Сага про завод: Як Києву вибратися зі сміттєвої ями

Сага про завод: Як Києву вибратися зі сміттєвої ями
З відкритих джерел

Ігор Ляшенко

журналіст, директор Центру проектних досліджень "Рівень життя"

Оригінал на сторінці Ігоря Ляшенка в Facebook

Київський сміттєспалювальний завод кияни не люблять. По-перше, його роботі приписують неприємні запахи, що поширюються лівобережжям. По-друге, він займає місце на березі красивого озера Вирлиця і не дає території нормально розвиватися.

Хоча забудовникам багатоповерхового житла це не заважає – нові квартали багатоповерхівок вже впритул наблизилися до заводу. Зараз ці будинки активно заселяються, а значить, кількість противників сміттєспалювального заводу сильно зросте.

Згадаймо трохи історії, чому сміттєспалювальний завод опинився впритул до великих житлових масивів. Завод почали будувати в 1983 році, почав роботу він у 1987-му. На той час це була безперспективна промислова околиця Києва. Масштабного житлового будівництва на Харківському ще не було.

Новини за темою

Сяк-так будували Південний міст. Він потрібен був більше для зручного сполучення з аеропортом "Бориспіль", ніж із житловими районами. Київ за генпланом та фактичною забудовою розвивався на північ – стрімко будувалася і розширювалася Троєщина. Але все змінив Чорнобиль.

Він, як відомо, саме на північ від Києва. Влітку 1986 року Троєщина завмерла в досягнутих кордонах. Масштабне житлове будівництво перемістилося на південь лівого берега. Почали забудовувати піски і болота Позняків та Осокорків. Але там, на березі озера Вирлиця вже гордо стояв сміттєспалювальний завод.

В принципі, втрачати саме цей завод не шкода. Він працює понад 30 років, у світі заводи такого віку виводяться з експлуатації, а на нових використовуються більш сучасні технології спалювання сміття, і за технологіями, і за екологічністю.

І стратегічно правильним рішенням було б закрити цей завод, знести, а землю рекультивувати під будівництво житла, офісів, зони рекреації. Попутно має бути прийнято рішення про будівництво одного, а краще двох нових сміттєспалювальних заводів: на правому і на лівому березі Києва.

Цього буде достатньо, щоб спалювати все київське сміття, припинивши його викидати на смітники, як це робиться зараз. Адже нинішній завод спалює тільки чверть київського сміття – 250 тисяч тонн з мільйона, який кияни плодять у рік.

Відповідно, два заводи потужністю по 500 тисяч тонн повністю вирішать актуальну проблему утилізації і дадуть можливість планомірно впроваджувати роздільне збирання, сортування і вторинну переробку. Але ми, на жаль, досі більшу частину сміття возимо на звалища. Ні про яку екологічність тут нема мови.

Звичайно, є складнощі з новим заводом. Вірніше, є завдання, які київська влада повинна вирішити. Головне – це проект недешевий. І ніхто зараз не візьметься сказати, скільки він може коштувати. Виходячи зі світової практики, можна припустити, що вартість одного заводу складе 300-400 мільйонів доларів.

Це буде завод на 500 тисяч тонн – вдвічі продуктивніше нинішнього, й утилізувати він зможе половину нинішнього обсягу київського сміття. В принципі, можна побудувати завод будь-якої потужності. Скажімо, в Москві будують кілька заводів потужністю 700 тисяч тонн. Найпотужніший завод на 2 млн тонн побудований в Шеньчжені (Китай). За кількістю сміттєспалювальних заводів рекордсмен Пекін – там їх 32.

Важливо знайти місце. Для такого проекту це не просто. Завод повинен знаходитися недалеко від міста, інакше невиправдано дорого буде возити сміття. А околиці Києва щільно заселені і ніхто не хоче мати таке сусідство. У 2010 році думали побудувати такий завод біля Троєщини, навіть визначили місце.

Завод не побудували, а місцевих жителів налякали. Мій друг втратив у грошах – він не зміг продати ділянку за хорошою ціною, тому що всі потенційні покупці втрачали інтерес, дізнавшись про плани будівництва заводу.

Хто повинен і може побудувати новий завод? Київський бюджет, очевидно, таких інвестицій не потягне. Та й не бюджетне це завдання. Утилізація сміття у всьому світі – хороший бізнес.

Тому міська влада повинна прийняти тверді економічно вигідні тарифи, визначити гарантовані обсяги, і під ці показники шукати приватного інвестора чи концесіонера. Який витратить на будівництво 400-800 млн доларів, але потім багато років буде вести в Києві цей бізнес, отримувати доходи і прибуток.

В Україні і Києві зі сміттям біда. Його не вміють прибирати, тому воно валяється по всій країні. Його не вміють знищувати, тому наша країна вкрита легальними і нелегальними звалищами.

Ми найбільш засмічена країна Європи. В Європі у зв'язку з прийняттям екологічного законодавства, забороною звалищ, підвищенням податків на звалища застосування сміттєспалювальних та сміттєпереробних заводів розширюється.

У більшості європейських країн рахунок сміттєспалювальних заводів йде на десятки. У Франції і Німеччині їх більше 100. У США – понад 500. У світі приблизно 2200 заводів. В Україні один. І той треба закрити, а почати будувати нові.

Ігор Ляшенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>