Фото з відкритих джерел

На цьому сесійному тижні лише при 11 депутатських голосів за, всі інші законодавці відмовилися приймати Постанову ВРУ № 7066-П "Про скасування рішення Верховної Ради України від 18.01.2018 про прийняття в цілому як закону законопроекту "Про приватизацію державного майна"". І це дійсно позитивний сигнал для зовнішніх і внутрішніх інвесторів. Це також означає, що спікер парламенту Андрій Парубій незабаром підпише прийнятий закон і в лютому його підпише президент Петро Порошенко.

Давно ні для кого не секрет, що наші монополії та держпідприємства досить відсталі і неконкурентні на розвинених ринках. Тому нам потрібні кардинальні перетворення. І ухвалений Верховною Радою 18 січня поточного року закон про приватизацію державного майна (№ 7066) – це справді довгоочікуване рішення влади системного характеру (приватизація буде регулюватися одним законом замість семи). Плюс держава переконливо показала, як налаштована доводити до кінця і антимонопольну політику, а також вдосконалювати національну програму із залучення прямих іноземних інвестицій. До того ж прийняття закону про приватизацію залишається одним з основних вимог Міжнародного валютного фонду для надання Україні наступного траншу кредиту.

Новини за темою: Фонд держмайна затвердив перелік об'єктів малої приватизації на 2018 рік

Цей закон значно спрощує і скорочує процедури роздержавлення для досягнення високих темпів приватизації, встановлюючи, наприклад, не більше 11 місяців підготовки для об'єктів великої приватизації та 5 місяців для малої. Відповідно, замість раніше чинних чотирьох вводиться тільки два способи продажу – по-перше, аукціон і, по-друге, викуп об'єктів приватизації в тому разі, якщо на момент прийняття закону майно вже перебувало в оренді. Також для виставлення об'єкта приватизації на аукціон буде створюватися аукціонна комісія з метою розробки умов продажу. Названі й ще ціла низка інших новацій будуть забезпечувати прозорість і відкритість приватизаційного процесу, залучаючи широке коло закордонних і місцевих інвесторів до придбання державної власності.

Звичайно, все це для інвесторів дуже привабливо і важливо. Але якщо зовсім відверто говорити, то, безумовно, в зв'язку з такою різкою і рекордною девальвацією гривні інвестування в нашій національній валюті виглядає і поготів привабливо. Зрозуміло, що певна політична премія зараз у гривні є. Тому останнім часом (після початку масштабної приватизації 2016-2017 років) стало важливо для багатьох внутрішніх і зовнішніх інвесторів не тільки давати оцінку нацвалюті, а й прогнозувати, яку прибутковість у гривні можна отримати, у тому числі в середньо- і довгостроковій перспективі, інвестуючи в активи, що приватизуються.

Ну і не випадково тепер іноземні інвестори уважно вивчають об'єкти державної власності, що підлягають приватизації в 2018-2020 роках, бо подібні унікальні можливості проінвестувати в дуже слабкій гривні виникають надзвичайно рідко. Особливо в європейській країні з величезною територією і досить великим споживчим ринком. Це ж якщо з розумом підійти, то яку прибутковість можна отримати міжнародним інвесторам! Так, у такі рідкісні періоди і потрібно починати формувати інвестиційні портфелі. До того ж, за новим законом, якщо об'єкт приватизації виставляється вперше на аукціон зі зниженням стартової ціни, то вона знижується на 25%, а якщо актив виставляється на продаж зі зниженням стартової ціни вдруге, то вона знижується на 50%. Нарешті, запроваджується механізм, який у випадку двох безрезультатних торгів на підвищення ціни дозволятиме проводити аукціон за голландським форматом на зниження (це нівелює таке явище, коли держпідприємство виставляється на продаж кількадесят разів).

При цьому не треба мати ілюзій, мовляв, якщо дуже важко залучити довгі інвестиційні гроші з країн Євросоюзу і США, то, наприклад, з Китаю можна легко отримати ті ж прямі інвестиції. Останнім часом, зустрічаючись у Києві з китайськими підприємцями, повинен ще раз підкреслити – це ілюзії. Отримати ось так вільно і без всебічного обґрунтування того чи іншого бізнес-проекту дуже непросто: азіатські інвестори, як і їхні колеги з Європи та Америки, також уважно і глибоко вивчають українські активи з урахуванням макроекономічних показників, різних ризиків і політичних факторів.

Новини за темою: Новий закон про приватизацію: Дорожче не стало, але купувати – складніше

Можливо, китайські інвестори на перспективу не так сильно побоюються якихось рейдерських дій проти них, аніж бізнесмени з європейських країн, але вони дуже серйозно вивчають наявну ситуацію в Україні. І це не нова тенденція – вони так діють у всіх без винятку країнах. Тому нам важливо швидко і ефективно створювати інвестиційно привабливе середовище для азіатських суверенних фондів, а також для міжнародних прямих інвестицій у великі державні підприємства, які підлягають приватизації у 2018-2020 роках. Звичайно, потрібні і політичні рішення з боку нашої влади.

Безумовно, криза – несприятливий час для проведення масштабного процесу роздержавлення, особливо для реформування української економіки, хоча б тому, що дедалі складніше реалізовувати різні національні програми, вартість активів різко падає, виникає безліч проблем із запозиченням і залученням довгих інвестиційних грошей. Також важко зрозуміти нову реальність українській владі та підприємницькому співтовариству, адаптуватися до нової кон'юнктури на світових ринках. Але навіть коли ми усвідомлюємо цю нову реальність, що ж усе-таки робити?

Перш за все, думаю, треба зрозуміти, що це системне обмеження для ринків України, причому воно не тільки фінансове, а й інвестиційне. Тому бізнес в 2018 році чекає від Кабміну Володимира Гройсмана, від Верховної Ради і від Національного банку України якоїсь певності хоча б до кінця наступного 2019 року. Наприклад, якими будуть дії уряду зі стабілізації економіки, прогноз щодо курсу національної валюти і очікуваного рівня інфляції, які галузі будуть підтримуватися державними програмами тощо. Словом, всі очікують на такий собі короткий набір орієнтирів від фінансово-економічного блоку Кабінету міністрів для чіткого розуміння дій влади і того, як майбутні рішення уряду зможуть вплинути на ефективність процесу масштабної приватизації в 2018-2020 роках.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Керівник сайту http://privatization.in.ua/,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.