Рік без податків: Як Україна могла би подолати бідність та розрахуватися з кредиторами

Рік без податків: Як Україна могла би подолати бідність та розрахуватися з кредиторами
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

"Минуло два роки, і фараонові приснився сон: він стояв на березі Нілу, і ось із річки піднялися семеро корів – гладких і жирних – і стали пастися в тростниках. Слідом за ними вийшли з Нілу інші сім корів – потворних і худих – і встали поруч з тими на березі річки. І потворні, худі корови пожерли сім гладких, жирних корів. Тут прокинувся фараон. Він заснув знову, і йому наснився інший сон: сім колосків – здорових та повних, які росли на одному стеблі. Слідом за ними виросли ще сім колосків – худих і обпалених східним вітром. Худі колосся проковтнули сім здорових, повних колосків. Тут прокинувся фараон: це був сон".

Новини за темою

Ця біблійна історія про Йосипа Прекрасного, що оповідає про те, як, будучи проданим у рабство рідними братами, йому вдалося піднятися з низин "єгипетського дна" до вищих посад у "партії фараона". А все тому, що Йосип став першим економістом, який сформулював теорію постійних економічних циклів у парадигмі сировинної відкритої економіки. Всього-на-всього йому вдалося розтлумачити єгипетським політичним елітам, що сім худих корів, так само як і сім обпалених колосків, – це символ засухи і неврожаю, а, відповідно, "товстуни" і "здоровані" - символ "гладких" років.

Ми не знаємо, що сниться нашому "фараона", "у годину, коли ранок встає над річкою", але у нас точно немає свого Йосипа, тим більше "Прекрасного", який зміг би розтлумачити "повелителеві обох земель" циклічність розвитку української економіки. А вона до примітивізму проста, адже спирається не на складні економічні моделі, а на звичайні сировинні цикли. Ми експортуємо сировину, в кращому випадку – напівфабрикати, а значить, ростемо разом з світовими ринками на ці товари. Як правило, класичний сировинний цикл становить 5-7 років. За зростанням слідує охолодження цін і їх корекція вниз, в деяких випадках – обвалення, пов'язане з глобальними структурними зрушеннями у світовій економіці.

З початку нульових в України було "сім тучних" років, які були нещадно помножені на нуль в 2009-му, коли економіка втратила 15% ВВП, а гривня девальвувала з 5 до 8, забираючи з собою і велику частину добробуту простих людей. Потім знову низка відносно "гладких" років", протягом яких так і не вдалося повернути втрачене. У 2014-2015 роках знову обвал. Причому він все одно б стався через падіння світових цін на сировину, просто війна мультиплікувала цей негативний ефект. З 2016-го почалося повільне зростання на 2-3% на рік. У 2014-2015-х ми втратили ті ж 15-16% ВВП, як і під час попередньої глобальної кризи. Сталість, гідна кращого застосування. Ось тільки динаміка відновлення поки значно слабша. У кращому разі у цьому році за підсумками останніх 12 кварталів ми "відіграємо" до 50% втрат минулих років. Але ж ще лишився "боржок" з часів глобальної фінансової кризи десятирічної давності…

Новини за темою

"Гладкий період" стає коротшим, а процес відновлення більш болісним. Вже зараз зрозуміло, що прийдешній обвал сировинних цін на тлі нової циклічної кризи застане нас на марші відновлення.

І як наслідок – нове обвалення і знову важкий рух "із задишкою" по сходах, що "йдуть вниз". Але зараз процес відновлення буде ускладнюватися ще і тим, що велика частина активних українців вже не бажає грати в це "вичерпування води з дірявого човна". Вони просто пересідають на інші "плавзасоби" і відчалюють. Значить, років через десять відновлювати національну економіку будуть діти і люди похилого віку.

Єдиний варіант порятунку для нас – кардинальна зміна чинної економічної моделі, тобто перехід від відкритої сировинної моделі до закритої, що базується на внутрішньому ринку та платоспроможному попиті населення, з перевагою у бік третинного сектора економіки (послуги, медицина, наука, освіта). Але для цього "переходу" необхідно стимулювати зростання доходів населення і знижувати тиск монополій, а у нас зараз робиться все з точністю до навпаки: населення перемелюють на фарш за допомогою податків і тарифів, а монополії пакують мільярдами за такими схемами, як "Роттердам +" або прив'язка ціни на газ українського видобутку до ціни "імпортного паритету" в німецькому хабі.

