banner banner banner

Що не так з Києвом: Топ-12 проблем столиці

Що не так з Києвом: Топ-12 проблем столиці
Википедия

Юрій Богданов

Радник голови ДніпроОДА

Оригінал на сторінці Юрія Богданова у Facebook

Вчора написав пост про те, що вкрай розчарований тим, що відбувається у столиці. Для тих, хто мене не читає, нагадаю, що я з 2005 по 2017 рік жив у столиці. Зараз працюю в іншому регіоні, але всі довгострокові життєві плани пов'язую з Києвом. Я це місто дуже люблю, і мені дуже не байдуже, що в ньому відбувається.

Тому натовпи захисників нинішнього мера, що набігли вчора, мене дуже потішили своїми “мыжекоренныенамвиднее” аргументами. Пройдуся по тому, що кидається в очі і що є вже особистою відповідальністю мера за підсумками 4 років його правління, враховуючи, що він всі ці роки мав стійку більшість у Київраді, яку він же і створив. Також є бюджет, який децентралізація наповнила грошима, і є дуже непоганий рейтинг.

Отже, пункт за пунктом (з маленькими вкрапленнями очевидних рішень).

1. Місто не має стратегії та плану розвитку. Можете загуглити і прочитати “Стратегію розвитку Києва”, породжену, мабуть, в угарі спалювання грошей. По-перше, там немає стратегії. По-друге, документ є настільки забавною презентація, що навіть у фанів Кличко може наступити деяке прозріння. Чи можна розробити стратегію, залучаючи бізнес і нормальних виконавців? Для Київського бюджету - ні.

2. Безсистемна, часто ненормована забудова, яка і так посилює дисбаланс розвитку міста. Я не наводитиму як приклад Лівий берег або Оболонь. Візьмемо зелений і просторий Голосіївський район, який за площею, рельєфом і наповненням міг би бути шикарним середньоміським районом, якого майже не торкнувся совком. Але ні, ще 5 років такої забудови - і там буде і транспортний колапс, і пекло з комунікаціями. Просто тому, що будуємо де доведеться і де пощастить. Рішення: дивитися пункт 1. Складно? Насправді складно, коли в тебе лобі забудовників є головною політичною опорою.

3. Дороги убогі, ремонтуються без плану, а ембарго на поточний ремонт так і не накладено. Рішення: заборонити поточний ремонт взагалі, не закочувати зливову каналізацію в асфальт (дивитися, будь ласка, на Здолбунівську, де це частково таки змогли зробити), підписувати 5-річну реальну гарантію з підрядниками і таки погоджувати ремонт комунікацій та ремонт асфальту. А то смішно спостерігати, як на одній і тій самій дорозі з різницею в рік міняють асфальт, потім труби, потім асфальт. Складно? Ні. А про те, як одну й ту ж саму дорогу ремонтують три роки поспіль, а сусідню дорогу, таку ж саму за завантаженням і широтою, не ремонтують взагалі, говорити зайве.

4. Система громадського транспорту не здатна виконати свою балансувальну функцію. Про виділені смуги для громадського транспорту вже навіть не смішно. Можна закидати водіям, але коли у вас половину напруження на дорогах створюють маршрутники, яких особисто ви обіцяли прибрати “через 2 роки” - 26 травня 2016 року, то справді складно спихнути все на автомобілістів. Сьогодні 29 серпня 2018 року. РАПТОВО не злетіло. Рішення: берете систему транспорту будь-якого аналогічного за розміром європейського чи навіть не європейського міста (кейс Боготи в допомогу), копіюєте, адаптуєте, вставляєте. Київ - не Лондон і не Москва за розмірами і розмахом. Успішних транспортних кейсів вистачає. Адже навіть заявлялося, що Світовий банк допоміг розробити і все таке. Як там із впровадженням?

5. Система надання адміністративних послуг так само убога, міські ЦНАП просякнуто духом совка. За якістю і кількістю наданих в електронному вигляді послуг Київ навіть не у трійці лідерів по країні. І це столиця. Окремі доступні киянам міністерські сервіси не є продуктом адміністрації, просто пощастило бути столицею. До речі, вчора запитували: “А де у країні зроблено те або це?”. Я нагадую: Київ - столиця України. Місто, яке має давати динаміку і темп. Показувати приклад і бути зразком.

6. Інклюзивність. Місто продовжує залишатися недозволено неадаптованим для людей з інвалідністю. Про інклюзивність освіти і взагалі інклюзивність для дітей промовчав би, але ні. Як у київських школах з ресурсними кімнатами, медіатекою? Чому у Дніпрі, а не в Києві збудували перший інклюзивний парк? Навіщо будувати недоступні й нікому, по суті, непотрібні “сходи”, які окрім сміху нічого викликати не можуть, а не побудувати щось адаптоване для людей? У нас для людей з порушеннями зору переміщення навіть у центрі є жахливо небезпечним, хоча рішення цієї проблеми коштує недорого. А нормальні з'їзди що заважає зробити? Зауважу, минуло 4 роки. Абсолютно підконтрольна Київрада. І вже понад 40 мільярдів бюджету.

