Привид дипломатії, або Навіщо в Україну їздить Курт Волкер

Привид дипломатії, або Навіщо в Україну їздить Курт Волкер

Никита Синіцин

Журналіст

Мабуть, кожен новий візит спеціального представника Державного департаменту США в Україні Курта Волкера складає все більше враження, але не в рамках руху вперед у вирішенні проблеми врегулювання конфлікту на Донбасі і між Україною і РФ, а як доказ безглуздості проведеної роботи.

Ось вже понад півроку триває "човникова дипломатія" Курта Волкера в Україні, що включає в себе візити в нашу країну і переговори з українськими чиновниками, обов'язкові слова підтримки народу і країні з боку США та все інше, що диктується правилами хорошого дипломатичного тону. Однак результатів цих візитів немає.

Головне завдання Курта Волкера простий український обиватель, за допомогою ЗМІ, бачить в уговорах РФ погодитися на український варіант введення миротворчого контингенту на Донбас, що після заяв президента Петра Порошенка, а з недавніх пір ще і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, сприймається ледь не як гарантія повернення Україні непідконтрольної частини Донбасу.

Новини за темою

Залишимо осторонь бравурні надії вітчизняних чиновників, які, швидше за все, самі не вірять в те, що говорять, чи їм не знати, що введення миротворців, як правило, лише "консервує" конфлікт, переводячи його з розряду "гарячого" в "холодний". Іноді на цілі десятиліття. Але біда в тому, що навіть на цьому фронті похвалитися нічим.

Вже перші переговори Курта Волкера з помічником президента РФ Владиславом Сурковим, який курирує Донбас, дали результат: з 29 пунктів плану США в РФ були згодні лише з 3 або 10%. Не те щоб у принципі було неможливо узгодити такі розбіжності в 90% і прийняти якийсь компромісний план, але завдання за погодженням позицій обох країн було просто колосальним. Наскільки воно було по плечу переговірникам і скільки часу може зайняти, ніхто не знає навіть приблизно.

Власне, практично з моменту перших переговорів і їх провалу, а назвати інакше згоду однієї із сторін лише з 10% запропонованого язик не повертається, хід і результати цієї дипломатії фактично перейшли в розряд секретів. Сторони в кращих дипломатичних традиціях заявляють про якийсь прогрес, про те, що процес йде, але зримих свідоцтв просування немає, скоріше, навпаки.

Черговий ж візит Курта Волкера в Україну 14 травня супроводжувався двома протилежними і цікавими заявами.

Так, керівник української служби "Голосу Америки" Мирослава Гонгадзе з посиланням на власні джерела повідомила про якесь розширення повноважень для Курта Волкера, який тепер "буде мати не тільки повноваження щодо ситуації на Донбасі, він отримає більш широкі повноваження щодо України як такої".

Що це за повноваження і які питання він зможе вирішувати – не уточнювалося. Втім, це неважливо, адже незабаром Держдепартамент офіційно заявив, що ні про яке розширення повноважень Курта Волкера мова не йде, йому просто продовжили термін, і він "продовжує служити на посаді спеціального представника в переговорному процесі по Україні, і його мандат залишається незмінним".

Цікаво, що в той же день статс-секретар, заступник глави МЗС РФ Григорій Карасін в інтерв'ю ТАСС повідомив, що в переговорах Москви і Вашингтона, читай Суркова і Волкера, взята певна пауза, і немає навіть приблизних термінів їх наступної зустрічі.

При цьому Карасін заявив, що "Росія розраховує на те, що ця пауза буде нетривалою, ми зацікавлені в тому, щоб вона була перервана, але для того, щоб це сталося, потрібно бажання обох сторін".

Загалом-то, звичайний дипломатичний хід – говорити про власну готовність домовлятися і нездатність чи небажання робити те ж саме опонента. В даному випадку він говорить ще і про те, що позиції РФ і США, як і раніше, докорінно відрізняються, і півроку "човникової дипломатії" Курта Волкера ні до чого не привели.

Ще раніше російські ЗМІ повідомили про телефонну розмову президента РФ Володимира Путіна і канцлера Німеччини Ангели Меркель, в якій мова йшла і про введення миротворців, причому у повідомленні наголошувалося, що особливу увагу було приділено їх функції "охорони спостерігачів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)". Таким чином в РФ підкреслили, що не мають наміру відмовлятися від власного варіанту використання обмеженої кількості миротворців виключно для охорони співробітників ОБСЄ, і що як мінімум Німеччина не проти цього.

Новини за темою

Після цього "сигналу" недивна "пауза в переговорах Москви і Вашингтона", за словами Григорія Карасіна. Більше того, сам факт переговорів Волкера і Суркова виглядає сумнівною справою, оскільки обидві сторони продовжують наполягати на своїх позиціях, прямо протилежних позиціям опонента.

Власне, якщо послухати тези Волкера, що звучали в ході прес-конференції в Слов'янську, можна знайти численні підтвердження того, що переговори у форматі "Волкер-Сурков" зайшли в глухий кут.

Перш за все, він вимовив настільки милі серцю кожного українського патріота слова про те, що на Донбасі немає конфлікту серед українців - він спровокований прямою інтервенцією Росії на українські території.

"Мова не йде про етнічний чи громадянський конфлікт. Це конфлікт, спровокований російською інтервенцією на схід України. РФ здійснює прямий контроль над збройними угрупованнями. Також вона має вирішальний політичний вплив на політичне управління окупованими територіями", - зазначив Вокер.

Цікаво, що подібна явно недипломатична заява в загальному-то ускладнить майбутні переговори зі стороною, яка свою участь у конфлікті всіляко заперечує, але з іншої сторони підтверджує, що переговорний процес зайшов у глухий кут і можна особливо не соромитися.

Також Курт Волкер завуальовано звинуватив РФ в небажанні йти на компроміс, запропонований США, і вводити миротворців, яких він вважає дуже корисними для вирішення конфлікту на Донбасі.

"Я думаю, що механізм ООН (по введенню миротворчої місії на Донбасі, - ред.) буде корисним, якщо Росія дійсно хоче вирішення цього конфлікту. Це означає, що вона повинна прийняти рішення вийти з цього конфлікту, вивести свої війська з Донбасу і дати місцевим жителям можливість відновити там нормальне життя. Якщо Росія прийме для себе таке рішення, це буде свідчити, що вона зацікавлена у завершенні конфлікту, а якщо вона накладе вето на рішення Ради безпеки ООН, це буде означати, що вона зацікавлена в продовженні цієї війни", - сказав Волкер.

Це знову ж говорить про безвихідь в переговорах по миротворцях між США і РФ, виходячи з чого остання може застосувати право вето як постійний член Ради безпеки ООН.

Цікавий висновок, який озвучив Курт Волкер в якості альтернативи миротворцям, що жителі окупованих терористами територій Донбасу відвернуться від Росії і захочуть возз'єднатися з Україною, коли вона стане сильною, багатою та успішною державою. За його словами, США працюють кожен день, щоб зробити Україну міцною і успішною державою.

Це вже до певної міри можна визнати сигналом безсилля США домовитися з РФ за столом переговорів, після чого у Вашингтоні можуть змінити тактику.

Правда, оптимісти можуть згадати, що переговори по тим же "Джавелінам" для України йшли 3 роки, а переговори Волкера-Суркова тривають менше року, тобто час ще є.

Песимісти ж можуть нагадати, що поставки "Джавелінів" з умовами використання ніяк не допоможуть ЗСУ в їх бойових діях на Донбасі, і тим самим зробили поставку ПТРК безглуздими саме для звільнення Донбасу. Та й саме постачання озброєння до певної міри виглядає як визнання нездатності вирішити конфлікт дипломатичним шляхом. Як би чого подібного не вийшло з місією Волкера.

І ті, і інші деякою мірою будуть праві. Правда, конфлікт від цього не припиняється.

Микита Сініцин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...