Що готує бюджет-2019 для пересічних українців?

Що готує бюджет-2019 для пересічних українців?
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

І що може піти не так? Якщо раптом виникнуть якісь пікові негативні ситуації в нашій і світовій економіці, як це може відбитися на звичайних українцях, які щоранку ходять на роботу, потім – до магазину і повертаються назад додому? Це якось змінить їхнє життя, якщо стан в економіці кардинально погіршиться?

У зв'язку з цим можна виділити щонайменше два фактори в тактичній перспективі, які слід розглядати які серйозні ризики. Перший ризик – це зниження обертів у промисловості, звуження ринків збуту промислової продукції і, як наслідок, – скорочення зайнятості. Далі судіть самі. Обсяг промислового виробництва в Україні у вересні знизився на 1,3% порівняно з тим же місяцем 2017 року, а за підсумками серпня Держстат повідомив про падіння обсягів промвиробництва на 0,5%. І як наслідок, Національний банк у III кварталі 2018 року відзначив уповільнення темпів зростання реального ВВП (до 3,1% р/р) на тлі погіршення динаміки більшості базових галузей української економіки. Ну, і ряд українських експертів заходилися пророкувати, що в IV кварталі темпи зростання ВВП і зовсім знизяться до 1,5%. Своєю чергою Міжнародний валютний фонд також знизив свій прогноз зростання ВВП України в наступному (2019) році з 3,3% до 2,7%.

Другий ризик – відчутне падіння реальних доходів населення нашої країни. У 2018 році дедалі частіше українці зверталися по мікропозики, щоб оплатити комунальні послуги, лікарські препарати або просто продукти харчування. Зокрема, аналітики "ДельтаКредит" провели дослідження і відзначили, що у 2018 році населення України в середньому щомісяця виплачувало комерційним банкам по 933 грн, а своїм сусідам віддавали 729 грн. При цьому в найбільших наших містах з чисельністю жителів понад 1 млн цьогоріч видали кредити 21% населення, а в населених пунктах, де проживає від 100 до 500 тис. людей, по кредити звернулося 17% громадян. Найчастіше мікропозики потребують селяни. Тут отримали гроші в борг 30% жителів, трохи менше – 23% – в невеликих містах, де проживає менш ніж 5 тис. українців. Показовим є той факт, що по споживчі кредити зверталося 54% жінок, а чоловіки рідше – 46%, причому найбільший попит має кредитування серед сімейних пар.

Відповідно, якщо ледь вдається протриматися від зарплати до зарплати, то й падає платоспроможний попит наших громадян, плюс за ініціативи влади продовжує зростати державний борг. Тепер, за оцінками аналітиків, у розрахунку на одного українця припадає борг на рівні 1800 дол. Однак Кабмін Володимира Гройсмана зберігає завидний оптимізм, очікуючи до кінця грудня 2018 року отримати від МВФ черговий транш кредиту за новою програмою фінансування Stand-by (по суті, кредитна лінія) в розмірі близько 2 млрд дол.

Гадаю, вже нікого не здивувало повідомлення, що наша країна у 2018 році опинилася на 138-му місці зі 156 в Міжнародному індексі щастя. До речі, для його щорічного підрахунку підрозділ ООН "У пошуку рішень стабільного розвитку" використовував шість факторів: ВВП на душу населення, соціальна підтримка, очікувана тривалість життя, свобода громадян в ухваленні життєво важливих рішень, щедрість і ставлення до корупції. Звісно, і тут ми, що називається, пасемо задніх. Доки?

Але якщо ми бачимо такі плачевні результати, то чому уряд і Верховна Рада не відмовляються від своїх неефективних соціально-економічних рішень, від того, що виявилося помилкою і грубим прорахунком? Приміром, нам конче потрібні гроші для підтримки споживчого попиту, однак Кабмін на це, як завжди, грошей не має. Тому всередині України повністю зникає джерело інвестицій у національну економіку. І сьогодні головна проблема українських ринків – це те, що гривня не є інвестиційною валютою. Так, всі ми припускаємося помилок, однак треба рухатися вперед, а не консервувати відсталість. І не робити бідних людей ще біднішими.

На жаль, немає у нас досі довгострокової стратегії боротьби з бідністю, з колосальним розшаруванням суспільства на багатих і бідних. Проте в Україні, за оцінками експертів, щонайбільше 3% людей живуть на рівні середнього класу європейських країн. Це дуже й дуже мало. Зате за офіційними даними Українського інституту демографії і соціології НАНУ, торік (2017) за межею бідності перебувало 58% українців. А скільки насправді?

Якщо доходи нижче прожиткового мінімуму, то це реальна бідність. Ба більше, будь-який громадянин перебуває за межею монетарної бідності, якщо на місяць отримує суму, меншу 75% середньодушових витрат. І наступний (2019) рік не обіцяє більшості громадян оптимістичних перспектив, позаяк на цьому етапі розмір прожиткового мінімуму становить 1 777 грн, а з 1 січня має зрости лише до 1 853 грн, з 1 липня – 1 936 грн, з 1 грудня – 2 027 грн. Це ще не всі небезпеки. Є у нас і серйозніші жахастики.

Допускаю, що загостриться ситуація з грошовими розрахунками і виплатами тому, що з другої половини грудня 2018 року різко збільшиться засвідчення форс-мажорних обставин у ТПП України. Найімовірніше, найближчим часом нас накриє потужна хвиля розглядів між сторонами договірних відносин, позаяк сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за укладеним договором, якщо таке невиконання сталося з причин, які перебувають поза контролем сторін (форс-мажор), маючи на увазі запровадження воєнного стану , націоналізацію, експропріацію, стихійні лиха та інше.  

Своєю чергою сертифікат ТПП України про форс-мажор законно дозволить відтермінувати грошові зобов'язання перед контрагентами, відтермінувати сплату податкового боргу, подання податкових декларацій та виконання господарських договорів. Гадаю, нашим людям та юридичним особам треба готуватися до гіршого. Ну а як інакше? Доходи держбюджету-2019 мають скласти лише 1,026 трлн грн, а витрати – 1,112 трлн грн (дефіцит - 89,99 млрд грн, або 2,3% ВВП), і, як наслідок, мінімальна зарплата з наступного місяця виросте тільки до 4 173 грн (нині вона на рівні 3 723 грн).

Одним словом, ні в чому собі не відмовляйте. При цьому хліб подорожчає, робочих місць буде менше, чимало роботодавців не зможуть виплатити зарплату. Нарешті, хто повірить тому, що до кінця наступного (2019) року інфляція зупиниться на показнику в 7,4%, а середньорічний курс долара США становитиме 29,4 UAH/USD?! Не сумніваюся, інфляція буде вищою, гривня – слабкішою.

Олександр Гончаров,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів