Росія повертається до Африки, і це не подобається США

Росія повертається до Африки, і це не подобається США
З відкритих джерел

The New York Times

американська газета

Оригінал на сайті The New York Times

Росія наполегливо розширює свій військовий вплив в Африці, викликаючи тривогу серед західних керівників. Вона нарощує постачання зброї, підписує угоди в галузі безпеки і проводить програми навчання військовослужбовців у нестабільних й автократичних країнах.

У Центральноафриканській Республіці, де радником президента з національної безпеки було призначено росіянина, уряд за гріш продає права на видобуток золота й алмазів, щоб наймати російських інструкторів і купувати зброю у Москви.

Росія також прагне закріпитися на південному фланзі НАТО, допомагаючи колишньому генералу в Лівії боротися за владу і величезний нафтовий ринок.

Президент Судану Омар аль-Башир у січні запросив російських найманців, які допомагають йому зміцнити владу на тлі загальнонаціональних протестів.

Навесні минулого року п'ять країн на південь від Сахари, такі як Малі, Нігер, Чад, Буркіна-Фасо і Мавританія, звернулися до Москви з проханням допомогти їхнім воякам і силам безпеки, що мають великі навантаження, в боротьбі з "Ісламською державою" і "Аль-Каїдою".

Новини за темою

Росія, яка в роки холодної війни зміцнила свої позиції в Африці, беручи участь у жорстокому суперництві між Сходом і Заходом, після розпаду Радянського Союзу переважно пішла з чорного континенту.

Протягом останніх років вона відновлює зв'язки зі своїми сателітами радянської епохи, такими як Мозамбік й Ангола, а також налагоджує нові зв'язки з іншими країнами. Цьогоріч президент Росії Володимир Путін проведе зустріч у верхах між Москвою і країнами Африки.

Розширення російського військового впливу на африканському континенті є віддзеркаленням прагнення Путіна повернути Росії колишню славу. Але воно також стало ілюстрацією російського опортунізму і прагнення знаходити в Африці логістичні та політичні вигоди там і тоді, де і коли це можливо.

"Росія кидає нові виклики і займає більші мілітаристські позиції в Африці", – заявив у березні в Конгресі командувач Африканським командуванням Пентагону генерал Томас Вальдхаузер.

Торік у Центральноафриканській Республіці, яка в минулому була французькою колонією, невідомі розстріляли трьох російських журналістів, і це привернуло увагу до повернення Москви на африканський континент.

Ці журналісти розслідували діяльність приватної військової компанії "Група Вагнера", яку створив колишній офіцер російської розвідки, пов'язаний з людиною з путінського оточення.

Торік Росія зробила заяву про те, що 175 інструкторів (Пентагон і західні аналітики вважають, що цих людей взяла на роботу "Група Вагнера") підготували понад 1 тис. військовослужбовців у Центральноафриканській Республіці. У цій країні з 2012 року панує насильство.

"Москва та її приватні військові фірми озброюють найслабкіші держави цього регіону і підтримують самовладних правителів на континенті, –  заявив директор африканської програми з вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень. – Такого роду співпраця може посилити конфлікти, які там нині є".

В кінці минулого року Білий дім переглянув свою політику щодо Африки в сфері економіки і безпеки, і склав плани виділення коштів на африканські проекти. Потім представники адміністрації роз'їхалися по країнам континенту, намагаючись заручитися їхньою підтримкою в реалізації даного плану.

Перебуваючи в березні в столиці Анголи Луанді, заступник держсекретаря Джон Салліван виступив з попередженням про те, що Росія часто використовує "нечесні, примусові й таємні методи в спробі вплинути на суверенні держави, зокрема на співпрацю в галузі економіки й оборони".

За адміністрації Трампа Пентагон перевів свою увагу на протидію глобальним загрозам, що виходять переважно від Китаю і Росії, відійшовши від боротьби з терористичними організаціями.

У грудні радник президента Трампа з національної безпеки Джон Болтон назвав нову стратегію в Африці суперництвом "великих держав" та противагою Китаю і Росії.

Водночас Болтон заявив: "Кремль продовжує продавати зброю та енергоресурси в обмін на голоси в ООН, голоси, завдяки яким диктатори залишаються при владі, послаблюють мир і безпеку і діють всупереч інтересам африканських народів".

Але йому вдалося переконати небагатьох. Коли Генеральна асамблея ООН у грудні поставила на голосування резолюцію із засудженням російської анексії Криму і закликала Москву вивести свої війська з цього українського півострова, понад два десятки африканських держав утрималися.

Американська військова присутність в Африці досить незначна.

На континенті в складі різних місій працює близько 6 тис. американських військовиків і 1 тис. цивільних службовців з міністерства оборони і підрядних організацій. Ці люди переважно займаються навчанням і проведенням навчань з місцевими арміями.

