Приватна старість: Чи є майбутнє у недержавних пенсійних фондів?

Як сприймуть цю новацію майбутні пенсіонери? Напевно без зайвого ентузіазму. Ті з 35-літніх, яким подібна схема не припаде до душі, можливо, поповнять армію заробітчан або трудових "заробітчан". Решта ж будуть змушені грати за новими правилами. І тут основна небезпека полягає не тільки в тому, що вкладники можуть залишитися без вкладів. Біда номер один пов'язана з інфляцією, здатною помножити на нуль будь-які накопичення

Приватна старість: Чи є майбутнє у недержавних пенсійних фондів?
Фото з відкритих джерел

Михайло Поживанов

голова Фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право"

Як сприймуть цю новацію майбутні пенсіонери? Напевно без зайвого ентузіазму. Ті з 35-літніх, яким подібна схема не припаде до душі, можливо, поповнять армію заробітчан або трудових "заробітчан". Решта ж будуть змушені грати за новими правилами. І тут основна небезпека полягає не тільки в тому, що вкладники можуть залишитися без вкладів. Біда номер один пов'язана з інфляцією, здатною помножити на нуль будь-які накопичення

Отже, уряд продовжує просувати пенсійну реформу (або те, що розуміють під "реформою" у Гройсмана), і, згідно із законопроектом № 6677, який поки ще допрацьовують на Грушевського, вже з 1 січня 2019 року в Україні запрацює накопичувальна пенсійна система. Що вона передбачає? Насамперед те, що українці віком до 35 років будуть зобов'язані збирати на пенсію вже з наступного року. Перший рік буде стягуватися 2% від зарплати, але внесок буде зростати на 1% щороку, поки не досягне 7%. Для тих, хто старше 35 років, участь у накопичувальній системі буде добровільним. Ще одне нововведення – систему накопичення на пенсію будуть забезпечувати недержавні фонди.

Ось з цього моменту хотілося б, що називається, поговорити детальніше. Який український ринок недержавних пенсійних фондів (НПФ)? Насамперед він досить скромний. Пару років тому ліцензію адміністратора НПФ мали 23 юрособи, при цьому 20 пенсійних фондів управляли активами в 2 млрд грн. Ця цифра могла би бути значно більшою, якби з 2009 року інтерес до НПФ в Україні не почав різко знижуватися, що було пов'язано з початком фінансової кризи та обвалом фондового ринку. В Україні не стало як великих фондів, так і активів, у які можна було б інвестувати.

Новини за темою

Після фінансової кризи 2008-2009 років ринок недержавного пенсійного забезпечення в Україні впав в анабіоз — вартість активів в управлінні зростала, однак нових внесків практично не було. Основним способом отримати нових клієнтів була купівля фондів. Чому ж справи з НПФ йдуть так погано, адже у багатьох наших бідах ми звикли звинувачувати монополістів, а ким же, як не монополістом є державний Пенсійний фонд?

Справа, звичайно ж, не в одних лише фінансових кризах. Особливих перспектив у НПФ без зростання економіки і проведення повноцінної пенсійної реформи не буде ніколи. Ще один важливий момент — це регулювання діяльності компаній з управління активами. Скандали, пов'язані з махінаціями на ринку цінних паперів, з'являються із завидною постійністю. Вкладники не те, що заробити на пенсію, іноді навіть повернути свої гроші не можуть. Водночас дві комісії, які займаються наглядом за цим ринком, а саме – Нацкомфінпослуг і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – займаються відвертим пінг-понгом, перекидаючи відповідальність один на одного.

Якщо раніше регулювання діяльності НПФ перебувало у підпорядкуванні Нацкомфінпослуг, то запланована в цій сфері реорганізація повинна була передати функцію нагляду і регулювання діяльності пенсійних фондів та фондів операцій з нерухомістю до рук НКЦПФР. Згідно із задумом, в одному регуляторі буде сконцентровано і нагляд, і регулювання діяльності фондів. Ось тільки як "розрулити" питання з фондами, які перестали виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, досі невідомо.

Українцям не звикати до того, щоб бути обдуреними вкладниками. Історія багатьох збанкрутілих банків достатньо загартувала наших співгромадян. От тільки якщо банки – це справа добровільна, то що стосується НПФ, то із одним із них найнятому працівнику неодмінно доведеться мати справу, адже "трудящих" зобов'яжуть перераховувати певний відсоток від зарплати до накопичувального фонду. Зрозуміло, подібне станеться не відразу наступного дня після 1 січня, однак роль державного пенсійного фонду буде поступово зводитися до мінімуму.

Новини за темою

Як сприймуть цю новацію майбутні пенсіонери? Напевно без зайвого ентузіазму. Ті з 35-літніх, яким подібна схема не припаде до душі, можливо, поповнять армію заробітчан або трудових "заробітчан". Решта ж будуть змушені грати за новими правилами. І тут основна небезпека полягає не тільки в тому, що вкладники можуть залишитися без вкладів. Біда номер один пов'язана з інфляцією, здатною помножити на нуль будь-які накопичення.

Висока інфляція в Україні – головний фактор ризику, адже що буде з "довгими" грошима (тобто тими, які будуть затребувані через десятиліття), передбачити не зможе ніхто. Їх можна було б вкласти "із розумом" в економіку країни, її інфраструктуру та акції прибуткових підприємств, ось тільки чи вистачить "розуму" у відповідальних за впровадження накопичувальної системи осіб?

Ще більш оптимальний варіант полягав би в тому, щоб вклади НПФ інвестувалися у валюту і золото, а також – у цінні папери провідних західних держав, однак українська влада не піде на кредитування чужих економік, воліючи занапастити власну. Таким чином, збереження вкладень до НПФ гарантувати не може ніхто. Як через вкрай слабку і нестабільну гривню, так і через відсутність "наглядача" (в хорошому сенсі цього слова!) за правильним і продуктивним обігом грошей, що надходять на рахунки НПФ.

Чи стануть останні кращою альтернативою скомпрометованому державному Пенсійному фонду? Слід зазначити, що накопичувальну пенсійну систему планували ввести ще в 2004-му році, і 14-річна затримка зіграла проти українських пенсіонерів – зараз далеко не найкращий момент для подібних новацій. Хоча відтягувати їх категорично не можна, вводити накопичувальні фонди тоді, коли економіка на спаді і за національну валюту ніхто не може поручитися, також не найкраще рішення.

Новини за темою

У всякому разі негативний досвід Росії, де збанкрутували понад 30 НПФ, залишивши без заощаджень 2,2 млн пенсіонерів, вельми актуальний. Можна, звичайно, позловтішатися та згадати, що сусідня держава платить таким чином свою ціну за розв'язану нею же війну, однак не зайве згадати, що й Україна змушена брати участь у цій війні – і коли вона закінчиться, а також коли наша держава вийде з економічного піке, знову-таки не відомо нікому.

Втім, якщо вірити у краще, то залишається прийняти як данину обіцянку держапарату України дуже жорстко стежити за обігом коштів у НПФ і звести кількість потенційних банкрутів до мінімуму. До того ж певний досвід роботи у НПФ вже є, а значить, є і від чого відштовхуватися. У всякому разі без подібної віри досить важко, а ще важче (і навіть неможливо) законсервувати чинний статус кво. Чинна солідарна система – як Карфаген - має бути зруйнована, і це єдина ясність у всій цій історії.

Михайло Поживанов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>