banner banner banner

Про що не сказав Путін у посланні Федеральним зборам

Якщо в Росії є громадяни, які хотіли почути продуманий звіт про те, наскільки добре реалізуються ініціативи Москви щодо України і Сирії, вони його не почули

Про що не сказав Путін у посланні Федеральним зборам
Фото з відкритих джерел

The Guardian

Сайт британської газети

Якщо в Росії є громадяни, які хотіли почути продуманий звіт про те, наскільки добре реалізуються ініціативи Москви щодо України і Сирії, вони його не почули

Редакційна колонка британської газети The Guardian:

Президент Володимир Путін більшу частину свого послання Федеральним зборам присвятив обіцянкам, що Туреччина буде довго шкодувати про нещодавно збитий на сирійсько-турецькому кордоні російський літак, а також заявам про те, що Анкара наживається на продажу нафти, закупленої в ІДІЛ. "Туреччина помідорами не відбудеться", — метав громи і блискавки президент. Будуть набагато більш серйозні наслідки, навіть у далекому майбутньому. Це був дуже цікавий виступ керівника, який анексував Крим, вторгся в Україну і почав інтервенцію в Сирії, приголомшивши та стривоживши світ своєю зухвалою і норовливої політикою. У його промові було відсутнє цілісне бачення перспективи, і було видно, як під час цього виступу в Кремлі деякі присутні куняли. Немає сумнівів, що Путін домагався націоналістичної реакції на свою викривальну критику на адресу Туреччини, і він обов'язково її отримає. Але якщо в Росії є громадяни, які хотіли почути продуманий звіт про те, наскільки добре реалізуються ініціативи Москви щодо України і Сирії, вони його не почули.

Справа в тому, що в обох випадках витрати істотно переважують вигоди. Крим живе в темряві з тих пір, як кримські татари і їхні українські союзники в кінці листопада підірвали лінії електропередачі, що постачали півострів електрикою. Можливо, опори здуло вітром, дивне припущення висловив один татарський лідер. Путін тільки що запустив "енергоміст", що становить собою підводний кабель, який скоро дасть трохи світла. Але повністю відновити енергопостачання вдасться нескоро. Кримський блекаут ще більше посилив і без того напружені відносини з Києвом, як і вимоги Росії внести зміни в угоду про вільну торгівлю між ЄС та Україною, яка має вступити в силу в січні.

Новини за темою

Якщо не буде якогось прориву, то наступним кроком стануть нові торгові санкції Росії проти України. Все це відбувається на тлі недотримання сторонами угоди про припинення вогню, відведення військ і важких озброєнь, а також про створення вздовж російсько-українського кордону зони безпеки під міжнародним наглядом. Такий загальний спад у відносинах — це проблема для Європи. Але це також проблема для Росії. Москва виявила, що її ставленики досить вимогливі і некеровані, та повернулася до ідеї про те, що вплив у Києві — важливіше, ніж захоплення територій на сході. Тепер вона хоче налагодити якесь співробітництво щодо Сирії, щоб в обмін отримати певну домовленість по Україні і послаблення санкцій ЄС. Реалістичні такі плани чи ні, але їхньому здійсненню навряд чи буде сприяти посилення торгової війни, а тим більше повернення до активних бойових дій.

Почавши інтервенцію в Сирії, Росія, безумовно, зміцнила позиції президента Асада, зробивши це в момент, коли сирійський режим і його іранські спонсори турбувалися, що він може впасти назавжди. Але докорінно ситуація не змінилася. Перший великий наступ сирійських військ після прибуття росіян зі своїми літаками захлинувся в крові, зупинений повстанцями, які отримали від своїх прихильників з Перської затоки протитанкові ракетні комплекси. Як і США, Росія виявила, що міць ВПС — це не панацея. У сфері дипломатії теж не все гладко: російські домовленості з Іраном та Іраком у сфері розвідки та з інших питань дозволили створити альянс, який спочатку не був міцний і може легко розпастись, наприклад, коли постане питання про майбутнє президента Асада — адже в іранців є підозри, що росіяни на якомусь етапі можуть кинути сирійського керівника. У результаті зіткнення з Туреччиною Путін може засвоїти урок, що на налагодження дружби йде багато часу, а втратити одного можна за один день. Російсько-турецькі відносини йшли по наростаючій з 1992 року, і важливу роль у їхньому розвитку зіграв колишній президент Дмитро Медвєдєв, який у четвер теж був серед слухачів у кремлівському залі. Бомбити етнічних родичів турків було не найрозумнішим кроком, що б ми не думали про турецьку реакцію. Мета Росії полягала в тому, щоб змінити сирійську ситуацію. Замість цього вона лише додала власні прорахунки до помилок інших.

Новини за темою

На думку багатьох росіян, сирійська авантюра стала також причиною всенародної трагедії, коли був підірваний літак з туристами. Це потрясіння розцінюється як доказ того, що за зарубіжні інтервенції доводиться розплачуватися. Цю думку слід враховувати, перш ніж робити якісь дії, як це було в ході британських дебатів про авіаудари в Сирії. У Росії таких дебатів не було. Поки ще можливо, що Росія в результаті допоможе знайти рішення щодо України та Сирії. Західні країни несуть частину відповідальності за страшну плутанину в двох цих країнах, але щоб знайти вирішення їхніх проблем, нам потрібна більш спокійна і менш войовнича Росія.

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>