banner banner banner

Що не так з "переписом населення", якого ніхто не проводив, але який нібито є?

Що не так з "переписом населення", якого ніхто не проводив, але який нібито є?
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

В Україні закінчився "перепис" населення, причому так і не розпочавшись. Як у старому радянському фільмі, коли панночка, випадково потрапивши в квартиру до незнайомого залицяльника і, зрозумівши, до чого той хилить, вирішила вийти зі скрутного становища, заявивши: "Вважайте, що все вже було". Приблизно так вирішили вчинити і в уряді. Ні, чиновники не були настільки цинічні і визнали, що це не зовсім той перепис, що очікувався, але тим не менш "рахунок оголосили". За їх даними, в Україні станом на 01 грудня 2019-го року проживає 37,29 млн осіб (без урахування окупованих територій), з яких 20,01 млн – жінки і 17,28 млн – чоловіки. Політкоректне "воно" в рамках опитування не виявлено, хоча це було б непогано в рамках соціальної інклюзії та гендерної "троїчності". Чисельність населення була розрахована за допомогою непрямих методів: 1) за кількістю абонентів мобільного зв'язку на підставі даних провідних операторів; 2) змішаного розрахунку (вікова структура населення плюс дані держреєстрів); 3) даних державних реєстрів (Мін'юст, ПФУ), наприклад, щодо неповнолітніх і пенсіонерів. Яким чином дані, отримані за допомогою непрямих методів, екстраполювалися на всю країну? Були проведені "польові дослідження" 26,7 тисяч респондентів, з допомогою яких в уряді визначили величини: скільки сім-карт припадає на одного абонента, питома вага користувачів мобільного зв'язку в кожній конкретній віковій групі населення. Похибка становила 2,86%, у всякому разі в уряді так думають.

Новини за темою

Хто перший повинен був виставити "пляшку" міністру Дубілету – так це його шеф Гончарук, адже одним спритним рухом, подушного ВВП в Україні було збільшено з приблизно 3,5 тис. дол. на рік до 4,1 тис. дол., або на 17%! Якщо згадати обіцянки нинішнього прем'єра про зростання економіки на 40%, то у 2020-му залишилося лише ще на 20% зміцнити гривню і "оптимізувати" чисельність населення на пару мільйонів осіб. І заповітний "золотий ключик" -  у кишені. Можна виписувати нові премії з п'ятьма-шістьма нулями. За дострокове виконання "плану по валу". П'ятирічка за два роки. Про таке навіть китайці не мріяли: вони, наївні, чомусь "штучно" знецінюють свій юань для підтримки вітчизняного товаровиробника і населення "не скорочують". Всі працею намагаються рости, наївні.

Насправді те, що пред'явлена цифра – "ліхтар", доводиться з допомогою простих обчислень, причому всі дані – у відкритому доступі. Але спочатку відзначимо, що визначення чисельності населення за допомогою непрямих методів "на дату" - вже саме по собі викликає питання, адже значна частина українців входять у так звану "маятникову міграцію". Тобто, 01 грудня, коли основні сільськогосподарські, будівельні та інші сезонні роботи завершені – це буде одна цифра. А приміром, 01 липня – зовсім інша. Ці коливання можна врахувати лише при повноцінному перепису, але кому це цікаво.

А тепер перейдемо до цифр. За даними держстату, на 01 січня 2014-го року в Україні проживало 45,43 млн осіб. За останні шість років природний убуток населення (народжуваність мінус смертність) катастрофічно прискорився, при чому не так за рахунок зростання смертності, як у результаті скорочення народжуваності.

Графік природного спаду кількості населення в Україні 112.ua

Якщо у 2014-му цей показник знаходився на рівні – 166,8 тис. осіб, то в 2018-му він досяг 251,8 тис. осіб, збільшившись у півтора рази! В 2019-му, за підсумками січня-листопада, природний спад склав 247 тис. і з урахуванням грудня показник напевно перевищить рівень позаминулого року.

Фактори втрати населення в Україні, крім трудової міграції 112.ua

Сумарний мінус природного убутку населення за період 2014-2019 склав орієнтовно 1,23 млн. Анексія Криму призвела до скорочення чисельності населення країни на 1,97 млн осіб. А війна на Донбасі – до мінус 3,72 млн осіб. В так званій "ДНР" проживає 2,27 млн (наявний склад, а не за списком), а в так званій "ЛНР" - 1,45 млн (також наявна чисельність). Якщо оцінити сумарне скорочення населення  України як внаслідок природного руху (спад), так і внаслідок анексії і окупації територій – отримуємо мінус 6,92 млн осіб. В такому випадку, якщо відняти цю цифру від даних на початок 2014-го – виходить, що на контрольованих територіях повинно проживати 38,48 млн. При цьому, можна цілком припустити, що дані в 2014-му були завищені і тоді нинішня цифра буде ще меншою.

А тепер порівняємо ці показники з "переписом" Кабміну (37,28 млн) – різниця в 1,2 млн осіб. Виходить, всі дані про трудову міграцію, розраховані на підставі прикордонної статистики і динаміки грошових переказів, є фікцією і українці нікуди не виїжджали. От тільки аналіз ринку праці свідчить про зворотне – в Україні налічується більше 17-18 млн осіб економічно активного населення у віці від 15 до 70 років, а чисельність штатних працівників – 7-8 млн. Різниця в 10 млн. Природно, що цю цифру не можна повністю віднести на трудову міграцію. Держстат оцінює кількість "штатників" по юридичних особах з персоналом в 10 осіб і більше. Крім того, частина молоді і значна кількість людей в діапазоні від 60 до 70 років не працюють. Є ще 1,5-1,7 млн безробітних і кілька мільйонів самозайнятих і неоформлених працівників у тіньовій економіці. Але не менш 3 млн – припадає на постійну трудову міграцію, інакше пазл не складається.

Тобто Кабмін, як "гора" з відомої приказки, старався, старався і породив "мишу" у вигляді цифри, яка ні про що не говорить і яка має прикладне значення не вище, ніж папір, на якому надруковано "дослідження".

Адже перепис населення – це не просто "гола" цифра. Це ще й цілий масив інформації про майнову, економічну, соціальну, мовну, релігійну, національну структуру суспільства, недарма під кожен перепис скрупульозно розробляється спеціальна анкета, яка повинна допомогти сформувати необхідний обсяг даних.

Новини за темою

Для чого потрібна така аналітика? Держава не може реалізовувати ефективну економічну і соціальну політику, не знаючи, скільки у неї наявності у громадян. Ці дані необхідні для оцінки соціального капіталу країни, розробки макроекономічних моделей розвитку, прогнозування базових параметрів продуктивних сил в економіці, а також для розробки виробничих моделей, які включають в себе такий індикатор, як якість трудових ресурсів. Наприклад, та ж модель Кобба-Дугласа передбачає оцінку різних комбінацій основних факторів виробництва для оцінки ступеня їх загального внеску в динаміку випуску національно продукту, а для цього просто необхідно знати базові параметри такого ключового фактору, як праця. І частину цих даних можна отримати в результаті перепису населення. Тобто ефективна держава, яка реалізує реальну модель економічного зростання і незнання чисельності населення – це такий же оксюморон, як солодка отрута. Єдиний порятунок для України полягає в тому, що наш уряд керує країною без будь-яких моделей, що соціальних, що економічних. А тому незнання чисельності населення для міністрів – це не добре і не погано. Це просто ніяк. Якщо політика "ніяка", то і перепис населення – марна трата бюджетних грошей. А тут ще й кожен четвертий на поріг не пускає. Та ну їх…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>