Чому підвищення штрафу за ремінь безпеки не входить у плани народних обранців?

За даними Департаменту патрульної поліції України, кожного дня відбувається близько 385 ДТП по всій країні. Причини можуть бути різними: зіткнення, перекидання, наїзди, аварії не лише з вини водіїв, але й пішоходів та інших учасників руху — наслідки кожної з дорожньо-транспортних пригод нерідко фатальні. Тож чому, кожного разу сідаючи в машину і не підозрюючи про те, що чекає за поворотом, водій ладен знівелювати цінністю свого життя, тільки б не використовувати ремінь безпеки?

Чому підвищення штрафу за ремінь безпеки не входить у плани народних обранців?
Кампанія "За безпечні дороги"

Ірина Шостак

Журналістка

За даними Департаменту патрульної поліції України, кожного дня відбувається близько 385 ДТП по всій країні. Причини можуть бути різними: зіткнення, перекидання, наїзди, аварії не лише з вини водіїв, але й пішоходів та інших учасників руху — наслідки кожної з дорожньо-транспортних пригод нерідко фатальні. Тож чому, кожного разу сідаючи в машину і не підозрюючи про те, що чекає за поворотом, водій ладен знівелювати цінністю свого життя, тільки б не використовувати ремінь безпеки?

У березні цього року Верховна Рада України зареєструвала проект закону про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами). Восени аналогічний законопроект (з умовою підняття штрафу за порушення водієм правил користування ремнями безпеки та мотошоломами у 850 грн) подолав поріг від першого до другого читання, проте так і не був прийнятим за відсутністю достатньої кількості голосів. 30 травня депутати знову проголосували за включення вже цьогорічного законопроекту (збільшення розміру штрафу з трьох неоподаткованих мінімумів (51 грн) до тридцяти неоподаткованих мінімумів (510 грн)) в порядок денний сесії, але 4 червня під час рейтингового голосування законопроект підтримали лише 189 обранців, тож розгляд питання знову було перенесено.

Новини за темою

Виникає протиріччя: чому народним обранцям не вигідно підтримувати законопроект, який покликаний змусити водіїв не забувати про можливість збереження власного життя? Відповідь виявляється банальною — так як законопроект є не достатньо популярним і може викликати хвилю обурення серед водіїв, депутати чекають з рішенням, адже підтримка на виборах потрібна кожному з них. Тож немає потреби "зайвий раз" фігурувати у тих чи інших справах, що можуть не сподобатись певній кількості населення.

Ініціатори ж законопроекту продовжують наголошувати про важливість збільшення штрафу, наводячи сумну статистику у 78% українських водіїв, які ігнорують ремені безпеки. Врегулювання проблеми має відбуватись не лише завдяки створенню механізму впливу на законодавчому рівні, але й у свідомості кожного з громадян. Адже одним з факторів, що заважають поширенню правильних ідей щодо можливості врятувати своє життя, серед громадськості є міфи про ремені безпеки, в яких йдеться, що за певних обставин водій начебто застрахований від небезпеки на дорозі.

Міфи про використання пасків безпеки

Більшість керманичів у питанні щодо ігнорування ременя безпеки схильні вірити поширеним серед водіїв міфам, що так чи інакше говорять про неефективність застосування ременя. Однак велика кількість громадських організацій, представників автошкіл та Патрульної поліції вже давно розкритикували подібні прояви відсутності інстинкту самозбереження й розвінчали усі міфи, доводячи, що неочікуваних ситуацій на дорозі може відбутись безліч, але шанс залишитись неушкодженим та живим трапляється лише один раз.

Міф

Правда

Ремінь безпеки не потрібен досвідченому водієві.

Жоден з водіїв не застрахований від неочікуваних ситуацій на дорозі (різка зміна погоди, несправність автомобіля, аварія з вини іншого керманича).

Можна не користуватися ременем у поїздках по місту, адже швидкість є незначною.

Зіткнення на швидкості 50 км/год = падіння з четвертого поверху, а на швидкості 90 км/год — з одинадцятого.

Подушка безпеки — чудовий аналог ременю.

При розкритті подушка безпеки рухається зі швидкістю 300 км/год, і якщо ремінь не зафіксує тіло водія, є ризик отримання серйозних травм.

На задньому сидінні можна обійтися без використання ременя безпеки.

За статистикою, у 75% випадків викинуті з автомобіля водії та пасажири гинуть.

При аварії краще бути викинутим з автомобіля.

Кількість травм та ризику є однаковою для всіх пасажирів та водія, тим паче неможливо передбачити, на яку сторону автомобіля прийдеться більший удар.

Шляхи вирішення проблеми

За даними Національної поліції України, у 2018 році відбулося більше ніж 150 тис. випадків ДТП, в яких загинуло та було травмовано понад 3 тис. осіб та 30 тис. осіб відповідно. "Якби пасажири та водії користувалися ременями безпеки, жертв могло б бути удвічі менше", — зазначають у Патрульній поліції.

Дорожньо-транспортнi пригоди за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Скриншот

Аналітик Кампанії "За безпечні дороги" Андрій Климчук, говорячи про проблему ігнорування ременя безпеки, зазначає, що однією з причин низького рівня використання ременів безпеки є незначна відповідальність. Адже відсутність сурової системи покарань здатна ввести в оману водіїв, натякаючи на те, що порушення у 51 грн (найнижчий у Європі штраф за ігнорування ременів) є дріб’язковим. Для порівняння: у Франції штраф за ігнорування ременя безпеки становить 135 євро (4 тис. грн), в Чехії – 77 євро (2300 грн), в Словенії – 120 євро (3587 грн), а в сусідній Польщі — 100 злотих (700 грн). Статистика цих країн показує, що такі заходи влади справді є дієвими: Франція — 99% водіїв пристібають ремінь безпеки, Чехія – 97%, Словенія – 93% і Польща — 83%.

Рівень користування ременями безпеки водіями та штрафи за ігнорування в Україні та країнах ЄС Кампанія "За безпечні дороги"

На перший погляд може здатися, що ці країни далекі від реалій української проблеми, де лише 23% водіїв справді користуються ременями, тому порівнювати їх неправильно. На подібні закиди є інший приклад — Велика Британія, де до ухвалення закону у 1983 році про відповідальність за ігнорування ременя на передньому сидінні та інформаційної кампанії щодо цього рівень користування ними був приблизно такий самий, як і в Україні сьогодні – 25%. Натомість після впровадження штрафу — 90%. У 1991 році користування ременем стало обов'язковим і для пасажирів на задніх сидіннях, що зініціювало збільшення рівня свідомості громадян з 10% до 40%.

Новини за темою

Звідси слідує, що урегулювання питання з підвищенням самосвідомості громадян в Україні має обов’язково відбуватись на двох рівнях: законодавчому та просвітницько-соціальному. Для цього мають проводитись спеціальні кампанії з яскравими прикладами, що покажуть громадянам, як така, здавалося б, невелика деталь, як мотошолом чи ремінь безпеки, здатна врятувати життя. Лише так кожен для себе зрозуміє, чи варто нехтувати цією можливістю.

Ірина Шостак

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>