-середовище в Україні зіткнулося з двома базовими шоками: шоком реалізації, через що рівень доходів або критично скорочується, або взагалі обнуляється, і шоком постійних витрат, які в будь-якому разі потрібно формувати: відсотки за кредитами, орендні платежі, податки, зарплата персоналу тощо. Для компенсації цих втрат і амортизації кризи державі потрібні гроші, і багато. А де їх взяти, якщо недонадходження до держбюджету за підсумками першого кварталу становитимуть мінімум 20%, і цей дефіцит буде лише наростати (через різке падіння платоспроможності населення і сектора торгівлі, скорочення експорту та імпорту і, звісно, податкових платежів). Пролунають пропозиції взяти черговий кредит у МВФ під ще більш принизливі для країни умови, тобто зайти в ту саму пастку причинно-наслідкових зв'язків: криза - допомога МВФ - токсичні для зростання економіки умови співпраці - ще більша криза - допомога МВФ.

З відкритих джерел

Але є й інший варіант, назвемо його теоремою Зеленського: негайний початок переговорів з Лондонським клубом щодо реструктуризації державного боргу перед приватними кредиторами і Паризьким клубом щодо боргу перед іншими державами та МВФ. Умови реструктуризації можуть не містити списання частини боргу: для нас головне - збільшення терміну погашення до 25-30 років і зниження ставки купона до 2-3% річних. До цього варто додати і реструктуризацію внутрішніх боргів за емітованими ОВДП. Тут період обігу конверсійних облігацій, випущених замість ОВДП, може бути менший - до 10 років, а ставка купона плаває, прив'язана до індексу споживчої інфляції за рік (січень-грудень до аналогічного періоду минулого року) плюс додаткові 2-3%. Досвід подібної реструктуризації в України вже був у 1998 р., до речі, теж після кризи, що прийшла з Азії. Скільки грошей це може принести? Суму 420 млрд грн, закладену в бюджеті на виплату боргів, називати безглуздо. Йтися може лише про засоби, закладені на оплату відсотків (145 млрд грн) і сальдовий показник погашення старих боргів мінус залучення нових (приблизно 70-80 млрд грн). Крім того, варто вирішити щодо збільшення планового дефіциту бюджету з нинішніх 2% ВВП до 4-5%, що принесе додаткові 130 млрд грн Як їх залучити в умовах реструктуризації старих боргів і закриття ринків капіталу? Тільки задіюючи ресурс держбанків та емісійний механізм НБУ. Держава повинна випустити цільові "коронавірусні облігації", які куплять держбанки і Нацбанк. Сумарно отримуємо фонд стабілізації економіки ємністю близько 350 млрд грн, які можна використовувати як на підтримку бізнесу, так і на посилення соціальної системи.

Новини за темою

Які це могли б бути заходи? По-перше, звільнення підприємств від сплати податку на прибуток за другий квартал і повернення вже перерахованих авансів. По-друге, звільнення  населення від сплати прибуткового податку протягом другого кварталу. Крім того, скасування ЄСВ для тих компаній, які збережуть на час карантину сплату за простій не менше двох третин заробітку найманих працівників. При цьому держава через спеціальний фонд могла б компенсувати штатникам, котрі залишаються в режимі простою, одну третину середньомісячного доходу на час карантину. Тобто відбулася б різнорівнева реструктуризація зобов'язань: спочатку держава реструктурувала свої борги перед кредиторами та отримала фінансову фору в розмірі приблизно 200 млрд грн, а потім приблизно цю суму було використано для реструктуризації зобов'язань бізнесу і населення перед державою. І вийшов би подвійний кумулятивний ефект: не просто економія 200 млрд грн видатків бюджету, а рецепція цих ресурсів населенням і реальним сектором економіки.

