Примус до комунального щастя

Примус до комунального щастя
Фото з відкритих джерел

Михайло Поживанов

голова Фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право"

Коли українська влада бажає щось отримати від населення, вона починає діяти і справді єзуїтськими методами. Яскравий приклад тому – ситуація з метрополітеном, де, ґвалтуючи здоровий глузд і киян, продовжують видавати в одні руки один жетон. Судячи зі скарг на те, що на багатьох станціях чомусь (чомусь!) не працюють термінали для оплати проїзду банківською картою, тут може йтися про примус до купівлі проїзного квитка. А такий багаторазовий квиток, згідно із підрахунками, може бути вигідним, тільки якщо "кататися" підземкою регулярно.

"Не можеш – поможемо, не хочеш – примусимо", – за таким принципом діють чиновники і в комунальній сфері, щоправда, з однією поправкою: допомагати ніхто нікому насправді не збирається. Нині киян примушують до встановлення газових лічильників, причому за власний кошт, позаяк із безкоштовними заявками "Київгаз" просто не годен впоратися. Це ще одна "хитра" схема, яку впроваджують приблизно тими самими методами, що і відмова від жетонів.

Новини за темою

Вочевидь, щоб відволікти киян від нав’язливих думок про гарячу воду, котру частина міста не бачила з самої весни, нам підкидають новий квест під назвою "заплати за газ і не помри голодною смертю". Річ у тім, що тепер ціна побутового газу буде залежати від сезону. Як не складно здогадатися, це пов’язано із тим, що, на думку владців, у холодні місяці містяни мають "шкідливу" звичку грітися біля своїх плит. А, отже, мають й платити більше. Щоб краще зрозуміти, про що йдеться, треба трохи відмотати плівку назад.

Отже, нещодавно в Київському адміністративному суді уряд програв суперечку з приватними газовиками щодо норм споживання блакитного палива у квартирах без лічильників газу. Підсумком цієї події стало те, що Кабмін підготував проект постанови з більш як удвічі вищими нормами, ніж нині. Відтак протягом опалювального сезону газ підскочить у ціні вдвічі. А все тому, що споживачі "нераціонально" використовують блакитне паливо – не лише для приготування їжі на газу, а ще й для обігріву помешкань.

Така новина є не зовсім новиною, даруйте за тавтологію. Ціну на газ вже намагалися ситуативно підвищити тим домогосподарствам, у яких було відсутнє гаряче водопостачання. При цьому ніхто не розбирався, чи дійсно власники помешкань гріють воду на газу для миття, чи, може, віддають перевагу тому, щоб закаляти організм і митися холодною. У Києві (та й в Україні загалом) кожну проблему, котра виникає не з вини містян (відсутність гарячої води, недостатність опалення взимку), намагаються "навісити" на споживачів – замість вибачень перед ними за "тимчасові незручності" та якнайскорішого її вирішення.

Однак повернемося до газу. А також до уряду, котрий вирішив у свій спосіб навчити киян ощадливості. До чого призведе підвищення цін на газ протягом опалювального періоду? У міністерстві енергетики сподіваються на встановлення лічильників. Але колись у відомстві так само сподівалися, що нинішні (нижчі) тарифи приведуть до цього ж, адже газовики, напевно, не захочуть зазнавати збитків й пришвидшать процес встановлення облікових приладів.

Новини за темою

Розрахунок виявився хибним: газовики не квапилися. Згідно із планами уряду, всі домогосподарства мали б бути обладнані лічильниками ще до кінця 2017 року. Нині вже 2018-й перевалив за свій екватор, а до повального встановлення лічильників – як до Місяця. Недарма виконання цієї вимоги відтермінували до 2021-го, а тепер, вочевидь, вирішили змусити братися за встановлення лічильників самого споживача. Щоправда, "Київгаз" обіцяє впоратися до вказаного вище дедлайну, але журналісти порахували: якщо встановлення індивідуальних лічильників йтиме такими темпами, як тепер, газовикам знадобляться не 3 роки, а всі 14.

В якості "виходу" з ситуації споживачам "пішли назустріч", дозволивши… самостійно встановлювати газові лічильники. Іншими словами – самотужки за них платити. Враховуючи, що вартість приладу стартує від 3 тис. грн, кількість охочих бігти по лічильники аж ніяк не зашкалює. На вказану суму пенсіонер міг сплачувати за досі чинним нормативом споживання по 23 грн на місяць упродовж десятиліття, а сім’я, приміром, з чотирьох осіб – три роки. Але уряд такий розклад не влаштовує.

Тепер, коли в опалювальний період газ суттєво додасть у ціні, за приладами обліку підуть, мабуть, навіть ті, хто категорично відкидав подібну ймовірність. Адже треба якось викручуватися. І це, зауважимо, при тому, що вартість газу для населення іще не зростала, як цього вимагає МВФ. Вирішення цього питання (тобто підвищення ціни на газ, яке може коливатися в діапазоні від 30 до 60%) Гройсман відклав до 1 вересня. Звісно, владі дуже хотілося б не зачіпати цю болючу тему як мінімум до президентських виборів, але на кону – черговий транш від МВФ.

Отже, якщо на загальне зростання ціни на газ накласти ще й сезонне, помножити вартість газу, що підвищується, на неминуче здорожчання гарячої води і тепла, а ще й доплюсувати до подібних трат купівлю за власний кошт лічильника, то можна сказати, що по кишенях українців (киян зокрема) готується значний удар. Такий стан речей не може подобатися, але ми живемо в умовах якщо не політичного, то економічного тоталітаризму, коли нашими (не захмарними) доходами влада розпоряджається так, як їй заманеться. І далі ситуація буде лише консервуватися, якщо ми, звісно, не внесемо в неї корективи, хоча б на найближчих виборах, котрі – як інструмент поки не скасованої політичної демократії – нам ще доступні.

Михайло Поживанов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів