banner banner banner

Реформа освіти: Що зміниться для школярів

Цьогоріч Міністерство освіти і науки України готує "порцію" змін для освітян, школярів та студентів. Хоча реформа вже стартувала, та значна кількість змін ще попереду. Зокрема повертається 12-річка, для 10- та 11-класників запровадять нові підручники, зміняться навчальні програми для старшої школи. Отож найбільше змін цього року торкнеться саме шкіл. Скільки коштів на це потрібно, якою довготривалою стане реформа та, врешті, якими є цьогорічні новації ‒ спробуємо розібратися

Реформа освіти: Що зміниться для школярів
З відкритих джерел

Цьогоріч Міністерство освіти і науки України готує "порцію" змін для освітян, школярів та студентів. Хоча реформа вже стартувала, та значна кількість змін ще попереду. Зокрема повертається 12-річка, для 10- та 11-класників запровадять нові підручники, зміняться навчальні програми для старшої школи. Отож найбільше змін цього року торкнеться саме шкіл. Скільки коштів на це потрібно, якою довготривалою стане реформа та, врешті, якими є цьогорічні новації ‒ спробуємо розібратися

На 12 років реформи – близько 80 млрд грн

Те, що реформа освіти буде затратною для держави та довготривалою, заявляв прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. За його словами, обійдеться вона державі у понад 80 млрд грн, і такі витрати ми не можемо поки що собі дозволити.

"Новий закон про освіту, тобто нова система освіти в нашій країні, буде коштувати 87 млрд грн. І тут виникає питання, чи зможемо ми зробити це, виходячи з того, що у нас є економічні проблеми сьогодні, які накопичилися за десятиліття, чи ні? Очевидно, що зараз нам це не по кишені. Це означає, що реформа освіти буде пролонгована, і це не дуже добре", – сказав Гройсман.

Також прем'єр зазначив, що для отримання ефекту від реформи освіти через десять років, її потрібно провести вже зараз.

У свою чергу, міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що вартість реформи розписана на роки.

"Про вартість закону важко говорити. Ця вартість розподілена на 12 років. Найбільша сума, яка додатково потрібна, це за 12-й рік навчання, але цей рік буде, згідно із законом, у 2029‒2030 роках. Також, наприклад, там закладено підвищення зарплати вчителів, яке розподіляється на 5 років. Тобто ця загальна сума розписана на роки", – зазначила Гриневич.

Тобто найбільша проблема в нинішній реформі освіти − це кошти, а вже потім кадри та зміна старої системи.

Значна частина педагогічних працівників все ж погоджуються, що реформувати систему освіти потрібно. Єдина затримка - за народними обранцями. 4 вересня розпочала роботу сьома сесія VIII скликання Верховної Ради України. Щоб зробити подарунок педагогам на День учителя, реформу освіти депутатам доведеться затвердити протягом першого парламентського тижня.

Хто навчатиметься у "Новій українській школі"

Сам проект реформи школи досить довгостроковий, і перші фундаментальні зміни ми побачимо тільки в 2027 році. Одним із нововведень стане запровадження "Нової української школи". Поки що це пілотний проект, і лише 100 шкіл нашої країни впроваджуватимуть його. Що ж таке "Нова українська школа"?

Власне, це і є стратегія реформування середньої ланки освіти до 2029 року. Обирали школи за низкою критеріїв – від наповнюваності класів до досвіду учителя та готовності директора до змін.

Із наступного року за новим держстандартом початкової освіти навчатимуться усі першокласники, що підуть до школи у 2018 році.

Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко пояснює, що перше завдання "пілоту" – випробувати нові підходи до навчання, які з 2018 року будуть впроваджуватись в усіх українських школах.

"Сенс оновлення цих (навчальних, – ред.) програм ґрунтувався на тому, щоб забезпечити саме компетентнісний підхід. Тобто щоб не робити, як ми робили роками – лише давати знання дітям, а щоб це було в гармонійній єдності з тим, щоб давати ключові компетентності, які потім дозволяли б використовувати знання, вміння, навички в тому практичному житті, куди діти виходять після школи", – пояснює він "Радіо Свобода".

Отож, на думку міністерства, зміни в освіті принесе саме "Нова українська школа", яка навчатиме дітей за іншою системою.

Нові підручники і програми

Варто сказати, що підручники тепер будуть нові: у 2018-му надрукують для 10 класу, а роком пізніше – для 11-го. Нинішнього року надрукували 228 назв підручників для 9-го класу. Наклад ‒ 8,34 млн примірників. Відбирали підручники вчителі. Зараз майже 2 млн підручників доставили у навчальні заклади.

