banner banner banner

При такому підході економіці України залишилося жити три–шість місяців

Вихід з цієї ситуації взагалі є? Адже політична та економічна кризи в Україні будуть і далі наростати. Це неминуче. Цивільне суспільство ще не сформувалося, а національна еліта, яка виросла з радянських штанин, досі абсолютно не реагує на думки українських громадян

При такому підході економіці України залишилося жити три–шість місяців
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Вихід з цієї ситуації взагалі є? Адже політична та економічна кризи в Україні будуть і далі наростати. Це неминуче. Цивільне суспільство ще не сформувалося, а національна еліта, яка виросла з радянських штанин, досі абсолютно не реагує на думки українських громадян

Українська економіка Арсенія Яценюка ще так-сяк тримається на ентузіазмі тих підприємців, які зламали хребет Кабміну Миколи Азарова. Але ентузіазм не можна підтримувати нескінченно довго. Ще в далекі часи 16-й президент США Авраам Лінкольн зазначав, що можна весь час дурити деяких, можна деякий час дурити всіх, але не можна весь час дурити всіх.

Тому зараз легко зрозуміти тих людей, які ностальгічно вважають кращими ті часи. Чи це через те, що сьогодні у них дуже важке життя, не вийшло все те, про що вони мріяли й чого щиро хотіли, що їм на Майдані обіцяли? Що не збулися надії. У чому справа? На ці питання у влади немає відповідей. Більш того, аж ніяк не дотягують наші політики до розуміння причинно-наслідкових зв'язків проблем, що виникають у суспільстві і в економіці країни. Не вистачає їм знань, бракує вміння, відповідно, не виходить у них ефективно й оперативно вирішувати ці проблеми.

Новини за темою

Це схоже на правду, в останній рік серед моїх колег і знайомих різко збільшилася кількість бажаючих виїхати займатися бізнесом у західних країнах. Дійсно, різко збільшилася. Ось і сьогодні відлетів з України один мій хороший приятель, успішний бізнесмен. Думаю, це означає, що ми втрачаємо досвідчених підприємців, а ті, кого на Заході не чекають - залишаться у нас. Хто конкурентоспроможний – вони сьогодні активно шукають для себе більше визначеності та стабільності. Але, по-моєму, влада цього не відчуває. Також чиновники "нагорі" не розуміють, що той модернізаційний клас, який повинен реформувати нашу економіку, має їм довіряти і твердо знати, у якому суспільстві живе.

Ось чому сьогодні все більше чути заклики до Всевишнього: "Господи, нехай вони сформують, нарешті, цей новий склад Кабміну і почнуть запускати економіку країни". Щоправда, песимістів і скептиків дуже багато, вони готуються до гіршого. Невже надії на відновлення економіки країни не збудуться? Адже рецесія у нас стала найдовшою з 2000 року, плюс безробіття - на рекордно високому рівні. Вже зараз більшість наших громадян живе в умовах такого дефіциту грошей, що наявність широкого вибору продуктів і товарів сприймається ними як образа.

Новини за темою

І це також серйозно б'є по їхньому здоров'ю. Навіть у ЗСУ офіцери б'ють тривогу (з багатьма з них часто зустрічаюся). На їхню думку, призивається занадто великий відсоток юнаків мало не з ознаками дистрофії. Це результат недоспоживання білка і калорій. Нарешті, з такими прожитковими мінімумами, пенсіями та стипендіями, як у нас, чимала частина населення просто позбавлена деяких речей, які відносяться до категорії першої необхідності. Але якщо при цьому хтось у Кабміні чи Верховній Раді вважає, що він має право користуватися ринковою розкішшю, а в інших нічого так і не буде, то, як мінімум, ці люди у владі не далекоглядні.

Народ поки що за всім цим нікчемним керівництвом лише похмуро спостерігає. Коли інший раз слухаю, що несуть у своїх промовах окремі наші міністри, сам мимоволі задаюся питанням, а вони взагалі розуміють мотивацію українців до нових економічних моделей, до нових способів виживання в умовах цієї кризи в Україні? Міністри-іноземці взагалі розуміють нашу ментальність, вони знають, як створити стимули для українського бізнесу діяти саме за пропонованим урядом шляхом?

Питання архіважливі, але відповідей на них у міністрів немає. Тому на моє питання "Що нас чекає?" великі чиновники частіше усього у відповідь лише усміхаються. Їм просто нічого сказати, по-моєму, вони вже перестали навіть ворожити на кавовій гущі. Але я попереджаю, що з такими викликами і при повному пофігізмі чиновників українське суспільство може лояльно прожити лише короткий час – до осені цього 2016 року. До жовтня-листопада ресурс терпіння у людей буде вичерпано, аж надто швидко зростають протестні настрої унаслідок важкої економічної ситуації в країні.

Новини за темою

Вихід з цієї ситуації взагалі є? Адже політична та економічна кризи в Україні будуть і далі наростати. Це неминуче. Цивільне суспільство ще не сформувалося, а національна еліта, яка виросла з радянських штанин, досі абсолютно не реагує на думки українських громадян. Вона, як і в радянський час, не залежить від електорату. Допускаю, що сьогодні ні Яценюк, ні в цілому уряд і Верховна Рада не усвідомлюють, що під дією цього тригера можуть бути ще більш руйнівні результати цієї кризи.

Так, всі тригери закладені в протестні настрої людей. Годинник вже цокає. Якщо не приймати радикальних змін, ринки і вся економіка почнуть валитися через три – шість місяців. Це тепер не питання, що буде, а коли це станеться? Ось і 12 березня дізнався, що народний депутат Леонід Козаченко, з яким знайомий особисто і вважаю його найбільш компетентним в сфері АПК, склав з себе повноваження позаштатного радника прем'єр-міністра (до речі, у Яценюка начебто 3 штатних і 16 позаштатних радників). Причому, серед причин такого рішення Козаченко назвав найнижчий рейтинг Кабміну за всю історію України, відсутність реальних реформ і неможливість обговорити актуальні проблеми та шляхи їх вирішення з Арсенієм Яценюком. Ось так, якщо коротко.

Справді, у прем'єра стільки радників! Схватись за це, поговори з ними, дізнайся від них, як вирішуються соціально-економічні проблеми. Подивися, де є осередки соціальної напруги, осередки занепокоєння у бізнесу та осередки благополуччя (якщо ще десь такі залишилися)? Чому вони різні в різних регіонах України? Але, на жаль, сьогодні навіть радники прем'єра не отримують зворотної реакції від системи державного управління. І це не просто біда, це дуже велика біда.

Новини за темою

Нарешті, як відомо, у вівторок 15 березня Юрій Луценко у Верховній Раді привітав нас з третім роком кролика. Спасибі. Тепер право ставити питання перейшло до нас, виборців, мовляв, це ми повинні шукати відповідальних за невиконання прем'єрських обіцянок? Хто повинен залучати до відповідальності Кабмін за неправильний розподіл і розтрату наших бюджетних грошей? Особисто я думаю, що і народним депутатам, і виборцям не тільки треба, а й спитати з уряду за ті обіцянки, які не були виконані, хоча могли б бути виконані.

Що це було – грубі помилки або нахабне злодійство? Чому до цих пір у нас в уряді сидять ті, хто не готовий накладати обмеження на зростання тарифів ЖКГ? Вони кричать, що треба затискати витрати, борючись з інфляцією, і одночасно збільшують всі регульовані ціни та тарифи. Ось чому це вже схоже на ефект пораненої свідомості. Абсолютно не діють на Яценюка економічні аргументи ні народних депутатів, ні експертів, більше того, їх у Кабміні навіть не схильні аналізувати. Правда і те, що Арсеній Петрович не піде добровільно з посади прем'єр-міністра. Тому очікую ще більш серйозних потрясінь. Наважуся спрогнозувати: нинішні події в Києві під Верховною Радою – це, безумовно, не масштабний початок, але – старт реального процесу. Півень вже клюнув.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>