Москва не може змагатися з американською зовнішньою допомогою та з величезними китайськими інвестиціями на африканському континенті. Однак аналітики кажуть, що Росія просуває свої інтереси в Африці через необхідність і на основі нових можливостей.

Москва прагне отримати нові стратегічні бази для своїх військ, зокрема в лівійських портах на Середземному морі, а також центри матеріально-технічного забезпечення для свого ВМФ в Еритреї та Судані на Червоному морі. Про це повідомили аналітики з вашингтонської дослідницької організації “Інститут вивчення воєн”.

Торік Росія підписала угоди про військове співробітництво з Гвінеєю, Буркіна-Фасо, Бурунді і Мадагаскаром. Уряд Малі звернувся до Москви по допомогу в боротьбі з тероризмом попри те, що в цій країні перебувають тисячі французьких військовослужбовців і миротворців ООН.

У 2017 році 13% від загального обсягу експорту російської зброї було скеровано до Африки, на що вказує Стокгольмський інститут дослідження проблем світу.

Росія прагне укладення угод на постачання зброї по всій Африці, обіцяючи своєчасну доставку та гнучкі умови. За словами аналітиків, це дуже успішна стратегія, коли її застосовують у країнах, що мають мало можливостей для укладення військових угод з іншими партнерами, тому що США та інші країни Заходу їх ізолюють.

Майже 80% від загального обсягу російських військових поставок на континенті припадає на частку Алжиру, який вже дуже давно купує бойову техніку і зброю в Росії. Туніс, будучи союзником США, теж підтримує тісні зв'язки з Росією в галузі розвідки, контртероризму та енергетики.

А Буркіна-Фасо минулого року отримала з Росії військово-транспортні гелікоптери й авіаційні засоби ураження.

Стійкий союзник Америки Єгипет стає солідним покупцем російської зброї. Наприкінці 2018 року він підписав угоду про купівлю російських винищувачів Су-35 на загальну суму 2 млрд дол., про що в березні повідомила московська газета "Комерсант".

"Росія має програми військово-технічного співробітництва з рядом африканських країн і допомагає їм оснащувати національні збройні сили сучасною зброєю, – зазначило у своїй заяві російське посольство у Вашингтоні. – Всі ці дії здійснюються на основі відповідних міжнародних норм і правил".

Зв'язки між Росією і Центральноафриканською Республікою привернули особливу увагу на Заході. Торік дві країни підписали угоду про військове співробітництво, і після цього в ЦАР почали з'являтися найманці з "Групи Вагнера".

Новини за темою

"Росія посилює свій вплив за рахунок нарощування військового співробітництва та передачі в дар зброї.

Завдяки цьому вона отримує доступ до ринків і права на видобуток корисних копалин, – заявив у березні генерал Вальдхаузер, даючи свідчення в комітеті палати представників у справах збройних сил. – Вкладаючи мінімальні інвестиції, Росія використовує такий важіль впливу, як приватні військові компанії на кшталт „Групи Вагнера", й отримує вигідний для неї політичний та економічний вплив".

Два роки тому американське міністерство фінансів запровадило санкції проти компанії найманців, відомої під назвою "ПВК Вагнера", звинувативши її в тому, що вона вербує людей і відряджає їх воювати на боці проросійських сепаратистів до Донецької і Луганської областей України.

Завербованих цією компанією людей також відряджають до Сирії. Там у лютому 2018 року під час вогневого бою з американськими військами загинуло безліч найманців, рахунок яких може йти на сотні.

Два тижні тому заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Богданов обговорив перспективи розширення співпраці з президентом ЦАР Фостен-Аршанжем Туадерою.

Вони домовилися про нарощування сприяння, яке міститиме, зокрема, "навчання національних кадрів і зміцнення безпеки і стабільності в цій дружній африканській країні", йдеться в заяві російського МЗС, розміщеній на його офіційному сайті.

Офіційні французькі представники відреагували на цю заяву вельми прохолодно. "Ми дуже стурбовані посиленням російського впливу в країні, яка нам добре відома, – в Центральноафриканській Республіці", – сказала репортерам під час свого недавнього візиту до Вашингтона міністр збройних сил Франції Флоранс Парлі.

Росія також прагне вийти на нові економічні ринки й отримати нові енергоресурси. У цих цілях вона іноді відроджує відносини з країнами, з якими дружила за радянської епохи.

У Росії є чималі інтереси в області нафто- і газовидобутку в Алжирі, Анголі, Єгипті, Лівії, Сенегалі, Південній Африці, Уганді та Нігерії, повідомляє Пентагон.

"Вони намагаються захопити трофеї, – сказав наприкінці минулого року на конференції з безпеки в Остіні генерал Тоні Томас, який у п'ятницю залишив посаду командувача військами спеціального призначення. – Вони діють дуже активно".

Ерік Шмітт

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>