Фото з відкритих джерел

Тремти, боржник, всі твої кошти можуть умить перетворитися на прах. У Верховній Раді намагаються внести до порядку денного законопроект, одна з позицій якого передбачає автоматичний арешт коштів. У зв'язку з цим здійнявся переполох, а чи не позбавлять людей останнього за комунальні борги? Ми розбиралися, чи мають під собою підставу ці страхи.

Борг спишуть автоматично

Спірний законопроект "Про внесення змін у Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України та інші законодавчі акти" внесено президентом 23 березня 2017 року як невідкладний, і це зрозуміло – йдеться про продовження судової реформи на процесуальному рівні.

Здавалося б, тільки на благо. Однак на ранковому пленарному засіданні у вівторок, 4 квітня, Верховна Рада не включила документ до порядку денного, хоча головуючий двічі його ставив на голосування. Не так часто Рада ігнорує законопроекти президента.

Норма, яка справді може стривожити реальних і потенційних боржників, стосується банківської таємниці та автоматичного арешту коштів відповідача за таким позовом.

Новини за темою: Тимошенко: Зміни до процесуальних кодексів дозволять знімати кошти клієнтів за борги перед ЖКГ

Зокрема, в ст. 62 закону України "Про банки і банківську діяльність", яка описує порядок розкриття банківської таємниці, передбачається додати таку позицію: інформація про юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками суду або державному виконавцю у зв'язку з виконанням рішення про арешт коштів.

У чинному на цей момент законодавстві такоі норми немає. Це означає, що, якщо закон буде прийнято, у боржника не буде жодних банківських таємниць від суду.

Ключове слово тут – автоматично. Комплекс поправок до закону "Про виконавче провадження" передбачає створення Системи автоматизованного арешту коштів. Пропонується доповнити закон новою статтею 9-1, відповідно до якої система забезпечує арешт коштів на банківських рахунках у випадках, передбачених цим законом. Ця сама система забезпечить запити в банки "з метою виявлення рахунків боржників, засоби яких підлягають арешту". Однак арешт коштів буде здійснюватися виключно в межах суми, зазначеної у виконавчому документі. Втім, є і застереження, що Система також забезпечує здійснення інших дій, необхідних для арешту коштів на банківських рахунках".

У соціальних мережах поправки викликали побоювання. Зокрема, люди бояться, що вони не зможуть вільно розпоряджатися своїми грошима. А якщо терміново потрібні кошти на лікування, наприклад? Або банально щоб купити хліба. Сьогодні громадянин може вибирати, стати йому боржником чи розрахуватися за рахунками, але відмовитися від інших необхідних витрат. Якщо закон буде прийнято в такому вигляді, то, наприклад, постачальник комунальної послуги зможе звернутися до суду, який ухвалить рішення про автоматичний арешт коштів боржника, і людина позбудеться цих грошей.

З іншого боку, ніхто не звільняв від оплати за рахунками і сьогодні. В Україні діють норми про стягнення коштів з боржників. Просто законодавство настільки є неоднозначним, що миттєво отримати живі гроші проблематично. А так – кредитору швидко відходять гроші, боржник перестає таким бути. Всі задоволені. Крім самого боржника.

А що кажуть юристи?

Юрист компанії "Територія закону" Євген Савенко вважає, що в чинному законодавстві достатньо важелів, щоб кредитор міг стягнути борг: "Є закон, є судовий порядок, є спрощена процедура – через судовий наказ. Ви хочете, щоб постачальник прийшов до боржника, взяв його за шкірку і витрусив своє? Це недемократично. Якщо є спір, він повинен вирішуватися в суді, суто в рамках закону".

У свою чергу, керівник Юридичного альянсу "Правосвідомість" Ростислав Саламаха в коментарі 112.ua зазначив, що на сьогодні справа, коли потрапляє рішенням суду до органу, який його виконує (Державну виконавчу службу), тягнеться довго, і комунальні підприємства потрапляють у борги. І з часом у комунальників виникають фінансові проблеми. У зв'язку з цим, він переконаний, якщо закон буде прийнято з такими нормами, це поліпшить ситуацію: "Як юрист я вважаю, що інтереси постачальника послуги, в тому числі комунальних послуг, якими користуються всі громадяни на основі договірних зобов'язань, повинні бути захищені. Комунальне підприємство належно надає послугу щодо економічно обґрунтованого тарифу на умовах, зазначених у договорі. Споживач погодився на ці умови в момент підписання договору. Я вважаю, що спрощений порядок виконання судових рішень, яким Державна виконавча служба отримує можливість виконувати рішення швидше, є передовою і доцільною нормою. Можливо, це сприятиме більш якісному виконанню споживачами своїх зобов'язань".

