Про шкоду дорогих держоблігацій

Про шкоду дорогих держоблігацій
Reuters

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Відверто кажучи, я не проти того, що робить уряд Володимира Гройсмана і Верховна Рада, але я проти того, як вони це роблять. На жаль, Кабмін і більшість законодавців у парламенті не можуть зрозуміти, що ринок – це жива істота. Він не може довго стояти, він або зростає, або падає. Однак політики не тільки не провели необхідних економічних реформ, вони ще більше ускладнили їх проведення у майбутньому. І ще один важливий чинник на замітку: інвестиції роблять не на позикові або кредитні кошти, а на власні гроші компаній і приватних інвесторів. Тому для залучення довгих грошей треба випускати в обіг або акції, або корпоративні облігації українських емітентів, формуючи цивілізований біржовий ринок.

Тому зараз ми знову стоїмо перед вибором: продовжувати працювати за лекалами старої економічної моделі або забезпечувати можливості для розвитку в Україні організованого ринку із сучасними інститутами спільного інвестування; висушувати ділову активність підприємців або створювати стимули для інвестиційних ініціатив? Ці рішення, безумовно, за Кабміном Володимира Гройсмана і народними депутатами. Однак якщо говорити начистоту, чимало моїх знайомих політиків цим вибором зараз серйозно не переймаються, а переймаються своїм особистим, мовляв, тепер їм складніше оперувати своїми закордонними рахунками і спокійно тримати там гроші.

Новини за темою

Нині вони дедалі частіше замислюються, а чи не забрати офшорні гроші і не перевести їх в активний бізнес в Україні (щонайменше, вкласти в облігації внутрішньої держпозики з просто астрономічною прибутковістю в 17,5% річних)? Так, є такі політики, і кількість їх швидко зростає, позаяк вони змушені бути завжди напоготові, уважно відстежуючи всі зміни вимог бюрократії тієї чи іншої країни. Словом, офшорний бізнес дедалі складніше і небезпечніше вести. Ну, і плюс проблема ментальності в контексті контролю та регулювання статусу рахунків. Там на українських політиків у модних костюмах Brioni дивляться як на чорних овець.

Ось у такий момент саме й треба б ухвалити Закон України про податкову амністію. Але законодавці, очевидно, знаючи про певний інсайд, наполегливо зволікають із голосуванням у Верховній Раді щодо цього законопроекту. Своєю чергою і Кабмін не ухвалює Програми структурної реформи фондового ринку України, не розробляє Інвестиційного кодексу і не готує Стратегію розвитку термінового ринку України для бізнесу хеджування. Але якщо наша влада і великий бізнес на українському ринку поводяться доволі пасивно, не виходять з новими інвестиційними ідеями, то американські й азіатські колеги, навпаки, раптом заходилися виявляти неабияку активність і зацікавленість до впровадження у нас новацій в організації біржової торгівлі.

Логіка дій іноземних інвесторів для мене є зрозумілою, тому наважуся спрогнозувати, що до кінця 2018 року, наприклад, китайські інвестори викуплять контрольний пакет акцій одного з наших провідних фондових бірж і з уже раніше придбаними банком, який зможе виконувати функції центрального контрагента і клірингу, ними буде закінчено будівництво в Україні інфраструктурного хаба (англ. – Hub) китайської біржової системи. Ще легше подібний проект зможуть здійснити американці. І, без сумніву, ця універсальна біржа (або дві), як у Китаї, США і країнах ЄС, стануть основними інфраструктурними елементами українського ринку, де формуватимуться курс гривні, капіталізація наших акціонерних товариств і облігацій внутрішньої держпозики, хеджування ризиків та інше.

Щоправда, треба чесно визнати, що в такому разі вже не у нас, а далеко на сході та заході запускатимуть тренди курсоутворення та динаміка цін на українські активи. Так, грубо кажучи, прохукав наш великий бізнес (особливо експортери біржових активів) у своїх картельних змовах цю унікальну можливість. І з ухваленням законопроектів "Про валюту" та "Про ринки капіталу і регульовані ринки" на них чекає справжня революція на українських ринках зі створенням універсальної біржі та організацією роботи, зокрема, валютної секції ринку ф'ючерсів та опціонів (валютні контракти, в тому числі свопи). Зате правила торгів на біржі будуть зрозумілими і прозорими для всіх учасників ринку, а не тільки для обраних.

Новини за темою

Ще раз підкреслю, логіка зарубіжних інвесторів є зрозумілою і ясною: зараз найвдаліший час для купівлі українських активів, що сильно подешевшали, і просування на наш ринок західних стандартів біржової торгівлі. До того ж наші топ-чиновники їм не перечитимуть. Адже навіть у Світовому банку вже відверто заявили, що для України потреби у фінансуванні дефіциту бюджету та погашенні держборгу в доларовому еквіваленті оцінюють у 18 млрд, або 7,3% ВВП на рік, в 2018-2019 роках! Це при тому, що в країні й далі набирають динаміки зростання бідності, зниження реальних доходів людей і падіння споживчого попиту. А значить, населення починає відчувати наближення дефолту та економічного шоку.

Хоча "нагорі" жадібні політики теж не гають часу і вичавлюють останні прибутки для себе коханих, випустивши в обіг короткострокові ОВДП з рекордним процентним доходом у 17,5% річних без оподаткування. Цинічно дотримуючись установки на те, що "лох не мамонт, лох не вимре", вбиваючи тим самим будь-яку інвестиційну ініціативу в українському бізнесі. Викинувши на ринок високоприбуткові держоблігації, наші фінансові влади тим самим споруджують величезні бар'єри для перетікання коштів з фінансового ринку у реальний сектор економіки.

Судіть самі: навіщо політику або підприємцю брати на себе величезні ризики активного бізнесу, якщо можна спокійно купити державні цінні папери і жити розкошуючи на процентний дохід. Що більше знаючи, що за рахунок друкарського верстата держава неодмінно виконає свої фінансові зобов'язання перед власниками ОВДП. Як наслідок, маємо різке скорочення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій в економіку виробництва і, що найгірше, – в товарні активи і нові фондові інструменти для біржового ринку. І, нарешті, незрозуміло, чому наші власті говорять вголос одне, а на практиці зовсім не наслідують прикладів сильних і правильних рішень ФРС США і Народного банку Китаю щодо зниження ціни грошей? У нас же все навпаки: топ-чиновники і нардепи зацікавлені в максимальній дорожнечі національних грошей.

Отже, куди ми йдемо, що буде протягом найближчих двох років з українським біржовим ринком? Чекати відповідей залишилося недовго.

Олександр Гончаров,

керівник сайту http://privatization.in.ua/,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів