banner banner banner banner

Штраф у 340 гривень за знущання в школах – це теж знущання

Штраф у 340 гривень за знущання в школах – це теж знущання
Фото з відкритих джерел

Андрій Кокотюха

Письменник

Якщо вже про шкільне цькування заговорили в Верховній Раді, значить, прикре явище справді є для нинішньої України проблемою. Його вже назвали булінгом. Під це визначення підпадає психологічний та фізичний тиск на однолітків чи молодших за віком школярів, які вирізняються замкнутою або занадто, на думку агресорів, зразковою поведінкою. За даними ЮНІСЕФ, із булінгом у школах стикається близько 67% дітей. Це зазначається в пояснювальній записці до законопроекту №8584, зареєстрованому в парламенті 10 липня.

Як можна побачити на офіційному порталі ВР, першою в переліку авторів значиться Оксана Білозір. Це зазвичай свідчить, кому належить ініціатива. Цікаво, що серед інших причетних значаться прізвища одіозних екс-"регіоналів" Олександра Вілкула та Юрія Мірошниченка, а також – "потрібного країні" Володимира Литвина. Представники партій-антагоністів об'єдналися заради благородної мети: протистояти булінгу.

Пропонований для ухвалення документ має змінити деякі положення Кодексу України про адміністративні порушення. В разі прийняття закону за булінг або приховання педагогами фактів цькування передбачається штраф у розмірі від 20 до 200 неоподаткованих мінімумів. Тобто – від 340 до 3400 гривень. Паралельно відразу чотири міністерства розробляють національну програму антибулінгу в навчальних закладах. А так званий освітній омбудсмен матиме право перевіряти школи на предмет наявності ганебних булінгових практик.

Історія питання йде корінням не лише в наше минуле, якщо згадувати радянські часи й скандальну стрічку Ролана Бикова "Опудало". До речі, на фільм про те, як клас у провінційному містечку об'єднався проти недолугої дівчинки (перша роль у кіно Крістіни Орбакайте, доньки Алли Пугачової), радянських школярів водили колективно. Що з певною натяжкою можна назвати як визнанням проблеми, так і спробою профілактики й виховання. Проте булінг досі не подоланий навіть у США. Дебютний роман Стівена Кінга "Керрі" - саме на цю тему: однокласниці дружно цькують негарну замкнену дівчинку, яку виховує мама - релігійна фанатичка. Загалом ледь не в кожному творі Кінга йдеться про булінг. Що значить: агресія на адресу "не таких" не є прикрим українським ексклюзивом, навіть не радянською спадщиною.

Натомість ініціатива пані Білозір та її колег щодо покарання за булінг народжена в СРСР. Адже лише радянські практики передбачають декларативне прийняття потрібних на перший погляд законів, котрі на практиці кари не передбачають. Не готовий сказати, чи принесе користь впровадження згаданої вище національної програми антибулінгу. Мабуть, не відразу, як усякий інший формат "політінформації", "ленінських уроків" або "уроків миру". Але будьте певні: обов'язкові виховні години, на яких цькування однолітків будуть уголос засуджувати, відбуватися незабаром будуть. Якщо вже не проходять. Натомість вдарити порушників гривнею й так припинити цькування не вийде.

Провину особи й покарання встановлює та визначає суд. Адміністративних правопорушень це так само стосується. Тепер уявіть судову тяганину, наприкінці шляху якої – сума в 340 гривень за обзивання поганими словами. Або 3 400 гривень - за колективне побиття слабшого з подальшим викладом запису в інтернет. У першому випадку це еквівалент 10 євро або чек вечері на двох у посередньому київському ресторані. В другому – трохи більше 100 євро й вартість смартфону середньої паршивості. Причому в кожному варіанті, якщо до того все ж дійде, платитимуть не безпосередні виконавці, тобто – жорстокі підлітки, а їхні батьки. Ну хіба що хтось із школярів уже трошки підробляє кур'єром або в фастфуді.

Чи варто говорити, що незалежно від законів подібні конфлікти будуть вирішуватися, як і зараз. А саме - шляхом домовленості сторін за закритими дверима в директорських кабінетах. Порівняно мізерні штрафи за скалічену психіку самі по собі є знущанням. Булінг не зникне, як роса на сонці. Поки все суспільство, включно зі школами, не укладе договір, згідно якого право сили в вирішенні спорів заміниться на право справедливості. Але тут уже народні депутати не допоможуть.

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>