Шевченко і брати: 5 книг, де розкриваються таємниці

Світ таємниць – це компенсація того, про що кожен міг би дізнатися, якби схотів. Натомість брак знань, відсутність уваги, нерозуміння власних потреб сприяє поширенню як дезінформації, так і відвертої брехні. Тож автори книжок цього огляду недаремно пишуть про те, чого можна уникнути, прочитавши їхні історії

Шевченко і брати: 5 книг, де розкриваються таємниці
З відкритих джерел

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

Світ таємниць – це компенсація того, про що кожен міг би дізнатися, якби схотів. Натомість брак знань, відсутність уваги, нерозуміння власних потреб сприяє поширенню як дезінформації, так і відвертої брехні. Тож автори книжок цього огляду недаремно пишуть про те, чого можна уникнути, прочитавши їхні історії

Володимир Яцюк. Тарас Шевченко і світ фотографії. – К.: Критика, 2019

З відкритих джерел

У посмертному виданні альбому-монографії визначного київського шевченкознавця, історика українського мистецтва та колекціонера вперше зібрано, заатрибутовано і класифіковано та докладно прокоментовано в культурному і подієвому контексті доби великий пласт фотографічної шевченкіани. Насправді це понад дві сотні світлин як широко відомих, так і геть зовсім не знаних загалові. Зокрема, розмаїті прижиттєві зображення Тараса Шевченка, краєвиди села Кирилівки та півострова Мангишлак, що їх знімкували, відповідно, Григорій Шевченко та Іраклій Усков, фоторепродукція рисунка поета в труні й фотографія поетової родини біля церкви в Києві на Подолі під час перепоховання його тіла, груповий знімок копачів могили в Каневі та численні фота самої могили (починаючи від найпершого і до середини 1920-х років), "візитки" ХІХ - початку ХХ століття з образом Шевченка, портрети людей із його найближчого оточення, а також світлини зниклих шевченкових малюнків – рідкісні документи, завдяки яким маємо нині уявлення про ці твори.

Олег Криштопа. Братство. Документальний роман за матеріалами слідчої справи Кирило-Мефодіївського братства. – К.: Вавилонська бібліотека, 2019

З відкритих джерел

Цей документальний роман побудований на основі матеріалів слідчої справи Украйно-Слов’янського (Кирило-Мефодіївського) товариства: протоколів допитів, очних ставок, зізнань, доносів та донесень. У книзі оживають братчики, молоді люди, що несподівано опинилися в руках політичної поліції й по-різному пройшли випробування: вічно роздвоєний у всьому Пантелеймон Куліш, боязкий інтелектуал Микола Костомаров, невільник честі Микола Гулак та іронічний Тарас Шевченко. Тут оживають і герої з потойбіччя: керівник Третього відділу граф Орлов, шеф жандармів Дубельт, київські губернатори Фундуклей та Бібіков, цар Микола І.

Сергій Плохій. Загублене царство. Історія "Русского мира" з 1470 року до сьогодні. – Х.: Фоліо, 2019

З відкритих джерел

Детально розглядаючи історію українського та російського народів, автор цієї книжки – професійний історик, один із ведучих спеціалістів в галузі історіографії та історії Східної Європи - доводить, що коріння цього конфлікту заховано в самому процесі становлення Росії як держави. Та й саме піднесення як російської держави, так і російської нації, її великодержавний статус - все це трималося на Україні, якій треба було бути окремою, але невіддільною частиною Росії. Багато хто в Кремлі та за його межами у виході України з-під впливу Росії побачив атаку на саму Росію. Чи належать до російської нації в її етнічному та культурному розумінні тільки етнічні росіяни (як ті, що живуть у Російській Федерації, так і за її межами), чи входять до її складу також братні східнослов’янські народи – українці та білоруси? Це і є ключовим питанням для російської еліти та для широкого російського загалу в цьому процесі нового пошуку себе та своєї нації як такої в пострадянському світі. Це і є ключовим питанням дослідження, яке ми провели в цій книзі". Загалом ця праця стала відгуком автора на російсько-український конфлікт, що спалахнув 2014 року.

Роман Клочко. Домівка для минулого. Про музеї, історію та мистецтво. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2019

З відкритих джерел

У цій книжці оповідань автор запрошує читача за лаштунки різноманітних музеїв та розповідає, як вони працюють. Яка знахідка допомогла розшифрувати давньоєгипетські написи? Як всесвітньо відома "Мона Ліза" опинилася… в королівській лазні? Що означають сцени, зображені на легендарній Скіфській пекторалі? Як узагалі з’явилися перші музеї, яка річ може стати експонатом та як відбувається реставрація? На всі ці питання можна знайти відповіді в цій книжці, а також дізнатися, що таке музей (ні, не "цвинтар мистецтва"!) і які вони взагалі бувають: літературні, технічні або у вигляді цілих музейних містечок (чи "тістечок"?).

Георгій Почепцов. Когнітивні війни в соцмедіа, масовій культурі та масових комунікаціях. – Х.: Фоліо, 2019

З відкритих джерел

Автор цієї книжки – доктор філологічних наук, професор, письменник-фантаст, учений, автор понад 20 книг для дітей і понад 40 на тему іміджелогії та теорії комунікацій – нагадує про те, що сучасний світ переходить від війни на фізичне знищення до війни когнітивної, сильна сторона якої не в обмані, фейку чи дезінформації, а в підтримці полеміки, перевіреної об'єктивними фактами. "Война без уничтожения физических тел однотипно представляется в современном мире предпочтительнее, чем кровь и убийства, - починає він розмову з екскурса в історію. - Еще бурская война, где Черчилль оказался в качестве журналиста, показала силу и мощь когнитивного подхода. Когда в британских газетах стали писать о бурах как о борцах за свободу, а английские войска заняли в общественном мнении место душителей свободы, Британия отказалась от войны". Загалом поширення нових інформаційних технологій посилило конкурентну боротьбу і полегшило когнітивну війну, визначивши безпрецедентний конфлікт навіть у порівнянні з холодною війною. Інформація стає зброєю у військовому мистецтві, здатною в майбутньому змусити виграти або програти конфлікт – військовий, економічний або якийсь інший. Крім того, психологічна війна - одна з найбільш витончених форм інформаційної війни, оскільки покладається на людський інтелект, його здатність усвідомлювати успішні дії, контролюючи засоби комунікації. Про це, а також про епоху фейків, які прийшли на зміну епохам книги і телебачення, і багато іншого розповідається в цій книзі.

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>