Новини за темою: У Києві презентували чат-бот для оплати комунальних послуг через Facebook

Як зазначив експерт, у частині автоматичного арешту коштів з банківських карт, у власників карт є можливості для захисту своїх прав: "Те, що банки будуть сприяти, абсолютно правильно, нічого неконституційного в цьому немає. Конституція захищає права як споживачів, так і постачальників. Споживачі мають право оскаржувати рішення про стягнення коштів, якщо вважають його незаконним. Але якщо суд ухвалив законне і обґрунтоване рішення, воно є вмотивованим, то в чому проблема? Його потрібно виконувати, і закон єдиний для всіх. Власне, я як професіонал надаю юридичні послуги і, коли клієнт мені не платить, теж обурююся. У комунального підприємства є право вимагати борг, і його потрібно погашати".

Direct Debit маси

Цікаво, що неоднозначне сприйняття боргових норм виникло виключно у зв'язку з боргами за комунальні послуги. Таке не є випадковим, адже для більшості населення після падіння рівня життя і підвищення тарифів на всі послуги це одна із найболючіших тем.

Держава теж не дрімає, намагаючись закликати боржників до порядку. Міністерство юстиції у січні 2017 року запустило електронний реєстр боржників за комунальні послуги і пропонувало накладати на боржників санкції у вигляді позбавлення водійських прав. Свою лепту вніс і НБУ. Регулятор пропонував поширити послугу Direct Debit, яка передбачає списання коштів з банківської карти за циклічні послуги. Однак там передбачені повідомлення власника картки та його згода.

По-друге, чому йдеться про банківські карти? Чинне законодавство передбачає арешт майна боржника. Але його рахунки захищені банківською таємницею. Стягнути з них щось без згоди власника наразі проблематично. Людина може жебракувати, але зберігати в банках мільйони і при цьому мати право на субсидію. Не випадково Мінфін неодноразово намагався здійснити верифікацію одержувачів субсидій оплати послуг ЖКГ. Тому проблема виникла не сьогодні і не вчора.

У законопроекті ж є можливість дізнатися, скільки грошей у відповідача насправді, і прийняти рішення (судом) у відсутність сторін позову. У випадку, якщо борг не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає наказ про стягнення цієї суми, обходячись без засідання.

Новини за темою: Підприємства заборгували "Нафтогазу" понад 31 млрд грн

Боржник має термін до 20 днів, щоб оскаржити рішення. Якщо він не скористається своїм правом, судовий наказ набирає чинності. Згоди відповідача на списання його коштів, за логікою законопроекту, не потрібно. Водночас страховкою є жорстке розпорядження про автоматичний арешт виключно тієї суми, яка є боргом.

У Росії таку норму щосили застосовують

Про наслідки цього кроку говорити рано, проект навіть не включено до порядку денного. Тим не менше подібна практика активно застосовується в Росії. У 2016 році Верховний суд РФ ухвалив постанову про списання боргів за комунальні послуги з банківських карт за спрощеною процедурою. Постачальники послуг, які раніше очікували рішень судів, зможуть їх отримати протягом декількох днів. Однак боржник повідомляється про всіх стадії процесу і може добровільно впродовж 10 днів сплатити рахунки.

Така практика призвела до маси суперечок і непорозумінь. Головною складністю такої практики є безспірність заборгованості: є злісні неплатники, а є й охочі "навісити" сумнівні борги постачальники. І якщо виникає спірна ситуація, платник завідомо винен і має доводити обґрунтованість боргу. Хоча в усьому світі прийнято протилежне – позивач повинен довести вину відповідача.

Повернути гроші у разі списання складно, були випадки, коли скасований судовий наказ не гарантував, що кошти не спишуть.

Єдина можливість довести правоту і повернути списане – йти до суду.

Лілія Брудницкая