Східна Європа переживає глибоку демографічну кризу

Східна Європа переживає глибоку демографічну кризу
Відкриті джерела

Дмитро Добров

Історик-сходознавець, фахівець з міжнародних відносин

Оригінал на сайті ИноСМИ

У своєму червневому номері французька газета Le Monde diplomatique написала про безпрецедентну демографічну катастрофу, яка обрушилася на країни Східної Європи після розвалу комуністичної системи. Процес було розпочато в кінці 1989 року, одразу після падіння Берлінської стіни. Спостерігався масовий виїзд населення зі Східної Німеччини, Польщі та Угорщини до країн Західної Європи в пошуках більш високих заробітків, який триває досі, охопивши практично всі колишні країни соцтабору. В результаті нового "переселення народів" людські втрати Східної Європи виявилися куда більшими, ніж унаслідок обох світових війн. Протягом останніх 30 років Румунію покинули 14% населення, Молдавію — 16,9%, Україну — 18%, Боснію — 19,9%, Болгарію та Литву — 20,8%, Латвію — 25,3% населення. Депопуляції зазнали також східні регіони Німеччини (колишньої НДР), які буквально спорожніли. Винятком є хіба що Чехія, яка змогла зберегти основні "завоювання соціалізму" у вигляді соціальної підтримки населення, безкоштовної медичної системи, допомоги матерям тощо.

Новини за темою

Депопуляція Східної Європи пов'язана не тільки з відпливом трудових ресурсів: після 1989 року в колишніх "соцкраїнах" розпочалася ера дикого капіталізму, що супроводжувалася занепадом соціальної та медичної систем, різким зростанням смертності, у першу чергу серед чоловіків, за одночасного падіння народжуваності. Проте головного удару по демографії завдав масовий виїзд населення, причому найбільш молодої, активної, кваліфікованої групи. На історичній батьківщині залишилися діти, пенсіонери та особи, нездатні активно шукати роботу за кордоном. І це при тому, що протягом 40 повоєнних років у країнах Східної Європи спостерігалося повільне, але стабільне зростання населення.

Згідно з даними ООН, усі десять країн світу, які найбільше перебувають під загрозою вимирання, розташовані в Східній Європі. Це Болгарія, Румунія, Польща, Угорщина, республіки Балтії та колишньої Югославії, а також Молдова та Україна. За прогнозами демографів, до 2050 року населення цих країн буде зменшено ще на 15-23%. Це означає, зокрема, що населення Болгарії знизиться з 7 до 5 млн осіб, Латвії - з 2 до 1,5 млн. На думку експертів Міжнародного демографічного центру імені Вітгенштейна у Відні, "йдеться про безпрецедентну для мирного часу депопуляцію". Однією з основних причин називають убивче поєднання трьох факторів — низької народжуваності, високої смертності та масової еміграції. Але якщо в країнах Західної Європи падіння народжуваності компенсовано новими міграційними хвилями, то країни Східної Європи категорично відмовляються приймати "свіжу кров" в особі мігрантів, і це питання набуло надзвичайної політичної гостроти. У розпал міграційної кризи 2015 року Словаччина і Чехія прийняли відповідно 16 і 12 біженців, Угорщина і Польща — нікого.

Новини за темою

Між тим Східна Європа продовжує втрачати свої "золоті кадри" — кращих фахівців і молодь. В одній тільки Угорщині з часу вступу до ЄС у 2004 році країну залишили 5 тис. лікарів, переважно у віці до 40 років. Відчувається брак техніків та механіків, які також виїхали до Австрії, Німеччини та інших країн Західної Європи. Це абсолютно зрозуміло, оскільки в Угорщині вони отримують за важку ручну роботу 500 євро на місяць, а в Австрії за ту саму роботу — 1 тис. євро на тиждень. В інших країнах відплив спеціалістів середньої кваліфікації відчувається ще сильніше: сотні тисяч медсестер, теслярів, слюсарів і кваліфікованих робочих перебралися з Польщі, Румунії, Сербії та Словаччини на Захід. У Румунії масовий виїзд населення називають "національною катастрофою". Населення цієї країни скоротилося протягом посткомуністичного періоду з 23 до 20 млн осіб.

