Річниця розстрілів на Майдані: Умови змінюються, економічні проблеми залишаються

Знову з тривожними думками ми підійшли до чергової річниці розстрілів на Майдані. Що ж, і після двох майданів, як і раніше, діє режим корумпованої бюрократії – нічого не змінилося. Як і раніше, політики насамперед зацікавлені в особистому збагаченні, а виборці незмінно голосують за тих, хто каже, що на вербі груші ростуть і дасть можливість примножити сімейний бюджет і гідно зустріти старість

Річниця розстрілів на Майдані: Умови змінюються, економічні проблеми залишаються
Евромайдан

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Знову з тривожними думками ми підійшли до чергової річниці розстрілів на Майдані. Що ж, і після двох майданів, як і раніше, діє режим корумпованої бюрократії – нічого не змінилося. Як і раніше, політики насамперед зацікавлені в особистому збагаченні, а виборці незмінно голосують за тих, хто каже, що на вербі груші ростуть і дасть можливість примножити сімейний бюджет і гідно зустріти старість

На думку ряду провідних експертів, сьогодні українці на перше місце серед негативних факторів ставлять неефективність економіки, на друге – корупцію, на третє – зовнішні загрози. Нагадаємо, що до кінця нинішнього року наш уряд має повернути Міжнародному валютному фонду майже 44 млрд грн, погасити борг перед Міжнародним банком реконструкції та розвитку в розмірі 8,3 млрд грн, а також перед Європейським банком реконструкції та розвитку у розмірі 3,8 млрд грн. Сукупні боргові зобов'язання НБУ і Мінфіну перед МВФ досягли рекордних 12,1 млрд дол., тоді як розмір ВВП України за останні кілька років ледь перевищував 93 млрд дол.

Після таких запаморочливих цифр починаються роздуми: мовляв, а чи не піти знову на Майдан, не голосувати за опозицію? Тому в неділю, 18 лютого, я зайшов на Михайлівську площу, послухав лідерів, які виступали на віче. Ораторів з яскравою харизмою та інтелектом не було. Вимовляють затерті гасла, що давно набили оскому. Нікому брати у свої руки владу, та й утримувати її, судячи з усього, сил теж бракує. А значить, киснути нам у цьому болоті доти, поки не прийдуть у країну транснаціональні корпорації і не почнуть жорстко і безкомпромісно (без врахування інтересів місцевих олігархів) будувати капіталізм з людським обличчям.

Новини за темою

Пряником вже не об'єднати людей. Ба більше, не змусити чиновників проводити непрості економічні реформи. Зате популізму повно з усіх боків. На жаль, це життя жорстко змінює нас усіх. У такі моменти особливо гостро розумієш, що якщо закон не працює на українця, то не потрібно змінювати українця на грузина, потрібно змінити закон. Але найбільш вражає те, що ми з вами всі це добре знаємо, але продовжуємо із завидним терпінням чекати змін на краще від тих же політиків, які завели нас у цю велику фінансово-економічну кризу.

Відповідно, ми, як і раніше, не бачимо комплексних та ефективних управлінських рішень від Кабміну Володимира Гройсмана, не бачимо кардинальних змін економічної моделі, що давно вичерпала себе. Та все більш очевидним стає той факт, що українській економіці навряд чи допоможуть антикорупційні й антикризові заходи, на ухваленні яких наполягають Америка і МВФ. Просто і наші, і західні політики перебувають у різних інтелектуальних групах, ш=що не перетинаються. Вони не розуміють, чого хочуть один від одного.

Наш істеблішмент навіть в охопленій вогнем бричці буде продовжувати "пиляти" бабло, і ніякі умовляння розсудливих західників його не зупинять. Наші малоосвічені політики не знають, наприклад, про повчальні і своєчасні дії президента США Франкліна Делано Рузвельта в період Великої депресії. Тоді, у 1933 році, щоб підняти життєвий рівень американців у Вашингтоні Рузвельт і нарком закордонних справ СРСР Литвинов підписали Договір про відновлення дипломатичних відносин між СРСР і США. Тоді ж радянське торгпредство в Нью-Йорку оголосило про набір 6 000 класних фахівців для роботи в Союзі.

Новини за темою

Так, саме американці допомогли Радянському Союзу підготуватися до нового технологічного прориву і масштабної індустріалізації. А ось у нас події показують, що дії влади неадекватні викликам кризи. Тягар ухвалення ключових державних рішень несуть на собі політики, які не здатні це робити. Згадайте, ще не так давно Мінфін з НБУ придумали і створили таку собі потужну машину з нарощування держборгу України, із спекулятивних операцій з інвалютою, яка залишалася наглухо закритою для сторонніх очей.

Одна рука продавала, інша – купувала, про можливі маніпуляції ніхто не знав. Лише вони знали, що робили і для чого. Як ми зараз розуміємо, це було явно не в інтересах українського ринку та пересічних українців. Якщо відверто, взагалі хтось розуміє, що в надрах цих держорганів досі відбувається? Можна тільки припустити, що на інсайді, як і раніше ,хтось дуже швидко збагачується, не звертаючи уваги на економіку країни і потреби суспільства. Все дозволено "нагорі". Адже у нас у правовому полі навіть немає юридичного визначення "незаконного збагачення". Що ж тоді конфіскувати у топ-чиновників?

Водночас, наприклад, у Китаї дедалі більше чиновників розстрілюють за хабарі, а корупційний ринок у них, чесно кажучи, продовжує рости, тобто хабарники і казнокради більше стали брати грошей за ризики, що зростають. Що робити в Україні? Виганяли з ганьбою з держслужби, публічно зривати погони і суддівські мантії, брати високі податки за різні розміри хабарів? Припускаю, що все це вже надто пізно. Як на мене, ситуація стала некерованою. Нагадаю, у феодальні часи лояльність влади завжди купували. Сьогодні ж ця лояльність у нас тільки імітується, тому що рівень топ-чиновників як бізнесменів занадто високий, і бізнес у них досить масштабний. Тому риторично лунає питання від керівництва МВФ: чи дасть президент команду зупинити корупційний бізнес іта ухвалити закон про Антикорупційний суд?

Новини за темою

А поки минулого тижня провів першого в 2018 році колегу із сім'єю на постійне проживання за кордон. Так, досить багато бізнесменів покидають Київ, і це найгірше – відтік підприємливих людей з великими грошима, які тепер будуватимуть своє життя далеко від Батьківщини. Українців кличуть на роботу до Польщі, Чехії, Росії та багатьох інших країн. Наприклад, фахівці підрахували, що в 2017 році на території Польщі регулярно проживали і працювали понад 1 млн жителів України. Також понад 500 тис. українців виїхали на роботу до Росії. У принципі, те, що відбувається у нас, мало статися, позаяк тут свідомо не будують відкриту і конкурентну економіку. Навпаки, чиновники її максимально зарегулювали, корумпували і монополізували. Тепер ця економіка не може ефективно відповідати на виклики такій великій кризі.

Так, сумно, і знову з тривожними думками ми підійшли до чергової річниці розстрілів на Майдані. Що ж, і після двох майданів, як і раніше, діє режим корумпованої бюрократії - нічого не змінилося. Як і раніше, політики насамперед зацікавлені в особистому збагаченні, а виборці незмінно голосують за тих, хто каже, що на вербі груші ростуть і дасть можливість примножити сімейний бюджет і гідно зустріти старість. Мені здається, що ніякої особливої тривоги сьогодні у топ-чиновників немає. Думаю, панікувати нашим властям ще рано, і що більше - змінювати свою економічну політику, замішану на нахабній та безсовісній корупції. Народ у нас терплячий.

Олександр Гончаров,

керівник сайту http://privatization.in.ua/,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>