Саміт Україна – ЄС: Гроші, олігархи і скандали

Саміт Україна – ЄС: Гроші, олігархи і скандали
Офіс президента України

У Києві відбувся саміт Україна - Європейський Союз. Цьогоріч його дата припала на перехідний етап, коли виборча парламентська кампанія в розпалі, а народ сповнений очікувань на ефективні та дієві кроки від нової команди. 

Чи важлива для нас ця подія? Безперечно. Адже йдеться про ймовірну співпрацю з одним із найбільших економічних та політичних гравців світу. Чи виправдали ми очікування європейців? Тут уже не все так однозначно.

Про що домовились

Результатом XXI Саміту стало прийняття Спільної заяви та підписання п’ятьох документів, якими передбачено надання фінансової допомоги на суму приблизно 130 млн доларів.

Новини за темою

Зокрема, найвагомішу суму, 44 млн євро, ЄС вирішив виділити на реалізацію ключових реформ та імплементацію положень Угоди про асоціацію.

40 млн євро надали на втілення в життя реформи децентралізації. Також 22,9 млн євро піде на фінансування другої фази Антикорупційної ініціативи. Ще по 10 млн євро Брюссель надає на підтримку громадянського суспільства та культури й на програму підтримки для сходу України.

Насправді тут важливі не так обсяги фінансування, як дійсне спрямування коштів на реалізацію проектів у тих чи інших сферах. Адже Україна, Європа та весь світ спостерігали останні п’ять років картину, коли наша влада проводила політику випрошування, а не ефективну реалізацію програм. 

Антиолігархічний курс

Зауважу, що у ключовій Спільній заяві простежується готовність ЄС виділити другий транш Четвертої програми макрофінансової допомоги для України у розмірі 500 млн євро. Однак, прочитавши документ поміж рядків, вбачається сигнал, що ЄС готовий виділити транш, якщо наша держава подолає ті перешкоди, з якими не впоралась колишня команда. Європейські колеги вказали Україні на необхідність зменшення впливу олігархів на політичну, економічну та медійну сфери. Як і Європейський Союз, так і український народ очікує від влади дієвих кроків у цьому напрямі. 

Власне, щодо дієвих кроків. По-перше, йдеться про забезпечення ефективного функціонування усіх антикорупційних установ. Нагадаю, протягом п’яти років в Україні розпочали свою роботу Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Навіть ухвалили закон "Про Антикорупційний суд". Проте фактично маємо лише створені установи, які не виконують ключових функцій. Натомість, обмінюються взаємними звинуваченнями та відкривають розслідування один проти одного. Відчутних результатів їхньої роботи немає. А ми всі знаємо, що результати можуть бути, якщо є воля відповідних посадовців.

Гляньмо на приклад Румунії. Там за керівництва Лаури Ковеші, головного прокурора Національного антикорупційного управління Румунії, рівень розкриття справ румунськими антикорупціонерами сягає 92%! 

По-друге, маємо відсутність законодавчого врегулювання відповідальності за незаконне збагачення. Так, 27 лютого 2019 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про покарання за незаконне збагачення. Нової редакції закону парламент восьмого скликання так й не спромігся ухвалити. Якщо наші парламентарі можуть закрити на це очі, то європейські – ні.

Не без іміджевих втрат

Й останнє. XXI Саміт Україна - ЄС, який, до речі, відбувається з 1997 року, Україна, на жаль, не використала як майданчик для формування позитивного іміджу. Цьогоріч захід не минув без скандалу. Так, віце-прем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванну Климпуш-Цинцадзе не пустили на Саміт Україна - ЄС. Помилка в списках чи нова влада не допустила до участі представника колишньої команди? Відповідь на запитання дав пан Гройсман, який зазначив, що насправді в його колеги "було бажання не взяти участь у роботі саміту, а влаштувати політичний скандал".

Найцікавіше було, коли прем’єр-міністр назвав автором скандалу колишнього президента Петра Порошенка. Що ж, захід минув, а спогади залишились.

Насправді, Саміт дав Україні черговий привід для того, щоб зробити необхідні висновки: потрібно діяти, а не вдавати дію, не продовжувати політику випрошування, а почати пропонувати конкретні кроки. Крім того, якщо ми хочемо бути суб’єктом, а не об’єктом міжнародних відносин, почнімо нарешті діяти злагоджено та професійно, а також працювати на репутацію України, а не на власні рейтинги в межах передвиборчої програми.  

Володимир Пилипенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>