Російські санкції як примус українських еліт до співпраці

Російські санкції як примус українських еліт до співпраці
ТАСС

Олексій Кущ

економіст

З 1 листопада набирають чинності санкції РФ, введені проти України. Послідовність дій тут була фактично скопійована з аналогічних американських санкційних моделей. Ось тільки начинка вийшла дещо іншою. Простими словами, якщо американці приготували на своїй санкційній кухні "пиріжки з м'ясом", коли ціла плеяда представників російського істеблішменту, як у секторі бізнесу, так і в сегменті політики (хоча для Росії подібний поділ і втрачає свій первинний сенс) була відправлена "на фарш", "майстер-шеф" кремлівської кухні вирішив приготувати "пиріжки з горохом". Це коли для початку "пацієнта" змушують трохи побігати…

Список з 322 громадян нашої країни і 68 вітчизняних компаній вже викликав змішані почуття. Відсотків на 60-70% він начинений забортною, баластною водою. Це щоб справжня суть "списку Путіна" залишилася видимою лише для тих, кому вона призначена. В той час, як ЗМІ, а також мільйони "кухонних ток-шоу" простих українців будуть заповнені обговоренням, чому в список потрапила та чи інша "береза".

Новини за темою

Спостерігаючи, з яким завзяттям деякі політики почали постити своє потрапляння в списки, складається враження, що Москва могла б непогано заробити, якщо б там додумалися брати плату за потрапляння в когорту "обраних". Один дуже високопоставлений чоловік навіть примудрився порівняти себе з їжаком, якого не налякати видом голих філейних частин тіла.

Передбачаючи подібну реакцію, у Білокам'яній вирішили особливо не сварити непримиренних "кумів" нашого політичного тераріуму і роздали всім "сестрам по сережках". Так, у список потрапили і лідери опозиції, і син президента. Виявити тепер "агента Кремля" буде непросто. Хіба що по родимій плямі на стегні або наколці "часів культу особи" на грудях.

Найбільша омана – це підходити до санкційної моделі РФ з тими ж стандартами оцінки, що і до американських санкційних технологій. Адже вони скроєні за зовсім різними лекалами. Це як порівнювати дью-ділідженс компанії з виробництва софта в Сан-Дієго і передпродажний аудит спиртового заводу в Ковилкіному. Якщо західні санкції спрямовані на заподіяння максимально можливого у межах допустимої величини в даний момент збитку, то російські санкції – це інструмент вербального спілкування Кремля і в тій чи іншій мірі залежних від нього фінансово-промислових еліт південного сходу нашої країни, які в свою чергу обросли, як корабель-привид черепашками, всілякими політичними проектами, депутатами, засобами масової інформації.

Ще більшою дурістю з нашого боку було б подання цього документа як "пустотливого списку". Адже це означало б, що все, що відбулося з нами, починаючи з 2014-го року, так нічому нас не навчило.

У цьому контексті санкційний список РФ потрібно читати між рядків, враховуючи, що іносказання – це одвічний супутник в усі часи не лише російських дисидентів, але і самої влади, яка звикла до спілкування цією "езоповою мовою". Спілкування як з друзями, так і з ворогами, а також з тими, хто не визначилися.

Найбільш небезпечна для нас відмова росіян забезпечувати захист інтелектуальної власності, яка належить українському "Антонову", "Мотор-Січ" і КБ "Південний", а також ряду підприємств оборонно-промислового комплексу. Враховуючи повзучий витік "мізків" і можливість переміщення в РФ об'єктів інтелектуальної власності, Москва могла б за короткий час знайти сурогатні замінники тієї продукції та послуг військового і подвійного призначення, які вона раніше отримувала в Україні. Але цей туз поки що залишився у росіян в рукаві.

Новини за темою

На даний момент введені санкції – це економічний удар як по бізнес-групах, що входять до провладного пулу, так і по олігархічних структурах південного сходу, які мало того, що заборгували російським банкам мільярдні кредити, так ще й вирішили грати в "політичні проекти імені себе", не давши при цьому чітких гарантій виконання волі Кремля. Виходячи з принципу "збереження козирів", це буде поки лише "полум'яний" привіт Ахметову (хоча його підприємства і зачеплять "по дотичній"). Найближчим часом йому буде потрібно продемонструвати правильне (на думку Кремля) політичне блокування, або вже в 2019-му зіткнутися з втратою сировинних і товарних ринків в РФ, включаючи і тиск на активи його бізнес-групи в цій країні. До речі, компанії Ахметова протягом всього 2018-го року активно шукали компенсатори російському ринку і непогано просунулися по цьому шляху, мабуть інформація вже давно гуляє в "мережі".

Тактика "дрібних порізів" і примус наших "еліт" до послуху буде продовжена.

Чому санкції були введені саме зараз? Поточні події максимально сприяють цьому. Ускладнення на "церковному фронті" вимагало якоїсь зрозумілої реакції. Так що привід був. Але реальні причини полягали в іншому. Росії необхідно запустити свій санкційний прес, який буде з м'яких листів сталі у вигляді наших олігархів штампувати потрібні йому "каструлі" на найближчих виборах, насамперед парламентських. А для цього необхідно "примусити" до лояльності місцеві еліти, ще дуже залежні від прихованих взаємозв'язків з російським капіталом. І не тільки мобілізувати їх відданість, але і направити в правильному напрямку, рівними колонами, без шкідливої міжвидової боротьби і взаємного "членоушкодження". Раніше з цим завданням справлялися неформальні канали спілкування, але сьогодні цих меседжів уже явно недостатньо. Потрібно, за словами Набокова, "запрошення на страту". І мова не йде про безпосередній економічний збиток, який може становити від кількох десятків до кількох сотень мільйонів доларів на рік. На кону стоять всі ті приховані механізми тиску, які як спрут обплутують нашу політичну систему. Політика "плаща і кинджала" - це не тільки мораторій на виведення з території РФ українських бізнесменів, тим більше що цього капіталу там немає. Скажемо більше, цього капіталу майже не залишилося і в самій Україні. І в цьому контексті панамські санкції для нас були б набагато страшнішими. Мова йде про неформальні канали впливу, включаючи приховані корпоративні зв'язки та зобов'язання, кредитні "многоходовочки", інсайдерську інформацію Кремля про фігурантів, яка може бути "злита" у будь-який момент. І вже повірте, для справжніх учасників списку, які "почули" цей привіт з Москви, це набагато страшніше, ніж заборона на постачання в РФ "колісних пар".

Минуло вже майже п'ять років, а ми так нічого толком і не дізналися про зв'язки "нинішніх" і "колишніх", "нинішніх" і "кремлівських". Фінансова, інформаційна та економічна залежність наших "еліт" від зовнішніх сил продовжує конвертуватися у політичні рішення, які поволі вбивають країну. І санкційні списки – це лише шанс побачити правду, до повного показу якої наша крихка свідомість ще не готова. Адже як казав Бендер: "Після знайомства з Вашим минулим я втратив віру в людство".

Кущ Олексій

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів