Просто фантастика: 5 книг про паралельні світи

Крім паралельних світів, у книжках цього огляду є ще альтернативний вимір історії, в якому відбуваються просто фантастичні речі. У будь-якому разі це динамічне й гостросюжетне чтиво, якого так бракує під час літньої відпустки

Просто фантастика: 5 книг про паралельні світи
Фото з відкритих джерел

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

Крім паралельних світів, у книжках цього огляду є ще альтернативний вимір історії, в якому відбуваються просто фантастичні речі. У будь-якому разі це динамічне й гостросюжетне чтиво, якого так бракує під час літньої відпустки

Артур Кестлер. Століття жадання. – Х.: Віват, 2018

Фото з відкритих джерел

Найбільш гостросюжетний роман зі спадщини видатного майстра пера, який демонструє вправність у жанрі "альтернативної історії". І хоч в решти авторів траплялися різні варіанти завершення Другої світової війни (перемагали або Сполучені Штати, або Німеччина), але в цьому випадку все інакше. Так, переміг Радянський Союз, але мало не вперше в історії літератури в романі він не зупиняється на капітуляції Третього Рейху і починає окупувати Європу. Отже, за сюжетом, радянські війна переходять Ельбу, зокрема над Францією нависає загроза нової окупації, і вже нові колабораціоністи (з радянським режимом) готують списки непокірних. І лише молода американка закликає уряди світових держав допомогти Франції, не отримавши, ясна річ, відповіді. Адже, по-перше, країни-союзники бояться Радянського Союзу (в романі він називається трохи інакше), який виказує непомірний геополітичний апетит, по-друге, самій Франції, здається, вже все одно. Париж, як завжди, святкує, люди не вірять вже нікому, а радянський монстр, здається, готовий підкорити весь капіталістичний світ.

Андре Нортон. Чаклунський світ. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018

Фото з відкритих джерел

Історія прибульця з нашого сьогодення до магічного світу – це карколомні пригоди, психологічна напруга, розгадки безлічі таємниць і ще чимало чого, загадкового і містичного, що чекає на головного героя. За сюжетом, відставний полковник розвідки Саймон Трегарт, рятуючись від переслідувачів, зустрічає незнайомця, який пропонує йому допомогу. Недовго думаючи, Трегарт погоджується, але потрапляє в чарівний чаклунський світ, паралельний нашому. Загалом це загадкове місце - магічна земля, куди можна потрапити тільки крізь ворота-портали, створені стародавньою расою, яка колись там мешкала. Так само чаклунський світ - це місце, де правлять жінки, які мають надприродні здібності. Тож тепер нашому мандрівнику в часі та просторі доведеться освоїтися на землях своєї нової батьківщини. Карколомні пригоди, звісно, не забаряться, оскільки життя в цьому чаклунському світі виявилося складним і сповненим інтриг та небезпек.

Віктор Хорунжий. Зоряні ангели. Новый мир. – К.: Самміт-книга, 2018

Фото з відкритих джерел

Звичайні дівчата Еліс і Кеті, одна з яких, щоправда, літає уві сні, а друга вміє вправлятися із зброєю, мешкають у затишному містечку, вчаться в університеті, навіть не знаючи, що їх чекає. Щоправда, малюнки на лівому плечі в кожної – це, певно, якийсь знак, який залишився у них на згадку про маму. Тож розкриття своїх можливостей і власного призначення ще попереду, і стародавня Книга ще допоможе перенестися в паралельну реальність, відкривши портал в інший світ. Що ж там чекає на колишніх студенток? Чи ангельське буде в них життя? Звісно, без розкриття таємниць (єгипетських пірамід і власного походження, а також особливостей їхньої родини) не обійдеться, але чи врятує це від небезпек у майбутніх мандрах? "– Элис, мы скоро спасемся, – повторила она свою мысль вслух. – Каким-то чудом… И оно не замедлило произойти. Один из роботов вдруг упал, будто подкошенный. За ним возникла фигура юноши с мечом в руке, на фоне железных громадин казавшаяся почти хрупкой. Молодой воин метнулся ко второму нападавшему. Тот нажал на курок и выпустил очередь. Но парень оказался проворнее. Его меч отсек волчью голову, подкатившуюся прямо к ногам все еще судорожно цепляющихся друг за дружку сестер. С ужасом девушки наблюдали, как стоящее безголовое тело продолжает жать на курок, выпуская вслепую очередь за очередью, пока незнакомец не проткнул его мечом насквозь. Робот с грохотом свалился в траву и замер".

Таня Малярчук. Mox Nox. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2018

Фото з відкритих джерел

Здається, у своїй новій книжці відома авторка, яка донедавна писала у стилі магічного реалізму, потім – урбаністичної містики і вже наприкінці – народного сюрреалізму, знайшла ідеальне втілення свого таланту. По-перше, це підліткове фентезі, тобто той самий прикарпатський фольклор (казки, легенди, перекази), на якому спеціалізувалася Таня Малярчук, але у поєднанні з популярною антропологією і не менш модною постапокаліптикою. Так само, як колись у Пєлєвіна в Еmpire V, у Малярчук світом правлять кажани – хоч і не вампіри, але до конкурентів у вигляді комахоїдних тваринок ставляться "по-дорослому", що нагадує, звісно, гоніння на християн у давні часи. Так само присутня у повісті тема Раю, який, виявляться, наче за  екзистенціалі́змом Сартра і Камю, можна здобути на землі, оскільки людина (чи пак, кажани, бо люди всі самотужки, а не внаслідок техногенних катастроф, так би мовити, вимерли) сама керує своєю долею. Головна героїня шукає і, можливо, знайде, а дітям залишається ознайомитися з черговою екзотичною моделлю світобудови, прикрашеною стародавніми, але не старомодними міфами. У принципі, весь цвіт станіславського феномену в літературі, молодшою галузкою якого вважається творчість Малярчук, перехворів свого часу на такі антропологічні пошуки, коли чи то смереки,  чи мурахи могли правити світом, але цього разу, судячи з назви книжки, для цієї тематики настають ще більш темні, "нелюдські" часи безбожного існування.

Сергій Пономаренко. Дзеркало з минулого. – Х.: Клуб сімейного дозвіння, 2018

Фото з відкритих джерел

На самому початку цієї історії нічого не віщувало біди, і читач може насолодитися пасторальними картинами побуту в панському маєтку відомого мецената з Чернігівщини, в якому бували Гоголь і Шевченко, Куліш і Марко Вовчок. Утім, за романом, що розпочався між головними героями, стоїть щось жахливе, таємниче, інфернальне, в дусі Достоєвського і Метерлінка, і ліричний водевіль поволі трансформується у справжній історичний трилер. Смерть юної героїні несподіваним чином відлунює вже в сучасних розділах, в яких стаються аналогічні трагедії, а герой дізнається про існування зловісного "гена смерті", який, здається, надійно коріниться в його роду. Молодий фотограф-репортер з Житомира, спілкуючись з маніяками і вбивцями, а також вивчаючи їхні справи, несподівано виявляється вплутаним у кримінальну історію. І звісно, коли стається черговий злочин, нічого й нікого не пам’ятає, зауважуючи у старовинному дзеркалі лише якісь таємничі тіні. Невже справа у родовому проклятті, а дзеркало спроможне таїти у своїх глибинах таємниці кривавих злочинів? "И это роковое зеркало начало свой смертоносный путь. Список его жертв, приведенный в интернете, был впечатляющим, как и разнообразие причин смерти — от болезни до убийства. Единственное, что их объединяло, - смертельный исход для человека, владеющего этим зеркалом".

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів