banner banner banner banner

Що не так із проектом держбюджету?

Що не так із проектом держбюджету?
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Потворний брат-близнюк "стратегії Гройсмана". Саме так можна назвати стартовий варіант проекту державного бюджету України на 2021 рік, який з візою міністра фінансів Марченка було передано на розгляд до парламенту.

Основні параметри бюджету можна навести в такій таблиці:

112.ua


Свій аналіз представимо у вигляді п'яти тез "проти бюджетних єретиків". А тепер спробуймо розглянути за вказаною вище цифрою бюджету його реальну суть.

Теза перша. Державна домінанта, або Пріоритети бюджетної політики

Посилення нерівності в суспільстві стало загальносвітовим трендом, про що свого часу й написав нобелівський лауреат Джозеф Стігліц у своїй роботі "Ціна нерівності. Чим розшарування суспільства загрожує нашому майбутньому".

Новини за темою

У будь-якому суспільстві є своя піраміда внутрішніх уподобань, яка вибудовується під запити політичних еліт, які контролюють владу. У західних суспільствах і частково в країнах, що розвиваються, такою домінантою стає людиноцентризм. Під цей пріоритет державної політики вибудовують бюджетування уряду і монетарну політику центрального банку.

Концепт економічної моделі тут досить простий: державний дефіцит призначений для того, щоб компенсувати внутрішні дефіцити як приватного сектора (насамперед у сегменті малого і середнього бізнесу), так і населення. Реалізується це за допомогою дотування збереження робочих місць, "вертолітних грошей" у вигляді безповоротної фінансової допомоги в період карантину, пільгових кредитів на "ремонт бізнесу" і його післякарантинний рестайлінг. Коли криза закінчується, держава продовжує зберігати людиноцентризм як базову домінанту, максимально концентруючи свої інвестиції на людському капіталі: медицині, освіті, науці та екології. Тобто ключове завдання держави - за допомогою бюджету забезпечити наявність освіченого, здорового і мислездатного населення, за допомогою якого бізнес приведе в рух фізичний капітал і створить більш високу додаткову вартість національної економіки.

В Україні звичайна людина з її потребами і завданнями розвитку, на жаль, не перебуває на вершині бюджетної піраміди пріоритетів. Вже довгі роки там влаштувалися олігархи, а останнім часом до них додалися й зовнішні кредитори.

У проекті бюджету на 2021 рік на виплати за внутрішніми та зовнішніми кредитами закладено понад 430 млрд грн. Ця сума в кілька разів перевищує трансфер на покриття дефіциту Пенсійного фонду, витрати на медицину та освіту, а також на оборонний блок. Справедливості заради варто зазначити, що всі ці кошти Мінфін планує перепозичити за допомогою нових позик (80% - внутрішніх), а не покрити за рахунок бюджетних доходів. Загальну суму нових запозичень на наступний рік визначено в розмірі 700 млрд грн, з яких еквівалент 10 млрд дол. держава розраховує залучити на зовнішніх ринках і від міжнародних донорів, таких як МВФ. Що стосується внутрішніх боргів, то йдеться про випуск ОВДП на суму до 500 млрд грн. У нинішніх реаліях отримати цей ресурс на реальному ринку капіталу практично неможливо. Значить, планують увімкнути друкарський верстат і за допомогою посередництва комерційних банків закачати емісійну гривню в бюджет, як це і відбувається нині. Схема досить проста: НБУ видає рефінансування комерційним банкам під 6% річних, а ті вкладають отримані гроші в ОВДП під 10%, заробляючи на технічному посередництві 4%. Якщо у 2021-му в такий спосіб до бюджету закачають приблизно 300 млрд грн, то допущені до схеми банки зрубають куш у розмірі 12 млрд грн фактично за натискання операціоністом на дві кнопки: надіслати заявку на рефінанс до НБУ і надіслати заявку на аукціон Мінфіну щодо розміщення ОВДП.

На виплату тільки одних відсотків, тобто надприбутків кредиторів, держава планує витратити наступного року 160 млрд грн, що можна порівняти зі 190 млрд грн на медицину і плановими витратами на освіту (170 млрд грн).

Що мала би робити держава в умовах посткарантинної економіки? Активізувати переговори з кредиторами на тему реструктуризації боргів із трьома базовими умовами: збільшення термінів погашення, тобто розшивання в часі платіжного графіка; зниження ставки обслуговування; списання частини боргу.

Теза друга. Не такий страшний дефіцит, як його малюють

У проекті бюджету на 2021 рік дійсно закладено величезний дефіцит бюджету - 270 млрд грн, або 6% ВВП. Це трохи менше, ніж цього року: 300 млрд грн і 8% відповідно. Але  обидва дефіцити мають одну загальну базову характеристику: вони паперові, але не як "паперове весілля", а по-справжньому.

Останнім часом аналітики МВФ дедалі частіше говорять про захід епохи фінансових спекулянтів - "вігілантів", які за допомогою інструментів аналітичної оцінки "хейтять" держави, які не дотримуються суворої бюджетної та боргової дисципліни. Дійсно, яке значення має рівень держборгу і його ставлення до ВВП, якщо він довгостроковий і ставки за ним негативні, тобто не держава платить кредиторам, а навпаки. У цій ситуації боргова політика замінює або підміняє податкову - будь-який дефіцит бюджету можна добрати на ринках боргових запозичень на мільярди і трильйони доларів. Що і роблять США і мають намір зробити в ЄС. При безкоштовному безліміті запозичень розмивається і саме поняття дефіциту, який в умовах кризи може безболісно зрости з 1 до 8-10% для покриття збільшених витрат, пов'язаних із соціальною системою і підтримкою бізнесу.

І якщо раніше первинними були збори бюджету за доходами, а видаткова частина була похідною (не можна витрачати більше, ніж збираєш, плюс невеликий дефіцит), то відтепер все перевернулося з ніг на голову: первинними стають витрати, які має бути зроблено за будь-яких умов, а дохідна частина отримує істотний люфт, що компенсується зростанням державних боргів.

Зміну цієї парадигми визнали і в самому МВФ, коли закликали такі країни, як Німеччина і Південна Корея, нарощувати бюджетні витрати і держінвестиції в інфраструктуру, освіту і медицину, виходячи виключно з принципу "фінансові витрати - реальний матеріальний еквівалент", тобто без урахування таких "застарілих" критеріїв, як ефективність, окупність, прибутковість. Єдина умова - нові витрати повинні породжувати конкретне соціальне або економічне благо у вигляді лікарні, школи, університету, залізниці, аеропорту тощо. Як же відрізняється ця модель від усього того, що МВФ пропонує економічним аутсайдерам, таким як Україна...

Наші експерти, як ті "вігіланти" з огляду МВФ, хейтять Мінфін за величезний дефіцит, не помічаючи, що подібна критика – це вже вчорашній день економічної науки. Оцінка бюджету з погляду адекватності джерел його доходів, а також критика апріорі будь-якого розміру дефіциту була характерною для аналітичних моделей, застосовуваних кілька років тому. В умовах скорочення світових процентних ставок мало не до нуля (а нерідко й до негативних величин) і загрози дефляційної пастки значна кількість країн активно застосовують інструменти сучасної монетарної теорії (ММТ). Час вігілантів, які таврували держави за бюджетний дефіцит, відходить у минуле, про що писали навіть аналітики МВФ у своїх колонках. Якщо вартість запозичень коштує практично нуль, то чому би не замістити борговою політикою фіскальну, посилюючи бюджетні дефіцити і нарощуючи фіскальне стимулювання бізнесу. У чому й досягли успіху чимало країн від Індонезії до Німеччини. У цьому контексті головна проблема нашого Мінфіну - це не дефіцит і не обґрунтованість джерел доходів, а інституційна дисфункціональність Міністерства фінансів України щодо виконання видаткової частини. Вже очевидно, що за фактом у 2020 році ніякого дефіциту в 300 млрд грн у нас не буде. Видаткову частину бюджету не виконають на 10-15%, залишивши плановий дефіцит на папері. Те саме відбудеться й у 2021-му. Наш Мінфін просто не здатний реалізовувати масштабні програми амортизації кризи, в яких реципієнтами допомоги держави виступають мільйони звичайних громадян і суб'єктів малого і середнього бізнесу. Хоча такі програми успішно запускають в інших країнах - як розвинених, так і тих, що розвиваються. Але в Україні Мінфін лише успішно фінансує "велике будівництво" із "зрозумілими" тендерними процедурами і достроково викуповує борги у кредиторів, для чого достатньо взагалі натиснути на декілька кнопок.

На відміну від інших країн, наш бюджет насичений величезною кількістю непрозорих "вузьких" програм і в ньому немає простих емісійних механізмів фінансування його дефіциту. Натомість у ньому немає масштабних соціальних програм зі створення "нових грошей" в економіці, спрямованих як у бік населення, так і малого/середнього бізнесу.

Проблема дефіциту українського бюджету та емісії грошової маси завжди полягала в тому, що вигодоодержувачами обох процесів раніше виступали вітчизняні ФПГ у вигляді дотацій "на курку", яка стала "золотою", а сьогодні і завтра реципієнтами цієї допомоги стануть наші кредитори, адже борги Мінфіну перед ними за їхнім залишковим портфелем ОВДП буде погашено за допомогою емісії, за посередництва комерційних банків, які за рахунок емісійної гривні куплять нові борги Мінфіну для погашення "старих" боргів перед нерезидентами, номінованих у національній валюті.

На жаль, ще жодного разу реципієнтами емісії та дефіциту бюджету у нас не були проекти в галузі освіти, медицини, науки, екології та критичної інфраструктури.