Єдина складність - процес буде різношвидкісним: вивільнення витрат на обслуговування боргу відбувається пропорційно графіку погашення, а вливання коштів амортизаційного, антикризового пакету повинно відбутися протягом другого і третього кварталів поточного року. Тобто без квазіфіскальної участі НБУ тут ніяк. Не менш важливо і зниження до 5-10% ПДВ, нарахованого на соціальні товари і послуги, що дозволило б мінімізувати зростання цін (на цю мить пільгу з ПДВ введено лише на медичне обладнання). На період дії карантину варто було б скасувати ПДВ на енергоресурси, реалізовані кінцевому споживачу: на нафтопродукти і природний газ населенню і бізнесу, на теплову енергію - фізособам. З урахуванням того, що в герметичній монетарній моделі "банки - НБУ" в системі випуску депозитних сертифікатів закрито зараз до 200 млрд грн, необхідно відв'язати ставку за ними від облікової ставки НБУ, що дозволить вивільнити значну частину цих коштів і спрямувати їх у реальний сектор для стимулювання відновлення економіки. Для цього необхідно виконати декілька умов: держава повинна запустити спецфонд компенсації відсоткової ставки за методом відкритого вікна для всіх суб'єктів малого і середнього бізнесу (МСБ), у зв'язку з чим сам фонд повинен поповнитися 20-30 млрд грн прибутку НБУ. Схему кредитної стимуляції потрібно запускати вже після завершення карантинних заходів, оскільки на період вимушеного простою виділення кредитів практично безглуздо, а розблокування ресурсів, пов'язаних на цю мить  депозитними сертифікатами, в період паніки загрожує перетіканням цих грошей на валютний ринок з метою посилення курсових спекуляцій.

Щодо глобальних завдань українського бізнесу, то нинішня криза - це чергова можливість задуматися про трансформацію великих сегментів економіки в закриті промислові кластери на стику науки, освіти і виробництва з державним структуроутворювальним елементом у центрі для забезпечення ефективного трансферу технологій та інновацій. Але тут не обійтися без системної державної політики. Як зазначав великий економіст Йозеф Шумпетер, "політичної зрілості не можна досягти без розуміння, що заходи, що вживаються в економіці, - це теж політика".

Новини за темою

Незабаром найбільші економіки світу візьмуть курс на кластеризацію своїх економік, тобто перенесення транснаціональними компаніями стратегічно важливих галузей назад на батьківщину. Від імпортозаміщення країн ця стратегія буде відрізнятися тим, що кластер спрямований не тільки на географічну локалізацію виробництва товарів для власних потреб, а й на їхній експорт до країн-невдах, які під час чергового раунду глобальної дефрагментації, зумовленої вже не вірусом, а ще невідомим нам "чорним лебедем", опиняться в ще більш важкій фазі кризи, ніж Україна тепер. А це означає, що у нас є лише один шлях: вирішення поточних проблем за допомогою вивірених тактичних кроків і вибір найбільш ефективної стратегії розвитку. Найближчим часом державні інститути повинні показати свою зрілість, суб'єктність і легітимність в очах населення. Влада повинна вибрати, що їй важливіше: віддавати борги до останнього українця або рятувати економіку. Виклики перед країною стоять безпрецедентні, і тому будь-яка критика таких рішень, як планова емісія, реструктуризація, обмеження зростання цін тощо, лунатиме як критика мобілізації під час повномасштабної війни. Зараз ми вступаємо в економічну війну, а на війні як на війні.

Спробуємо промоделювати втрати економіки, в разі якщо карантинні заходи триватимуть протягом одного календарного місяця. За основу розрахунку візьмемо показник випуску товарів та послуг у ринкових цінах, а також індикатор ВВП за 2018 рік. Надалі з урахуванням орієнтовного дефлятора, що застосовується в 2019-му, і планового дефлятора на 2020-й, а також за допомогою оціночних коефіцієнтів скорочення підприємницької активності в тих чи інших галузях економіки спробуємо оцінити сумарний показник втрат від епідемії коронавірусу і супутніх епідеміологічних і карантинних заходів.

Втрати випуску товарів і послуг у ринкових цінах, млн грн

Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство

9192

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів

13140

Переробна промисловість

43442

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

11629

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

468

Будівництво

9024

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

50515

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

26529

Тимчасове розміщування й організація харчування

4761

Інформація і телекомунікації

3026

Фінансова та страхова діяльність

3154

Операції з нерухомим майном

15048

Професійна, наукова та технічна діяльність

21325

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

9237

Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування

3119

Освіта

20314

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

3349

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

3229

Надання інших видів послуг

0

Втрата випуску товарів і послуг в основних цінах

250502

 

