Східноєвропейським країнам колишнього СРСР необхідна тимчасова коаліція з Вашингтоном

Східноєвропейським країнам колишнього СРСР необхідна тимчасова коаліція з Вашингтоном
Фото з відкритих джерел

Андреас Умланд

Політолог, історик

Оригінал на сторінці Neue Zürcher Zeitung

Чотири східноєвропейські країни, що раніше входили до складу колишнього СРСР і поки не належать до жодного оборонного союзу, занадто слабкі, щоб поодинці протистояти неоімперським домаганням Росії. Багатостороння оборонна структура могла би тимчасово допомогти їм.

Дивно, наскільки точно зони впливу міжнародних організацій у східноєвропейському та південно-кавказькому пострадянському просторі співвідносяться з територіальною цілісністю держав цього регіону. Нині в Східній Європі протистоять один одному два великих блоки: НАТО і ЄС з одного боку та Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) і Євразійський економічний союз (ЄАЕС) з іншого. Чотири країни, які не входять у жоден з цих союзів, а саме Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова (скорочено ГУАМ), не контролюють повністю свої території.

Туманні перспективи

На відміну від них країни-члени НАТО і ЄС з великими російськими меншинами і з обмежувальними законами у сфері громадянства, як-от Естонія і Латвія, з одного боку, та деякі економічно слабкі держави-члени ОДКБ і ЄАЕС, наприклад, Білорусь і Вірменія, з іншого боку, змогли зберегти свої міжнародно визнані кордони. А в Нагірному Карабасі в Азербайджані, Придністров'ї в Молдові, Південній Осетії й Абхазії в Грузії, а також Донецькому басейні (Донбасі) в Україні при прямій або - як у Карабасі - непрямій підтримці Кремля було створено шість невизнаних міжнародною спільнотою квазідержав. Крим, який належав Україні, було анексовано.

Новини за темою

Перспективи швидкого розширення ЄС і НАТО на схід туманні. ООН, ОБСЄ та Рада Європи, незважаючи на чіткі заяви на підтримку України і Грузії, зроблені впродовж останніх років, продемонстрували свою нездатність вирішити фундаментальну проблему безпеки, що визначає ситуацію в сірій зоні Східної Європи. Різні безрезультатні спроби створення спільних східноєвропейських структур безпеки, вжиті впродовж останніх двадцяти п'яти років, показали, що зрештою тільки залучення до процесу США може зрушити справу з мертвої точки. Для політичної стабільності не тільки Західної, але і Східної Європи активна участь Вашингтона має вирішальне значення.

Новини за темою

Це демонструють, наприклад, Балтійська й Атлантична хартії, підписані США і різними посткомуністичними країнами в 1998 та відповідно в 2003 році. Завдяки цьому тимчасовому союзу зі США в рамках Балтійської хартії Латвія, Литва й Естонія вступили в 2004 році до НАТО. На заході Балканського півострова ініційована США Атлантична хартія позитивним чином позначилася на ситуації, що склалася там двадцять років тому. У 2009 році Хорватія, держава, яка ще не існувала два десятиліття тому, а також Албанія, одна з найбільш жорстоких диктатур Європи, стали членами НАТО. У 2017 році Чорногорія, яку двадцять років тому як частину Сербії бомбардували натовські літаки, стала 29-м членом НАТО. Нині готується вступ до НАТО Македонії, а також Боснії і Герцеговини.

Тимчасова коаліція на перехідний період

Із цих або схожих успіхів, а також катастрофи російсько-грузинської війни 2008 року США засвоїли уроки. Вони підписали двосторонні хартії про стратегічне партнерство - у грудні 2008 року з Україною і в січні 2009 року з Грузією. Ці угоди підтримують Київ і Тбілісі при інтеграції в євроатлантичні структури, співробітництві в галузі безпеки, а також при підготовці цих країн до кандидатства в НАТО. Ці поки двосторонні хартії могли за аналогією з Балтійською й Адріатичною хартіями бути розширені в багатосторонній квазіальянс усіх неафілійованих східноєвропейських держав і США. Хартія США-ГУАМ могла в перехідний період на шляху до подальшого розширення ЄС і НАТО на схід надати сірій зоні Східної Європи елементарної організаційної структури.

Подібна тимчасова коаліція держав ГУАМ і Вашингтона, що орієнтується на Балтійську та Адріатичну хартії, могла би допомогти пережити період, поки держави сірої зони не стануть повноцінними членами провідних міжнародних організацій і таким чином не увіллються в міжнародну систему. Навіть обережно сформульована американська хартія з країнами ГУАМ мала би велике символічне значення. Вона би зміцнила архітектуру східноєвропейської безпеки, а також підвищила би для Москви ризик натрапити на опір, якщо вона задумає сприяти зростанню напруженості в пострадянській сірій зоні.

Андреас Умланд

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів