Реальних економічних смислів немає, але хайпанути вдалося: Навіщо Зеленський скасував укази своїх попередників

Реальних економічних смислів немає, але хайпанути вдалося: Навіщо Зеленський скасував укази своїх попередників
Новое время

Олексій Кущ

економіст

Країну охопив справжній "указний" синдром. Точніше, дерегулятивный вал: президент Володимир Зеленський за кілька днів скасував понад 160 указів, своїх попередників. Найбільше не пощастило Леонідові Кучмі та Вікторові Януковичу – їхню спадщину не пожаліли з особливою ретельністю. З одного боку, концепція мінархізму, де держава виступає в ролі "нічного сторожа", передбачає саме таке глобальне чищення регулятивних "авгієвих стаєнь". Державі-смартфону не потрібні укази, адже кожному громадянинові досить мати смартфон і бути підписаним на сторінку президента. Деякі концепції лібертаріанства, такі як анархокапіталізм, взагалі не передбачають нормативної частини регулювання соціальних та економічних процесів: тотальне позбавлення від основної маси законів і правил. Як це працюватиме у нас, напевно ще ніхто не знає, але у світі подібні концепції супроводжуються повсюдним скасуванням контролю, чи то за обігом легких наркотичних засобів або в контексті ліквідації санітарних або будівельних норм.

Новини за темою

Нинішній "дерегулятивний пакет" складається з трьох умовних підрозділів, сформованих на підставі чітких внутрішніх принципів.

Перший підрозділ – це декілька скасованих президентських актів, які дадуть реальну економію коштів населенню і бізнесу. Йдеться як про пряму економію, так і про непряму – в частині незастосування каральних фіскальних штрафних санкцій.

Другий пакет "сміттєвих указів" пов'язаний зі скасуванням величезної кількості документів, які безнадійно застаріли в плані свого правозастосування: вже давно ухвалено або профільні закони, або взагалі зникла суспільно-економічна основа їх правомочності, але вони все ще "висять у базі". За великим рахунком їх можна було б і не скасовувати, а з іншого боку – чому б і ні. А з третього – таких указів ще досить багато, тож вистачить не на одну хвилю "дерегуляції".

Третій підрозділ – це "фейсбукомісткі" укази, скасування яких викличе неабиякий шум у соціальних мережах, як, наприклад, скасування указу про обов'язкову шкільну форму. Вже давно ця норма має доволі умовний характер, і, по суті, нічого скасовувати і не потрібно, але сам факт подібної "дерегуляції" призведе до багатоденного хайпа. Незважаючи на це, багато гімназій навіть після скасування будуть і далі вимагати у батьків купувати спеціальну форму або виконувати чіткі правила одягу (низ/верх), і скасування указу тут також аж нічого не вирішить.

Новини за темою

Але почнемо все ж з першого розділу. Президент скасував указ від 1993 року щодо справляння державного мита за вексельні бланки. Кожен бухгалтер хоча би раз у житті купував бланки векселів у відділеннях комерційних банків. Крім вартості самого бланка, потрібно було сплатити мито в розмірі 10% від неоподатковуваного мінімуму доходу громадян. На сьогодні це – 17 грн, 10% - це 1 грн 70 коп. Враховуючи динаміку випуску векселів та їх поширеність, це просто мізер, за який нині можна купити хіба що одноразовий пакет у супермаркеті. Держава не збідніє, а підприємствам буде простіше. Щоправда, і перші, і другі цього практично не помітять.

Більш важливим є інше "скасування", а саме "скасування" указу про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки. Хто працює в торгівлі та сфері послуг, той знає, що штрафи за порушення касової дисципліни – найбільш звірячі з усіх. Ба більше, в умовах мораторію на податкові перевірки, а потім при переході до складання відкритих списків планових перевірок на рік вперед у податкової залишилося не так багато механізмів для здійснення нальотів на приватний бізнес: це камеральні перевірки щодо нарахування ПДВ та реєстрації податкових накладних (як наслідок – блокування податкових накладних в єдиному реєстрі); перевірки та штрафи за порушення касової дисципліни; контроль за обігом підакцизних товарів. Всі ці інструменти податкового контролю не припускають ніяких попередніх списків і попереджень платників податків і проводяться фіскалами так званим явочним порядком. Відповідно, "каса" й "акциз" - це можливість постійно "кошмарити" бізнес, пов'язаний з готівкою та акцизними товарами, наприклад алкоголем: бари, ресторани, розважальні та фітнес-центри тощо.