Що потрібно робити? Після проведення реструктуризації боргів розгортати емісійний механізм і дефіцит бюджету в бік фінансування програм, що впливають на зростання людського капіталу: освіта, медицина, наука, екологія, плюс критична інфраструктура міст.

Теза третя. Вічне очікування зростання як манни небесної

Мінфін сподівається на швидке відновлення економіки у 2021 році. За його розрахунками, зростання ВВП поверне всі ті втрати, які було зафіксовано у 2020-му. Згідно з проектом бюджету, наступного року номінальний ВВП становитиме 4,5 трлн грн, тобто приблизно те саме номінальне значення, яке планувалося до початку пандемії досягти цьогоріч.

На тлі темпів зростання економіки на рівні 4% уряд очікує збільшення трудових доходів більш ніж на 12%, тобто диспаритет продуктивності праці до рівня трудових доходів досягне 1:3. Подібне співвідношення можливо лише за наявності декількох вихідних умов:

  1. Стартовий інфляційний імпульс: подібний диспаритет у зростанні продуктивності праці та рівня зарплат спостерігався в період відновлення економіки в 2016-2019 рр., на тлі інфляції в 70% в 2014-2015 рр. і триразового знецінення гривні (та й сама інфляція в 2016-2018 рр. була на досить високому рівні - 10%+).
  2. Істотний приплив інвестицій, зокрема й капітальних вкладень, різко змінюють економічний уклад і технологічний профіль у бік зростання продуктивності праці та галузей з більш високим рівнем додаткової вартості.
  3. Застосування яскраво вираженої експансіоністської політики держави у вигляді антициклічних витрат та інвестицій і стимулювання зростання фонду оплати праці.

Очевидно, що ані першого, ані другого, ані третього в бюджеті на 2021 рік не закладено. Інфляція хоч і виходить із таргету НБУ на рівні 5%, але все ж явно недостатня для запуску інфляційного "першодвигуна".

Що потрібно робити? Відмовлятися від "єресі приватизації  і починати активну реалізацію антициклічної економічної політики держави, зокрема й у галузі зайнятості.

Теза четверта. "Дуті доходи"

У проекті бюджету різко помінялися акценти щодо доходів за рахунок зменшення неподаткових зборів (зокрема, прибуток НБУ і дивіденди держпідприємств) на 55 млрд грн (зокрема, "забули" ліцензійні збори від азартного бізнесу) і зростання податкових надходжень – на 145 млрд грн. Економіку, як колгоспну корову, вирішили менше годувати і більше доїти.

На 28 млрд грн збільшено план за прибутковим податком фізичних осіб (мабуть, очікування ефекту від підняття розміру мінімальної зарплати, що ще раз підкреслює квазіподатковий характер зростання мінімалки). При цьому не враховано можливого зростання виплат із безробіття.

Новини за темою

Так званий внутрішній ПДВ збільшено з 78 млрд грн цього року до 131 млрд грн – наступного. Мабуть, Мінфін очікує в умовах кризи на різке зростання внутрішнього споживання товарів і послуг. Завищення цього показника може зрештою становити до 70% від факту.

Очікується зростання імпорту на 10,6%, що при курсі у 29,1 має призвести до нарощування показника "імпортного ПДВ" до 332 млрд грн, хоча факт надходжень цього року, скоріш за все, не перевищить 240-250 млрд грн, тобто недобір за цим показником цілком може становити 50 млрд грн.

Що потрібно робити? Істотно збільшувати такі "хороші податки", як акциз, рентна плата за використання природних ресурсів, екологічний збір й одночасно скорочувати прямі податки на працю.

Теза п'ята. Ефективна соціальна політика

Під нею ми розуміємо таку рівність: мінімальна зарплата = мінімальній пенсії = прожитковому мінімуму для працездатних осіб = неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.

Натомість маємо зростання мінімальної зарплати виключно у фіскальній площині: воно не торкнеться більшості найманих працівників, очікується лише нарощування фіскального навантаження на малий та середній бізнес (в умовах кризи!). Мінімальна зарплата зросте на 1500 грн, або на 30%, - до 6500 тис. грн від нинішніх 5000 тис. грн, але це не призведе до збільшення реальних доходів населення. Просто збільшиться питома вага офіційної зарплати в загальному "конверті". З урахуванням сумарного податкового навантаження на фонд оплати праці йдеться про зростання прямого податкового тиску на МСБ на рівні +12%. Водночас збільшення мінімальної зарплати фактично ніяк не буде відображено в соціальній площині: для зростання зарплат бюджетників необхідно збільшувати прожитковий мінімум та оклад першого розряду тарифної сітки. Лише тоді відбудеться збільшення доходів працівників бюджетної галузі. Але тут на населення чекає неприємний сюрприз: прожитковий мінімум для працездатних осіб планують збільшити лише на 9% (по суті, на індекс інфляції) – із 2 270 грн до 2 481 грн (та й то лише на кінець 2021-го, в грудні). Саме від цієї суми і будуть нараховувати всі базові соціальні виплати, які практично не зміняться.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>