Але навіть якщо завтра до влади прийдуть люди, які розуміють ці прописні істини, де взяти гроші в бідній країні, для того щоб завести стартер національної економіки?    

За даними Держстату, в Україні понад 33% людей за межею бідності, бо не в змозі самостійно оплачувати навіть найбільш мінімальні платежі, включаючи вартість медичного обслуговування та оплату ліків. Тобто в ієрархії піраміди Маслоу третина населення країни на рівні фізіологічного виживання. Лише 5-10% населення може накопичувати додаткові заощадження. 

Майже половина домогосподарств перебуває на "субсидіарній голці" держави. З такою структурою людського капіталу запустити ендогенну (закриту) модель самовідновлюваної економіки (як колись у Японії або Німеччині) не вдасться навіть "з штовхача".

Але є вихід. "Відпускати хліб свій по водах, тому що по багатьох днях знов знайдеш його. Давай частину сімом і навіть вісьмом, бо не знаєш, яка біда буде на землі" (Еклезіаст 11:1-2).    
Ця біблійна істина є першим прикладом податкової амністії та пільгового фіскального стимулювання внутрішнього платоспроможного попиту.

В наступному році в бюджеті країни закладено понад 400 млрд грн на виплату державних боргів. А скільки збирає держави у населення? Візьмімо лише прямі статті. Прибутковий податок – приблизно 100 млрд грн. Доходи ПФУ – 370 млрд, включаючи трансферт з бюджету на покриття дефіциту.

Для зниження тарифів до економічно обґрунтованого рівня (справедливі ціни) потрібно ще приблизно 70 млрд.

Сумарно виходить 540 млрд грн. Суто теоретично, якщо перерозподілити на користь населення кошти, зарезервовані для виплати державного боргу, в Україні можна кожен третій рік встановлювати період "відновлення добробуту", коли населення буде звільнятися від сплати прибуткового податку та ЄСВ (єдиний соціальний внесок), плюс справедлива ціна на газ і економічно обґрунтовані тарифи. Очевидно, що останній пункт потрібно забезпечувати постійно.

Кожен третій рік з "нульовими податками" населення країни може отримувати додатково до 400 млрд грн до своїх доходів лише у вигляді економії податкових платежів і зборів. Тобто приблизно по 10 тис. грн на людину. На домогосподарство в середньому вийде 30-40 тис. грн на рік. Достатньо навіть для початку невеликого приватного бізнесу.

Враховуючи, що в 2017-му доходи населення України склали 2,4 трлн грн, йдеться про 17% додаткових надходжень раз у три роки, а якщо врахувати, що в структурі доходів зарплата складає всього 1,09 трлн грн, питома вага такого "пільгового року" зростає до 39%.

Тільки таким чином в Україні можна протягом найближчих десятьох років знизити рівень бідності та кількість субсидіантів до 10-15% від загального населення країни, а також суттєво скоротити питому вагу соціальної допомоги в загальній структурі доходів фізичних осіб (на даний момент – 0,9 трлн грн, або 38%!).

Тимчасовий мораторій на виплату державного боргу можна встановити в рамках нової реструктуризації за "ісландським сценарієм", коли Україна зможе змусити кредиторів піти на свої умови: розстрочка виплати боргу до 50 років, зниження процентної ставки за старими боргами (не вище 3-4%) і скасування так званих бонусів "за зростання", згідно з яким ми після 2020-го року повинні віддавати кредиторам до 40% свого приросту ВВП.

Реалізація подібного сценарію в контексті наявних політичних сил виглядає поки лише як злий жарт, але хто очікував, що ісландці зможуть написати народну Конституцію і відправити свої старі "еліти", пов'язані з транснаціональними фінансовими корпораціями, на заслужений відпочинок? 

Як показує досвід успішних країн, людям не потрібно "допомагати" субсидіями і іншими подачками. Просто не треба в них забирати зайве. В контексті України просто необхідно щотри роки давати населенню рік без податків і "пускати хліб по водах". І він обов'язково повернеться. Причому з прибутком.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>