Що треба знати про майбутню світову фінансову кризу та її вплив на Україну

Що треба знати про майбутню світову фінансову кризу та її вплив на Україну
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Світові аналітики не тільки лякають звичайних обивателів страшилками про прийдешню кризу, але ще й загортають ці загрози в такі фрази, що фолікули встають дибки навіть на лисій тонзурі бувалого монаха-екзорциста… Так, у відомому фільмі "Гра на пониження" співачка Селена Гомес старанно зображувала "брюнетку" і на пару з нобелівським лауреатом Річардом Талером, батьком теорії поведінкової економіки, намагалася пояснити глядачам, що таке синтетичні CDO, або цінні папери, забезпечені борговими зобов'язаннями, і як вони посприяли виникненню кризи 2008-го. Цю термінологію глядачі ще так-сяк проковтнули.

Новини за темою

Але днями аналітики Bank of America Corp. приголомшили світ куди як витончено. Вони дали прогноз про можливе повторення кризи 1998 року, яка може вибухнути саме вже цієї осені. Як вважають аналітики найбільшого світового системного фінансової установи, світу загрожує annus horribilis. Можна сказати, туди просто засмоктує глобальну економіку. І йдеться не про латинське найменування нового виду гельмінтів, а про "страшний рік". Хоча деякі експерти жартома заговорили про інший термін, який більше передає суть того, що відбувається: Annus mirabilis, або "рік чудес". Як може чудовий рік асоціюватися з кризою, і спробуємо розібратися.

Отже, Annus mirabilis (рік чудес) – крилатий латинський вираз, за допомогою якого в історії відзначають роки, знаменні своїми незвичайними подіями. Сам термін було вперше застосовано у 1666 році англійським поетом Драйденом, який таким чином зазначив пожежу в Лондоні. Насправді у 1666-му, враховуючи велику кількість шісток у даті, чекали мало не кінця світу, тому "таку собі" там пожежу вважали не Божою карою, а великою милістю. "Всього лише" Лондон згорів. Щось на кшталт: "Кемска волость? А мы-то думали… Забирайте".

Новини за темою

Саме в такому контексті опис майбутнього глобального загострення стає більш зрозумілим й "опуклим". Адже аналітики прогнозують лише реінкарнацію кризи зразка 1998 року, яка у порівнянні з глобальною кризою 2008-го виглядає таким собі "ель-ніньо" СС маленької літери. В Україні цей час пам'ятний дефолтом у Росії, внаслідок якого країна остаточно відмовилася від прозахідної, ринкової парадигми розвитку і взяла курс на побудову квазідержавної ринкової економіки, що спирається на політичну модель суверенної демократії. Щось на зразок Ірану, але тільки з домінантною роллю православ'я і пострадянського історичного наративу. Україні вдалося уникнути дефолту, але лише з тієї причини, що ринок державних боргових зобов'язань у нас перебував у зародковому стані, тому Мінфін зміг обійтися лише реструктуризацією та конверсією своїх облігацій. Зате українці вперше відчули на собі, що таке фінансова криза: гривня різко девальвувала з 1,85 до 3,42, а на валютному ринку на тривалий час було введено жорсткі валютні обмеження.

Епіцентр кризи 1997-1998 рр. був у Південно-Східній Азії, і причина крилася в гіпертрофованому зростанні національних економік азіатських країн, яких тоді почали величати "азіатськими тиграми". Насправді вийшло, що тигри виявилися карликовими і хворими на рахіт. У спробах швидко зростати вони перевищили всі допустимі ризикові значення зовнішнього корпоративного і державного боргу, майже як гноми в "Хоббіті": "копали занадто жадібно і глибоко". Унаслідок цього ці країни стали вкрай залежними від іноземного спекулятивного капіталу. Спусковий гачок спрацював у Таїланді, а потім перекинувся на Індонезію, Малайзію і Південну Корею. Остання постраждала ще й від надмірної концентрації економіки, коли місцеві ФПГ-"чеболі" занадто захопилися горизонтальною економічною концентрацією, об'єднуючи абсолютно не пов'язані між собою напрями підприємницької діяльності  у рамках однієї корпорації. Місцеві валюти девальвували в діапазоні від 50% до 220%. Серед політичних наслідків – падіння режиму Сухарто в Індонезії. Відгомоном тієї кризи вважають і дефолт в Аргентині в 2001 році (ця країна була єдиною економікою, що розвивається, яка не змогла повністю оговтатися від наслідків кризи).

Новини за темою

Одужання почалося в 1999 році, і тільки МВФ коштувало близько 40 млрд дол. Вже у 2001 році більшість країн регіону перейшли до динамічного зростання. Завдяки кризі в Південній Кореї, було проведено системні реформи, зокрема в секторі обмеження горизонтального розширення місцевих ФПГ і створення політичних інститутів, що протидіють зрощенню великого бізнесу і політичної системи країни. Зараз Південна Корея – це одна з перших творчих економік інноваційного типу.