Від’їзд робочої сили зі Сходу мав не тільки стихійний, а й планомірно грабіжницький характер. Численні німецькі та британські фірми "мисливців за головами" в масовому порядку почали переманювати на Захід фахівців одразу після вступу країн Східної Європи до ЄС. Як пише німецька Die Welt, східноєвропейські країни покидають кваліфікація, молодість і гроші, тоді як решта людей похилого віку і діти глибоко розчаровуються у "свободі" й "демократії". З початку 1990-х років маленьку Боснію залишили 150 тис. осіб, Сербію — близько півмільйона. Однак найбільш значний відплив спостерігався в Литві: понад 300 тис. людей з 3 млн покинули країну.

Але найбільш трагічні наслідки "посткомуністичної ломки" відчула на собі Україна — колись одна з найбільш розвинутих республік СРСР. Якщо на початку 1990-х років у республіці проживали 52 млн осіб, то тепер населення не перевищує 42 млн. За прогнозами київського Інституту демографії, до 2050 року населення республіки становитиме 32 млн. Це означає, що Україна — держава Європи, яка найбільш стрімко вимирає, втім, можливо, не тільки Європи, а й світу. Згідно з українськими джерелами, з країни поїхали 8 млн осіб (експерти вважають, що від 2 до 4 млн, - ред.), які вирушили на заробітки до країн Євросоюзу і сусідньої Росії. За даними нещодавніх опитувань, 35% українців заявили про готовність емігрувати. Процес було прискорено після отримання Україною безвізового режиму з ЄС: щомісячно країну покидають близько 100 тис. осіб.

Новини за темою

Саме в Україні в найбільш екстремальній формі збіглися три фактори — падіння народжуваності, зростання смертності (смертність удвічі перевищила народжуваність) і масова еміграція населення. Демографи зіставляють відповідну динаміку у Франції та в Україні. Якщо до 1989 року показники зростання населення в цих двох країнах були порівнянні, то в наступний період населення Франції збільшилося на 9 млн осіб, а Україна втратила таку саму кількість народу.

Експерти вважають, що демографічна криза в країнах Східної Європи не може тривати нескінченно. Системи соціальної підтримки та охорони здоров'я фізично не можуть працювати в умовах, коли більшість населення становлять пенсіонери і діти, якоїсь миті неминуче настане крах державності. Але не варто спокушатися і щодо Західної Європи, де народжуваність є також надзвичайно низькою. У той час як розвинута частина континенту тимчасово виграла за рахунок людських ресурсів зі Східної Європи, набагато більш стрімкий приплив мігрантів з Близького Сходу та Африки з часом неминуче змінить соціокультурний вигляд західноєвропейських країн, де вже виникають конфлікти на релігійному та етнічному ґрунті. Якщо коефіцієнт народжуваності в корінних француженок — 1,6 дитини на жінку, то в тих, хто приїхав з країн Близького Сходу й Африки, цей показник становить 3,4 дитини і більше. Сьогоднішні дитячі садки у Франції вже на три чверті складаються з представників етнічних меншин, і в майбутньому країну чекають великі соціокультурні зміни. Про це вже написав у своєму бестселері "Покірність" французький письменник Мішель Уельбек.

Новини за темою

Чи є вихід із ситуації? Чи можна стимулювати механізм народжуваності в європейців? Демографи впевнені, що це неможливо ані в Західній, ані в Східній Європі. Правда, з різних причин. На заході континенту стандарт споживання є настільки високим, що поява нової дитини буде автоматично означати зниження рівня життя. У Східній Європі діє інший механізм: злидні, відсутність перспектив і розпад сімейних відносин роблять народження дітей небажаним. Тим часом частка європейців у світовому демографічному балансі постійно знижується. Якщо в 1900 році на Європу припадало 25% жителів Землі, то тепер — близько 10%.

Водночас, за підрахунками ООН, населення Африки південніше Сахари становитиме до 2050 року 2,5 млрд осіб, а до кінця століття — 4,4 млрд, тобто більше, ніж усе населення планети в 1980 році. Це означає, що Європу накриє новими міграційними хвилями, як би вона цьому не пручалася.

Дмитро Добров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...