Цього ж року повинні змінити програми для старшої школи. На сьогодні всі школи працюють, спираючись на наказ 2010 року "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня". Тобто в Україні наразі всього 25 шкільних програм для старшокласників. Кожна з них − для різних типів шкіл. Деякі з них не дають належних знань учням у різних областях. Тому ухвалили рішення змінити шкільну програму. 

"Ґрунтовно вивчити предмет, маючи менше одного уроку на тиждень, просто неможливо. Діти, що приходять в старшу школу, вже повинні визначатися зі своїми подальшими пріоритетами, почати підготовку до вступу у вищий навчальний заклад. Відповідно, учні повинні отримати можливість глибше вивчати ті предмети, які їм знадобляться для подальшого продовження навчання. Вивчення всіх предметів на однаково неглибокому рівні в старших класах нераціонально", — зазначає заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей. Щоб виправити таку ситуацію, за версію Міністерства, потрібно скоротити кількість обов'язкових предметів з 22 до 9. Завдяки цьому школи зможуть зробити акцент на деякі дисципліни. Старша школа повинна бути профільною. У шкіл також буде можливість створювати власні "спецкурси" для більш поглибленого вивчення предмета.

Зокрема, перед новим навчальним роком завершилося обговорення програм інтеграційного курсу "Природничі науки", йдеться на сайті "Освіта.ua". Загалом на обговорення виставили 4 різні проекти програм інтегрованого курсу "Природничі науки". До розробки кожного з проектів долучилися як вчителі-практики, так і профільні експерти.

За словами керівника робочих груп із розроблення програм інтегрованого курсу "Природничі науки" Тетяни Засєкіної, доопрацьовані програми будуть розглянуті Національною академією наук.

"Ми ще раз отримаємо зауваження і пропозиції та будемо на них реагувати. Для нас було надзвичайно важливо, щоб з нашими проектами змогли ознайомитись не лише науковці, а насамперед вчителі-практики, які безпосередньо читатимуть цей курс у майбутньому", ‒ зазначила керівник робочих груп із розроблення програм.

Як реформували освіту в Польщі?

Україна часто бере приклад з більш успішних країн-сусідів. Тому можна оцінити, як це робилося в Польщі. Реформа освіти в Польщі розпочалася ще в 1990 році. Зміни відбуваються й донині. Важливим було те, що реформа освіти проходила спільно з іншими змінами у державі. На час її старту вже завершувався процес створення нових адміністративних одиниць – ґмін, повітів та воєводств, і зміни в системі освіти були одним із елементів перетворення держави.

1 вересня 2017 р. повернуться 8-річні початкові школи й почнуть зникати гімназії. Про це йдеться в законах, що реформують систему освіти. Реформа також передбачає повернення до 4-річних ліцеїв і 5-річних технікумів.

На основі двох законів (Закону про освіту і Положення, які вводять закон про освіту) 6-річні початкові школи стануть 8-річними початковими школами, подібно до них 3-річні загальноосвітні ліцеї стануть 4-річними ліцеями, а 4-річні технікуми – 5-річними технікумами. У системі освіти виникнуть двоступеневі галузеві школи. Гімназії, що функціонують у комплексах шкіл разом із початковою школою чи загальноосвітнім ліцеєм, будуть включені до цих шкіл. Гімназії, що функціонують самостійно, можуть бути перетворені на початкові школи, ліцеї, технікуми, галузеві школи чи ліквідовані. Такі рішення ухвалюватимуть ґміни.

Нововведення в освітній галузі сусідньої Польщі відбуваються протягом майже трьох десятиліть, українці ж планують завершити реформу за 10 років.

І в Міністерстві освіти, і учителі погоджуються, що реформа освіти нашій країні потрібна, програми потрібно змінювати, педагогів навчати, зарплату освітянам підвищувати. Найбільше дискусій виникає лише щодо зростання термінів навчання до 12 років.

Головний експерт групи "Освіта" Реанімаційного пакета реформ Володимир Бахрушин зазначив, що в усьому світі спостерігається довгострокова тенденція збільшення періоду навчання і віку, коли людина вперше виходить на ринок праці. Так, в українських випускників, які бажають навчатися у європейських університетах, виникають проблеми вступу відразу після школи, тому що їм немає 18 років, і вони не прослухали певну кількість годин з різних предметів.

Нині українські атестати у європейських вишах не визнають, адже європейські школярі навчаються, як правило, довше – приміром, у Німеччині атестат зрілості отримують після 12 років навчання. Отож, зміни неминучі – слово тепер за Верховною Радою.

Олеся Зінченко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>