Нині у фокусі кризового впливу перебуває не одна лише Азія, а практично весь сегмент emerging markets – економік. Основна причина: глобальний ключовий розворот монетарної системи світу – американської. Майже десять років з моменту кризи 2008-го ФРС США проводила політику різкого зниження базових процентних ставок і дешевого долара, буквально насичуючи ринок капіталу трильйонами додаткової ліквідності. Відбувалося це в рамках програми так званого кількісного розширення. Крім цілей стабілізації фондового ринку та банківської системи США, ця програма дозволила оживити боргові ринки країн (які стали більш привабливими для інвесторів в умовах майже нульової прибутковості доларових фінансових інструментів), а також сприяла пожвавленню ринків сировини і напівфабрикатів, насамперед металу і лише частково – енергоресурсів.

Зараз ситуація кардинально змінилася. Американська економіка демонструє ознаки стійкого зростання, і головною небезпекою для неї стала не рецесія, а інфляція. Саме тому від політики дешевого долара ФРС переходить до дорогого баксу, зростання базових процентних ставок і програмі монетарного вилучення, коли мільярди доларів вилучатимуть з обігу шляхом продажу інвесторам і банкам казначейських зобов'язань Мінфіну США, для чого прибутковість за ними було підвищено до 2,5%, і, можливо, вона зросте до 3%. У цих умовах апетити інвесторів до цінних паперів та боргів країн істотно ослабнуть, адже з'явився дохідний і безризиковий інструмент збереження своїх вкладень. Крім того, політика дорогого долара – це дешева сировина, а експорт країн, що розвиваються, залежить від нього набагато більше, ніж розвинених.

Новини за темою

Як наслідок, економіки, що розвиваються, можуть опинитися під впливом подвійного шоку: з одного боку – погіршення кон'юнктури сировинних ринків і падіння експорту, з іншого – відтік іноземного капіталу і звуження можливостей для рефінансування своїх роздутих боргів, які номіновано в твердій валюті (євро, долар). Сировинний шок при цьому може бути більш "композитним": якщо раніше сировинні ринки часто падали синхронно з нафтовими, то зараз може виникнути ситуація, коли, наприклад, світові ціни на метал будуть знижуватися, а ціни на нафту – залишатися на відносно високому рівні. Ефект так званих сировинних ножиць. Тобто для такої країни, як РФ, кризу буде частково компенсовано високими цінами на вуглеводні, а для такої, як Україна, зниження експортної виручки за метал та залізну руду супроводжуватиметься підвищенням енергетичного імпорту (природний газ, нафта й нафтопродукти, енергетичне вугілля). Наслідком цих негативних чинників стане відтік капіталу, девальвація національних валют, уповільнення темпів зростання ВВП, інфляція, зростання облікової ставки центрального банку та подорожчання обслуговування зовнішніх боргів (корпоративного і державного). Остання проблема найбільш гостро постане для Китаю, який має один із найвищих показників кредитного мультиплікатора, і будь-різкий відтік капіталу разом з ослабленням (навіть незначним) юаня може викликати лавиноподібне зростання корпоративних дефолтів, а також уповільнення економічного зростання. Активізовані нині торговельні війни, а також політика торгового протекціонізму, яка запускається в США, здатна лише загострити цей негативний сценарій.

На думку аналітиків Bank of America Corp., яку було опубліковано в Bloomberg, нині ситуація нагадує події 1998 року: ринки країн, що розвиваються, поступово руйнуються під ударами дорогого долара, тоді як ринок акцій високотехнологічних компаній у США демонструє стійке зростання. У таких умовах глибокий відтік інвестицій з emerging markets є практично неминучим.

Новини за темою

Зараз світ застиг на порозі нового технологічного укладу – НБІК-конвергенції (нано-, біо-, інформаційні та когнітивні технології, поєднані між собою). Динаміка довгих економічних циклів Кондратьєва показує, що в рамках старого технологічного укладу світова економіка довго рости не зможе, потенціал старих форм практично вичерпано. Зате перехід до нового технологічного укладу, розроблення принципово нових технологій і продуктів здатні сформувати кілька активних точок зростання світової економіки, і доля країн, що розвиваються, залежатиме від того, наскільки вони зможуть вмонтувати свій економічний профіль у цей новий устрій.

Тоді як індекс S&P 500 Financials (банківський сектор) показує найдовше зниження за останні роки, казначейські облігації США та акції високотехнологічних компаній показують стійке зростання і стають об'єктом дедалі більш пильної уваги інвесторів з усього світу. Схоже, світовий капітал починає посилено рухати фішки своїх ставок, ставлячи на ті країни і напрями, які будуть епіцентром майбутнього економічного зростання. Зростання на платформі нового технологічного укладу.

Що стосується України, то вплив на неї можливої кризи буде мультипліковано не тільки нашою сировинною залежністю з експорту та енергетичною - з імпорту, але і вкрай напруженим треком виплати зовнішніх боргів 2018-2020 рр. Нам потрібні нові кредити для рефінансування старих, а найбільш зручний момент для залучення зовнішнього фінансування Мінфін вже втратив, так само як і програму співпраці з МВФ, якому набридли фокуси нашої еліти з ухваленням антикорупційних законів у стилі: "Палець відчуваєте? А ручки - ось вони". Зате у нас не втомлюються повторювати про велике майбутнє аграрної "наддержави" і запевняти в тому, що відтік трудових ресурсів – це не проблема, а "перемога". Ну, хлопці, аграрні "наддержави" без людей у новому технологічному укладі начебто й не потрібні…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів