banner banner banner banner

Що стоїть за вимогою "Нафтогазу" до Кабміну повернути 110 млрд грн

Голова "Нафтогазу" вимагає від Кабміну компенсацію, турбуючись про погіршення фінансових показників компанії

Що стоїть за вимогою "Нафтогазу" до Кабміну повернути 110 млрд грн
Нафтогаз України ubr.ua

Леонід Уніговський

Генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика"

Голова "Нафтогазу" вимагає від Кабміну компенсацію, турбуючись про погіршення фінансових показників компанії

НАК "Нафтогаз України" і "Укргазвидобування" звернулися до уряду щодо виплати їм компенсації за витрати, пов'язані з виконанням спеціальних зобов'язань: постачання газу населенню, релігійним організаціям і підприємствам ТКЕ.

Безумовно, закони потрібно виконувати. Якщо вони приймаються, то вони повинні виконуватися. У Законі "Про ринок природного газу" йдеться про те, що слід розробити і затвердити спеціальний документ з компенсації виконання суб'єктом ринку спеціальних зобов'язань. Кабмін цього не зробив, хоча був зобов'язаний. "Нафтогаз" довго чекав, коли це станеться, але, так і не дочекавшись, звернувся до суду, що в ситуації, в якій зараз знаходиться Україна, напевно, не зовсім етично. Адже "Нафтогаз" повинен розуміти, яка ситуація в країні, яке соціальне навантаження лежить на людях. І справа не стільки у виборах, що наближаються, скільки в тому, що більшість людей не можуть впоратися з тягарем комунальних платежів.

Я думаю, Коболєв прекрасно розуміє, що домогтися скасування спецзобов'язань на даний момент – нереально. Якщо їх скасувати, ціна на газ для населення зросте щонайменше на 15-20%. Почнеться хаос. І причина, по якій глава "Нафтогазу" виступив з такою заявою, вважаю, продиктована іншими мотивами. На мою думку, Коболєв відчуває, що фінансове становище "Нафтогазу" може істотно погіршитися. Адже прогнозується, що більша частина плати за транзит після завершення анбандлінга перейде в 2018 році до нового підприємства "Магістральні газопроводи України". Тобто, в цьому році фінансові результати "Нафтогазу" можуть змінитися в гіршу сторону. Зараз топ-менеджер діє на випередження, використовуючи менталітет іноземних членів наглядової ради, які, як і він, мислять категоріями компанії, бізнесу, а не держави.

Новини за темою

На тижні прем'єр-міністр Володимир Гройсман провів з представниками наглядової ради "Нафтогазу" зустріч. Одне з головних питань, якщо вірити пресі, яке було підняте на ній – це питання про фінансовий стан держкомпанії і проведення його детального аудиту. Відразу ж після цього з'явилася заява "Нафтогазу" про необхідність виплатити компенсацію плюс список претензій до уряду. Думаю, що ці події пов'язані між собою.

На мою думку, для топ-менеджменту "Нафтогазу" вкрай важливі репутаційні ризики – адже вони розраховують на довгу та успішну професійну діяльність. Тому керівництво "збитковою" компанією для них неприйнятно.

Все ж можу сказати, що можливе погіршення фінансового становища "Нафтогазу" може відбутися не тільки з їх вини. Так, вони працюють, і у них є позитивні результати.

Є, правда, і за що їх критикувати: вони не у всьому успішні. Один із прикладів: втратили родовища, які в перспективі могли давати до 2 млрд куб. м газу в рік (Будищансько-Чутівська, Оболонська і Писаревська площі). Спецдозволи на використання цих родовищ у них відібрали, я вважаю, абсолютно справедливо. Їх відібрали, тому що держкомпанія три роки там нічого не робила. Їм говорили, що потрібно щось робити, а вони нічого не робили. Тим більше, там були готові пробурені свердловини з дебітом. Все одно не робили.

Новини за темою

Знову ж таки, на мою думку, компанія мало не зробила помилку з продажем перспективного проекту видобування нафти і газу в Єгипті. Так, для розвитку цього родовища потрібні значні кошти, але адже інвестор на умовах УРП міг би їх дати. Можливо, зараз ситуація зміниться.