Новини за темою

Сам ліміт готівкових операцій визначається НБУ, а ось штрафує за його порушення фіскальна служба – у двократному розмірі від виявленої понадлімітної готівки або п'ятикратному – за неоприбуткування готівки, отриманої від клієнтів. Крім того, застосовувалися й інші види санкцій: наприклад, за нецільове використання готівкових коштів тощо. В ідеалі ці норми треба було би вдосконалити, а розмір самих штрафів зменшити до обґрунтованих величин. У реальності ж план НБУ щодо створення в Україні кешлес-економіки йде тепер "лісом" - відтепер контролювати касову дисципліну в Україні можна лише апелюючи до совісті підприємців. Але загалом, як модель економіки "кожен сам за себе і Бог проти всіх", дуже навіть непогано, надто що сектор послуг, незважаючи на свою переважну вагу в структурі ВВП, є мікродонором бюджету на кількадесят мільярдів гривень на рік. Тож у підприємців з'явиться ще більше можливостей нічого не платити державі, у фіскалів поменшає можливостей заробляти і безкоштовно проводити новорічні корпоративи. Ну а в державного бюджету та пенсіонерів своє весілля і бал лібертаріанства відбудеться "за будь-якої погоди".

Але найбільш капіталомістким для бізнесу і населення, без сумніву, стане скасування обов'язкового нотаріального мита за засвідчення договорів нотаріусами (1% від суми договору). На практиці це призводило до того, що учасники договірних відносин, де тільки це було можливо, уникали нотаріального засвідчення, адже на суму в мільйони гривень мито було істотним. Як наслідок – контрагенти не отримували належного рівня захисту і могли стати об'єктом шахрайства або рейдерських атак. Мало місце і штучне заниження договірної вартості, що порушувало баланс інтересів сторін при оспорюванні правочини. Крім того, не існувало жодних слушних аргументів, чому за одну й ту саму нотаріальну дію плата могла відрізнятися в десятки разів (пропорційно від суми договору). Нотаріуси й самі розуміли дискримінаційність цієї норми щодо клієнтів, "віддаючи" їм частину заробітку. По суті, це була одна з точок збору непродуктивної адміністративної ренти, яку вилучалося за рахунок бізнесу й населення на користь системи, що обслуговує обіг титулів власності. Що виливалося й у часткове "виродження" частини нотаріусів, коли "на договірній потік", наприклад, при державних органах або в системі операцій з нерухомістю сідала "хрещениця", яка шльопала свої печатки на договори, вилучаючи з обігу 1%. Відтепер плата повинна визначатися сторонами, і ми отримаємо дійсно прозорий ринок нотаріальних послуг, який визначатиметься відкритими тарифами, а не прихованими "відкатами" частини мита на користь клієнта. Були побоювання, що пенсійний фонд і місцеві бюджети недоотримають частину доходів, позаяк нотаріуси сплачували із суми мита ЄСВ (22%) та прибутковий податок (18%), але в цьому випадку позитивний ефект для економіки і населення значно переважить бюджетні втрати кількох мільярдів гривень на рік. 

Що стосується скасування указів, присвячених, наприклад, посиленню боротьби зі спекуляцією та іншими "допотопними" явищами, то їхнє місце вже давно на звалищі історії. У цьому контексті регулятивна чистка є і виправданою, і необхідною.

В умовах дефіциту реальних економічних смислів команда президента знайшла кілька точок, активуючих суспільну увагу, і за допомогою нехитрого "ейса" на полі бізнесу заробила перші очки в глобальному політичному турнірі за "Великий шолом всевладдя". Тепер ніхто не скаже, що жити стало не веселіше. А ось чи стане краще, залежить від подальшого діалогу в трикутнику влада – бізнес – суспільство, і тут одновідсоткової митом вже не обійдешся. Градус реформ доведеться підвищувати.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>