Приватизація на ручнику
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

На жаль, але останніми роками уряд незмінно зазнає невдачі в процесі приватизації, і це не може не викликати занепокоєння як у західних партнерів, так і в усього нашого суспільства. І треба зазначити, що досі в державній власності є трохи більше 3000 підприємств і компаній, у тому числі 100 великих.

Новини за темою

Також незмінно і безуспішно Кабмін Володимира Гройсмана намагався вивести велику приватизацію у пріоритет номер один для залучення іноземних інвесторів. Але не вдалося насамперед тому, що уряд під час приватизації об'єктів держвласності не зумів сформувати надійний та прозорий механізм інвестування, в першу чергу для кваліфікованих інвесторів (пайових і корпоративних інвестиційних фондів, недержавних пенсійних фондів, фондів прямих інвестицій тощо). Навпаки, великі державні підприємства, наприклад "Центренерго" і "Одеський припортовий завод", з величезними штучно створеними кредиторськими заборгованостями і відкритими судовими справами стали все більше схожими на "чорні діри".

Відповідно всі ці останні роки в країні падала значимість праці, не створювалися нові робочі місця, зростало безробіття, а багато держпідприємств опинилися на межі банкрутства. Але тепер уже не так важливо спостерігати за падінням конкретних державних підприємств, скільки розуміти, чому в цілому українська економіка так важко проходить цю фінансово-економічну кризу, а наші виробники постійно очікують новий шок як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках через різкі зміни кон'юнктури, валютні "гойдалки" та інші негативні макроекономічні та політичні фактори. У цьому зв'язку провідний вітчизняний експерт Олександр Рябоконь зазначив, що протягом останніх 5 років Україна втратила 23% виробництва в металургії, а падіння видобутку руди становило 17% і постачання електроенергії, газу, тепла - 20%.

У чому причина такого провалу в промисловості? Чого гріха таїти, Кабінет міністрів Володимира Гройсмана так і не домігся збалансованої промполітики на рівні держави. І досі, на жаль, ситуація на краще не змінилася. Правда, справедливості заради треба визнати, що останнім часом деякі необхідні рішення стали ухвалювати, але вони це відбувається доволі повільно. Це стосується підприємств інфраструктури АПК. Так, тут ухвалюють окремі правильні рішення, але все це вимагає системної роботи, стимулюючи прихід до України великих іноземних інвесторів. Для цього давно треба було ухвалити законопроект "Про ринки капіталу", формуючи в Україні законодавчу базу для хеджування ризиків та вільного обігу капіталу.

Новини за темою

Словом, правильні кроки в низці міністерств і Нацкомісії робляться, але їх треба замкнути в єдину систему. І цьому процесу може суттєво допомогти велика приватизація, в іншому разі, ми належного ефекту не отримаємо від нової економічної моделі нової президентської команди. Не зможемо в процесі роздержавлення розвивати проектне фінансування, яке є необхідним для модернізації та технічного переоснащення національних виробництв. Не зможемо створювати добре оплачувані робочі місця з одночасним забезпеченням зростання продуктивності праці.

А як цього добитися? Думаю, треба внести відповідні зміни до приватизаційного законодавства і тим самим створити справедливі умови і прозорі правила для інвестування в об'єкти держвласності, які будуть приватизовані в 2019-2020 роках. Це буде першочергове завдання для нового складу Верховної Ради. Судіть самі, що може робити "чудотворна" передвиборча кампанія. Правда, поки наведу показовий приклад з орендою, але він може трансформуватися й на приватизацію. Отже, 15 квітня 2019 року аукціон на оренду усіма нами улюбленого столичного кінотеатру "Київ" виграла мережа "Сінема Центр", яка запропонувала орендну плату в 2,169 млн грн щомісяця.

За умовами аукціону не менше 30% репертуару буде становити український кінематограф; також орендар повинен забезпечити вільний доступ глядачів з інвалідністю. Попередній орендар досі платив до бюджету Києва близько 45 тис. грн на місяць – у 48 разів менше (!), ніж повинен платити переможець аукціону тепер. Строк дії орендної угоди становить 10 років. Правда, фірма, яка перемогла в конкурсі, традиційно для українського ринку записана на панамську компанію. І все ж рубіж у півмільярда гривень пройдено. Тобто, як зазначив на своїй сторінці у ФБ голова Фонду держмайна Віталій Трубаров: "Фонд перерахував до бюджету країни протягом неповних 4 місяців 2019 року 528,7 млн гривень за оренду державного майна. Це хороші показники з істотним випередженням планових завдань. Вже виконано 44,07% від встановленого на 2019-й бюджетного завдання в 1,2 млрд гривень".

Так, ось тільки результати великої приватизації вже дуже невтішні, бо третій рік поспіль не виконуються планові показники доходів від роздержавлення. І в цьому році, за оцінками експертів, приватизація навряд чи принесе в бюджет-2019 вже прописані 17,1 млрд гривень. Такі сумніви пов'язані з тим, що навіть найбільш привабливе велике енергогенеруюче підприємство ПАТ "Центренерго" ніяк не вдається продати. Нагадаю, ще у грудні минулого 2018 року ФДМ України скасував перший конкурс, у квітні цього 2019 року Кабмін продовжив строки розміщення пакету акцій "Центренерго" у кількості 289 205 117 штук (78,28% СФ) до 30 вересня 2019 року з дорученням прем'єр-міністра 16 травня оголосити повторний конкурс з приватизації "Центренерго".

До речі, згідно з положеннями меморандуму з Міжнародним валютним фондом, приватизацію цілої низки держпідприємств, включаючи і ПАТ "Центренерго" (інвестрадник компанія Ernst & Young оцінила його держпакет акцій у 5,98 млрд грн), ми повинні провести в першому півріччі 2019 року. Наші чиновники очевидно не встигнуть це виконати. Доведеться молодій команді нового президента і щодо цієї проблеми заново домовлятися з керівництвом МВФ. До того ж широко відомо і щодо невдалих спроб Фонду держмайна продати 94,5% акцій ПАТ "Одеський припортовий завод", а нам для західних партнерів та інвесторів сьогодні вкрай важливо продемонструвати приклади справедливої та прозорої великої приватизації. Інакше ніхто з-за кордону не буде вкладати великі гроші в наші підприємства реального сектора економіки.

Поки ж занадто багато негативних новин з українських ринків. І тут треба переломити ці тенденції. Ось чому наші держпідприємства, виставлені на приватизацію, потребуть не тільки довгих інвестиційних грошей, а й оптимізму великих зарубіжних гравців, які й рухають світові ринки. Чи вдасться це нам? Побачимо до кінця 2019 року.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>