Новини за темою

7. Пішохідна зона і взагалі туристичний вигляд міста. Біль і жах. Спасибі, звісно, що спробували зробити пішохідну зону на Сагайдачного і Контрактовій. Спасибі. Тільки в цивілізованих і не дуже країнах це робиться трохи не так. Велодоріжки мають бути в центрі міста і на базових центральних дорогах, а не між спальниками, де вони не потрібні.

8. Енергетика та ЖКГ загалом. Я про епік з "Київенерго" і конфлікт з "Нафтогаз" не буду. А то знову в політизації звинуватять. Я про інше. Ну це ж дно, коли з травня по жовтень у багатьох районах Києва немає гарячої води. Мені пощастило, у мене є. Тільки проблема гарячої води стосується і школи, і садочків, і лікарень. Хоча у квартирах бойлери вирішують, це ж все одно днисько. Яке рішення? Ахметов винен? Коболєв винен? Ні, ви винні. Рішення для соціальних об'єктів підкаже вам місто Покров, Дніпропетровська область. Місто чомусь захотіло і знайшло інвесторів (так, нуль міських грошей), які побудували котельні на альтернативному паливі для соціальних об'єктів. Рішення знайшла обласна лікарня в місті Дніпрі, де зараз найбільша в Україні котельня. Рішення складне? Ні. Треба просто від розпилювання перейти до інвестування. Економія? Щонайменше 10% від базового газового тарифу. У масштабах міст Покров і Марганець це мільярд за 5 років. Тільки на соціалці. У масштабах Києва це мільярди на рік. Потрійна вигода – для інвестора, міста і користувача. Але ви так не зробите. Ви попиляєте через комунальні підприємства.

Новини за темою

9. Програми для ОСББ і бюджет участі загалом. Про те, за якою схемою ОСББ в Києві можуть отримати гроші з бюджету на модернізацію своїх будинків, почитайте в постановах. Скажу одне. Підрядника вибирає місто. Цього достатньо і решти коментарів не потребує. Читайте, не лінуйтеся.

10. Комунальні підприємства як паразити бюджету. Їх тисячі (з районними насправді понад тисячу). Так, оптимізація і все таке ніби як тривають. Тільки достатньо просто відкрити список КП (особливо бюджетних, госпрозрахункові плюс-мінус навіть показують якісь прибутки, менше третини з них, але показують) і подивитися, чим вони мають за статутом займатися. Виникає питання: навіщо, як це працює? Через бюджетні КП раніше і зараз вимиваються гроші з бюджету, стискається бюджет розвитку. А бюджет проїдання стабільно великий. Звідки я це знаю? Це досвід та емпірика. Де є сотні КП, там через них неминуче вимивають гроші, тому що контроль бюджетного КП є набагато складнішим за контроль госпрозрахункового КП, а контроль госпрозрахункового КП є набагато складнішим, ніж контроль департаментів адміністрації або ради.

11. Зелені зони. Парки Києва, особливо в центрі, перебувають у найгіршому стані на моїй пам'яті. Наприклад, Голосіївський парк трохи "піддубили", тому що замість створення парку культури та відпочинку напустили хлопчаків із шашличками (я не про відпочивальників, а про "бізнес"), а тому нинішній стан одного з наймальовничіших місць Києва ентузіазму не викликає. Парк "Перемога" біля станції метро "Дарниця", добре реконструйований 10 років тому, вшатали майже в нуль. Спасибі, поки живий парк "Партизанська слава". Що стосується ВДНГ або Ботанічного саду ім. Гришка, то вони, на щастя, не під київською адміністрацією. Питань у мене немає тільки щодо Русанівської набережної, але враховуючи суми, влиті в реконструкцію всього району, зовсім погано зробити було б занадто палевно. І це я ще не торкався питання вирубування зелених зон. Знову ж таки, чому небагате місто Покров може зробити три відмінних парки, а Київ не може? Грошей немає? Або з управлінням не дуже?

12. Школи, садочки, лікарні, спорт. Спортивний майданчик, який коштує 3 копійки, - це не рівень для Києва. Для Києва рівень - це будувати 50 стадіонів або комплексів на рік. Це я просто відмасштабував розмір бюджету розвитку Києва до найуспішніших обласних кейсів. Плюс, як я говорив вище, бюджет розвитку можна розширити за рахунок бюджетних КП. Скільки шкіл може реконструювати Київ з нинішнім бюджетом? Скільки садків побудувати/модернізувати? Лікарень?

Я не торкався питання сміття, не торкався станції аерації, не торкався ще десятків глибоких проблем, якими ніхто не займається. Я не торкався паліативу з МАФами. Навіть про суто управлінський маразм, коли в місті з 3+ млн жителів немає районних рад, натомість є районні адміністрації, які є ще одним рівнем освоєння бюджету, я не писав. Це тема окремого матеріалу.

Це так, галопом, як на око. Виправдань можна знайти купу. Але навіть “у нас же війна” для Києва не підходить. У Києві ресурс змінювати місто є. Змінює його в позитивному ключі тільки бізнес. Його адекватна частина. Київська влада міста не покращує. Вона або байдужа, або шкодить. А замилювати очі витиранням пилу… Ну, якщо вам заходить, то замилюйтеся, а я не буду.

Юрій Богданов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>