"Ремпейдж": Дуейн Джонсон у світі тварин

Новий блокбастер зі "Скалою" демонструє руйнівні спецефекти і убивчий гумор

"Ремпейдж": Дуейн Джонсон у світі тварин
Плакат фільму "Ремпейдж" З відкритих джерел

Блог про Кіно

Редакційний блог

Новий блокбастер зі "Скалою" демонструє руйнівні спецефекти і убивчий гумор

Популярна однойменна аркадна гра 80-х з легкої подачі компаній New Line Cinema і Warner Bros. знайшла кіношне втілення. У ній історія звичайних американців, які перетворилися на монстрів в результаті наукових експериментів, отримала трохи більш правдоподібну та дуже видовищну версію.

 

Колишній спецназівець Девіс Окої не дуже любить людей, зате обожнює тварин. Саме їм він присвячує весь робочий, а також вільний час. Залишивши в минулому військову кар'єру, чоловік влаштовується пріматологом в каліфорнійський заповідник. Там у його підопічні потрапляє сімейство горил і їх ватажок Джордж, який має дуже рідкісне сріблясте забарвлення. Колись Окої врятував його від браконьєрів, які вбили всю сім'ю примата.

Тепер Джордж і Девіс – хороші друзі. Вони прив'язані один до одного, спілкуються за допомогою мови жестів (в тому числі й непристойних) і мають невичерпний запас власних жартів. Ідилію союзу порушує неймовірна метаморфоза, що сталася з горилою з невідомих причин. Практично на очах її розміри збільшилися у кілька разів, а дружелюбність і доброта замінилися неконтрольованою агресією.

Як з'ясувалося пізніше, причиною змін стали підступи компанії Wyden Technologies і її корисливих босів. Бажаючи змінити процес природного відбору і створити таким чином біологічну зброю, вони проводили секретні генетичні експерименти. По трагічній випадковості їх частиною і став Джордж, а разом з ним ще пара диких тварин. Тепер всі вони чомусь прагнуть потрапити до Чикаго, змітаючи й руйнуючи все на своєму шляху.

Фільм, який ще до виходу на великі екрани можна було назвати ідеальною разовою розвагою, повністю виправдовує покладені на нього очікування. Багато в чому завдяки тому, що творці прекрасно усвідомлювали, в якому жанрі працюють. Спочатку задумуючи "Ремпейдж" як мікс "Дня незалежності" з "Мисливцями за привидами", вони вклали в нього все, що було потрібно. Стрічка отримала зрозумілих і чарівних героїв, милих (а згодом страхітливих) комп'ютерних звіряток, а також достатню кількість видовищних сцен і екшену.

Крім того, автори дуже вірно зробили ставку на гумор, який відчувається буквально у всьому, починаючи ще зі слогану "Big Meets Bigger" (що в перекладі з англійської означає "Великий зустрічає ще більш велике"). Таким чином вони іронізують і підкреслюють звичний образ виконавця головної ролі Дуейна Джонсона, який останнім часом все частіше відсуває на другий план показове геройство, віддаючи перевагу чомусь менш пафосному.

 

Яскравий тому приклад – його недавня участь в рімейку кінохіта 90-х "Джуманджі", в якому "Скеля" зміг не тільки повністю абстрагуватися від звичного амплуа, але й вдосталь над ним посміятися. І цей підхід, потрібно визнати, відмінно спрацював. Картина отримала хороші відгуки критиків і зібрала в світовому прокаті майже мільярд доларів.

На противагу йому можна згадати "Розлом Сан-Андреас", який, хоч і привернув увагу масового глядача, навряд чи може похвалитися чим-небудь крім видовищності катаклізмів. Цікаво, що постановкою "Розлому" займався канадець Бред Пейтон. Він же зрежисував і нинішній блокбастер "Ремпейдж", при роботі над яким явно врахував допущені помилки. А тому підсумковий результат його вже третього спільного проекту з Джонсоном (раніше ще був фільм "Подорож 2: Таємничий острів") можна назвати цілком самодостатнім і задовільним.

  • Кадри з фільму
    Кадри з фільму "Ремпейдж" Kinomania
  • Кадри з фільму
    Кадри з фільму "Ремпейдж" Kinomania
  • Кадри з фільму
    Кадри з фільму "Ремпейдж" Kinomania
  • Кадри з фільму
    Кадри з фільму "Ремпейдж" Kinomania
  • Кадри з фільму
    Кадри з фільму "Ремпейдж" Kinomania
  • Кадри з фільму
    Кадри з фільму "Ремпейдж" Kinomania
  • Кадри з фільму
    Кадри з фільму "Ремпейдж" Kinomania
  • Кадри з фільму
    Кадри з фільму "Ремпейдж" Kinomania

Крім гумору (часто вульгарного, але не безнадійного) хочеться відзначити цікаву інтерпретацію персонажів і хороший кастинг. По-перше, крім незмінно безстрашного і невбиваного протагоніста у виконанні Дуейна Джонсона, "Ремпейдж" пропонує глядачам відразу кілька цікавих другорядних героїв,  ролі яких дістались помітним акторам. Наприклад, номінантці на "Оскар" Наомі Харріс і зірці "Ходячих мерців" Джеффрі Діну Моргану.

По-друге, більша частина образів була прописана показово узагальнено, в чомусь навіть гротескно і вже точно без звичних заглиблень в драматичні передісторії. Це дозволило авторам досить вільно з ними управлятися, позбавляючись персонажів без усякого жалю і напускного трагізму. Вони вмирають в картині досить регулярно, але так само стрімко й забуваються – акурат до наступного ж жарту.  

До речі, аналогічно вільно автори обходяться і з логікою подій, надаючи місце гумору там, де міг би бути здоровий глузд. Однак подібний підхід зовсім не псує "Ремпейдж". Не роблячи ставку на свідомо слабкі місця фільмів подібного жанру, натомість він акцентується на динаміці і видовищності. І разом з ними пропонує майже двогодинний атракціон, що включає все необхідне для безтурботного вечора – героїчного "Скелю" Джонсона, великих монстрів і багато-багато руйнувань.

Тетяна Ахапкіна

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...