0

Втрати ВВП

Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство

3807

Добувна промисловість і розроблення кар'єр єрів

6776

Переробна промисловість

8675

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

3537

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

120

Будівництво

1713

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

24870

Транспорт, складське господарство, поштова та кур єрська діяльність

11978

Тимчасове розміщування й організація харчування

2383

Інформація та телекомунікації

1463

Фінансова та страхова діяльність

2062

Операції з нерухомим майном

10862

Професійна, наукова та технічна діяльність

10754

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

4608

Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування

2243

Освіта

15049

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

1626

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

1933

Надання інших видів послуг

0

Втрата валової доданої вартості в основних цінах

114462

Сумарно протягом 30 днів карантину економіка України може втратити приблизно 250 млрд грн у випуску товарної продукції, послуг та робіт і близько 115 млрд грн ВВП (еквівалент 4 млрд євро). В оцінку сумарних втрат включено і вплив на національну економіку обвалу світових сировинних ринків. В динаміці зростання валового продукту така економічна дисфункція цілком може призвести до уповільнення ВВП на 1,5-2% за рік. Контраверсійне питання: чи зможе наша економіка пройти криву V-образного падіння/зростання, коли економічний провал у 1-2 кварталах поточного року буде компенсовано адекватним щодо прискорення темпом росту економіки в 3-4 кварталах 2020-го? Адже ситуацію погіршує і бюджетна криза, що насувається.

У січні-березні 2020 року

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ (дані Державного казначейства, млн грн)

 

Факт за січень-березень 2019 року*

План на січень-березень 2020 року

Факт за січень-березень 2020 року

Відхилення

до відповідного періоду минулого року

до плану

+,-

%

+,-

%

1

2

3

4

5

6

7

8

Загальний фонд

 

Податкові органи (збір)

108,714,7

118,213,2

9,498,5

108,7

відшкодування ПДВ

-35,333,3

-32,338,6

2,994,6

91,5

надходження (сальдо)

73,381,5

117,360,2

85,874,6

12,493,1

117,0

-31,485,6

73,2

Митні органи

63,307,8

85,138,9

54,861,2

-8,446,5

86,7

-30,277,7

64,4

Всього по податкових і митних органах

136,689,2

202,499,1

140,735,8

4,046,6

103,0

-61,763,3

69,5

Інші міністерства і відомства

3,720,2

5,891,2

4,393,3

673,1

118,1

-1,498,0

74,6

у тому числі НБУ

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Реверсна дотація****

1,307,3

2,190,9

1,704,0

396,7

130,3

-486,8

77,8

Всього Загальний фонд (сальдо)

141,716,8

210,581,2

146,833,1

5,116,3

103,6

-63,748,1

69,7

Всього Спеціальний фонд

27,689,3

27,705,7

22,619,6

-5,069,7

81,7

-5,086,0

81,6

у т.ч. власні надходження бюджетних установ

6,973,8

9,812,0

8,910,7

1,936,9

127,8

-901,3

90,8

Державний бюджет (сальдо)

169,406,1

238,286,9

169,452,8

46,6

100,0

-68,834,2

71,1

За період з 1 січня по 17 березня 2020-го сумарні збори податкових органів становили 73,2% від плану, а митниці – 64,4% від плану. Загальний недобір становив майже 62 млрд грн, і ще 5 млрд грн недобору за спеціальним фондом. Сумарно в казні поки бракує 68,8 млрд грн. Звичайно, є примарна надія, що останніми днями березня ситуація зміниться і план буде виконано, але з урахуванням запровадженого карантину шансів на такий позитивний результат практично немає. Тобто в держави не буде вистачати грошей на виконання соціальних зобов'язань, не кажучи вже про заходи стимулювання щодо реанімації реального сектора. Мобілізаційний потенціал нашої економіки, по суті, обмежено одним місяцем простою. Сьогодні всі вторинні проблеми і сумніви автоматично відходять на другий план. У держави є два стратегічні завдання: спершу врятувати життя людей, а потім урятувати реальний сектор економіки.

Масштаб викликів формує і масштаб відповідей на них. Свого часу США подолали Велику депресію за допомогою формування при президентові ефективного "мозкового центру", де зібрано найкращих економістів країни. Щоб не повторювати помилки минулих років, коли в країні функціонувало кілька бездарних та імпотентних за генерованими смислами "центрів", така точка з'єднання колективного інтелекту повинна складатися не з "однодумців-підспівувачів", які тиражують вже збанкрутілі на заході смисли, а з представників різних, часом протилежних концепцій розвитку економіки. Країна потребує якісного дискурсу, а не компіляції чужого досвіду, тим паче що, беручи до уваги "інноваційний" характер нинішньої кризи, досвіду як такого і немає. Ну і без Архітектора, що формує на основі ідей "мозкового центру" нову економічну парадигму для розвитку країни, нам теж не обійтися.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>