І повторюся, нинішню ситуацію в "Нафтогазі" не можна розглядати як виключно відповідальність Коболєва і команди. Тут мова йде про цілий ряд моментів, пов'язаних із загальною невлаштованістю ринку та відсутністю нормальної платіжної дисципліни. Візьміть теплокомуненерго: вони споживають газ, але не платять. Підприємства ТКЕ прекрасно розуміють, що взимку їх ніхто від газу не відключить, інакше замерзнуть міста і селища. Їх умовляють, їм погрожують, їм нараховують пеню, але вони і далі продовжують споживати газ без оплати. Тут "Нафтогаз" має рацію: борг за поставлений газ є, і борг істотний. Прийняття добового балансування тут не врятує. Потрібні інші рішення.

Є фактори не завжди ефективного управління "Нафтогазом" з боку Кабміну. Періодично Коболєву кажуть: "Потрібно закачати в сховища 16-17 млрд куб. м, щоб створити страховий запас для успішного проходження опалювального сезону". Він відповідає, наприклад: "Нам 14 достатньо". Але йому кажуть, що потрібно 17, мовляв, бо ми підрахували, може бути екстремальний холод і нам не вистачить газу, ми зірвемо опалювальний сезон. Іноді Коболєв пручається, іноді погоджується і закуповує газ. А закуповує його ж не завжди влітку, коли ціна низька. Буває, що закуповує восени, а газ уже дорогий. І ось опалювальний сезон закінчується і виявляється: знову пролетіли. Холодів не було, газ не спожили, і він залишився в ПСГ. А він же дорогий і продавати його за низькою ціною в літні місяці Коболєв не може.

Новини за темою

І тут, як керівника компанії, я Коболєва прекрасно розумію. Він не може показати збитки, він повинен показати успішність компанії. Його ж для цього призначили. Але закачувати обсяги газу в ПСГ для підстраховки потрібно. Інша справа, що для цього потрібен спеціальний механізм. Потрібен спеціальний закон про стратегічні резерви природного газу. І повинен бути спеціальний фінансовий механізм забезпечення цих запасів. Щоб у голови правління "Нафтогазу" не боліла голова від того, що у нього в сховищах лежить дорогий газ, і він не може його продати. Повинні бути механізми гарантування фінансових ризиків. Але крім розмов в цьому напрямку нічого поки реально не робиться.

Необхідно розробити та прийняти законопроект про стратегічні запаси природного газу. Це такий же закон, як існує в Європі про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів. Норма про стратегічні запаси газу діє в деяких країнах ЄС, наприклад, вона є в Угорщині, зокрема.

Тепер повернемося до початку – до вимоги "Нафтогазу" про компенсацію. Найцікавіше, що в цій темі з компенсацією може бути і зовсім несподіваний поворот. Може так статися, що замість того, щоб отримати 110 млрд грн, в які "Нафтогаз" оцінює свої збитки від виконання спецзобов'язань, держкомпанія буде змушена повернути майже аналогічну суму в бюджет.

Новини за темою

Справа в тому, що колишній керівник департаменту економіки планування та цінової політики "Нафтогазу" Ярослав Диковицький в травні 2017 року подав позов в Окружний адміністративний суд Києва, і якщо він буде задоволений, "Нафтогаз" буде змушений повернути в бюджет 100 млрд грн. Диковицький доводить у суді, що, компенсуючи касовий дефіцит "Нафтогазу" (різницю між доходами і витратами компанії, передбаченими у фінансовому плані), уряд, всупереч вимогам законодавства, вніс близько 10 млрд дол. до статутного фонду компанії у 2014-2015 роках (для цього були задіяні облігації). Диковицький наполягає, що згідно з чинним законодавством, неповернутій компенсації з держбюджету підлягає лише різниця в ціні (ринкової і тієї, з якою виконувалися спецзобов'язання з постачання газу). Таким чином, "Нафтогаз" міг претендувати лише на компенсацію різниці в ціні, а не на відшкодування всього касового дефіциту. Суть позову в тому, що необхідна сума компенсації різниці в ціні на 100 млрд грн менша, ніж було передано до статутного фонду компанії.

За інформацією Диковицького, відповідачі за цим позовом – Мінфін, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, які погоджували фінансовий план держкомпанії з касовим дефіцитом. Диковицький просить суд, щоб він зобов'язав сторони підписати акти звірки щодо сум, які необхідно було заплатити, і які за фактом заплатили "Нафтогазу". На підставі цих актів, суд може зобов'язати Міністерство фінансів при погодженні фінансових планів "Нафтогазу" на наступні роки передбачити повернення компанією в держбюджет 100 млрд грн. Наступне засідання суду за позовом заплановано на 26 квітня.

І підсумує висновок. Дії і Кабміну, і компанії поки, на жаль, далекі від "еталонного рівня".

Леонід Уніговський

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>