Про що мовчать політичні завсідники українських телеефірів

Про що мовчать політичні завсідники українських телеефірів
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Заради інтересу хоча б раз уважно прислухайтеся до змісту завчених промов перших політичних "скрипок" на відповідних "своїх" або своїх господарів перших десяти "кнопках" українського телепростору. Ви одразу зрозумієте, що в них немає меж пристойності, немає меж для економічної брехні, нарешті, немає нічого "нездійсненного" в підвищенні зарплат і пенсій для українців, які найбільше сумніваються. У  зв'язку з цим, наприклад, кого насправді може задовольнити підвищення пенсій з 1 липня лише від 1 до 61 грн, що пов'язане зі зростанням мінімального прожиткового мінімуму до 1434 грн?! Тоді як рівень інфляції до початку травня 2018 року становив у річному обчисленні 13,11%.

Новини за темою

На жаль, це гірка правда, і якось уже доволі швидко нас звідусіль виштовхали. Дійшло до того, що Трамп з Путіним у Гельсінкі 16 липня будуть обговорювати українське питання без нашої участі. Ну, а Меркель і Макрон з притаманною їм прагматичністю створюють, наприклад, лише односторонній рух для лісу-кругляка з України до Європи. Адже одна з умов отримання Україною фінансової допомоги від Євросоюзу в розмірі 1 млрд євро – це скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Плюс ще наші підприємці і банкіри, і навіть трудові мігранти дивуються, мовляв, а де цей спільний ринок товарів, спільний ринок послуг, спільний ринок капіталу і спільний ринок праці?

Але саме про це з екранів телевізорів політичні "скрипки" не хочуть і словом обмовитися. Більше того, нардепи із завидною впертістю не хочуть голосувати і за законопроект "Про ринки капіталу і регульовані ринки", зі свого боку не виконуючи положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також вимоги Директиви ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу. Чому? І де підписані хоча б меморандуми про координацію макроекономічної політики з Євросоюзом і США?

Чому на відміну від нас Америка і країни ЄС продовжують активно розширювати свої економічні простори і захоплювати нові ринки? А де ми зі своїм унікальним геополітичним становищем? Чому не залишилося хоч якоїсь помітної частки українських товарів на світовому ринку наукомісткої продукції? Чи в нас все навпаки порівняно з країнами з якісними економіками? Так, в умовах дуже жорсткої конкуренції у світі, мабуть, усіх влаштовує, коли нашу відсталість місцеві політичні "скрипалі" грубо і нахабно консервують.

Новини за темою

Правда, "тупі" виборці не забули, як окремі політики били себе в груди і голосно заявляли, що в нас будуть європейські та американські ринки, буде ще більше можливостей, витрати, зокрема, на митниці різко буде скорочено. Супер, сподівався тоді довірливий електорат. І ось ми все чекаємо, коли ж не те що ринки хтось почне об'єднувати, але хоча б хтось один раз озвучить або під час брифінгу покаже план, у гіршому разі – якийсь орієнтир або просто коротко- чи середньостроковий прогноз реалізації раніше заявлених обіцянок. Нічого немає.

Але навіть не так страшно щодо цієї відсутності національних програм і концепцій, як щодо того, що ми і внутрішній ринок спільного інвестування з економікою не розвиваємо. І вже зовсім не зрозуміло, навіщо Нацбанк знову нам доводить, що для заощаджень і внутрішніх інвестицій гривня – це не валюта?! Так, 26 червня в ході брифінгу директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко "потішив": "Порівняно з 1996 роком купівельна здатність банкноти 1 грн наразі становить 7 коп., 2 грн – 14 коп., 5 грн – 36 коп., 10 грн – 71 коп." Отже, купівельну спроможність гривні з 1996 року знижено в 14 разів! При цьому невідомо, коли почнемо інтенсивно і багато працювати, щоб зміцнювати національну валюту. На жаль, політичним "скрипалям" не до цього.

Новини за темою

Ось і минулого тижня довелося відпочивати чотири дні поспіль – 28, 29, 30 червня і 1 липня. Тому передчуття якісь нехороші, наводить на сумні думки, що треба готуватися до гіршого. Мабуть, не знають наші міністри і законодавці, що короткі відпустки, зокрема, американців є основою того, що США мають найпотужнішу економіку світу. У цьому немає нічого дивного, оскільки тривалі вихідні та відпустки неминуче збільшують витрати компаній і підприємств, підвищують вартість товарів і послуг, зменшують кількість робочих місць. Тому в країні працеголіків – Сполучених Штатах – рівень безробіття є набагато нижчим, ніж у країнах Євросоюзу: середньостатистичний європеєць, який втратив роботу, не може знайти нову близько 1 року, а американець – до 4 місяців.

Зате в Україні влада робить виключно те, що їй треба, щоб зберегти все, як було. І це також наводить на сумні думки, що треба готуватися до гіршого, враховуючи, що ми наразі в боргах, як у шовках, ну, і бідне населення дуже закредитоване. До речі, минулого тижня "великий друг інвесторів" Володимир Гройсман відверто і чесно заявив: "Я хочу також сказати, що з 2005 по 2013 рік уряди України запозичили 50 млрд доларів. З них у цьому році треба віддати 5 млрд доларів, а впродовж наступних років - 35 млрд доларів. Нам треба запозичити ресурси, перекредитуватися. Моя мета - розрахуватися з усіма боргами".

Новини за темою

Удачі, пане прем'єр-міністре! Але для цього треба запустити на повну потужність не друкарський станок, а виробляючу економіку, а також якомога швидше ухвалити проект закону "Про ринки капіталу і регульовані ринки". Але якщо політичні "скрипалі", не маючи економічного мислення і досі не навчившись грати у складну політичну гру із західними партнерами (особливо з МВФ), не зможуть до кінця 2018 року утримати стабільність на українському ринку та національної валюти, то тоді Кабміну доведеться вибирати перспективу з двох варіантів:

- перший - новий девальваційний шок з банкрутством низки банків, підприємств і суттєвим подорожчанням долара США;

- другий - чергова і більш потужна емісія гривні з розгоном інфляції, яка остаточно поглине заощадження українців.

Правда, іноді негатив може спрацювати в інтересах окремих політичних "скрипалів" у передвиборних кампаніях - 2019. Але якщо адміністрація США поставить завдання формування принципово нової української еліти, то вже в ході майбутніх передвиборних кампаній 2019 року активно розгорне свою роз'яснювальну і пропагандистську роботу ідеологічно заряджене "ядро" з місцевих інтелектуалів, які вмотивовані цього разу не стільки грошима, скільки ідеями. А ось які це будуть ідеї? Питання, звичайно, цікаве.

І ситуація для таких кардинальних процесів уже дозріла. Плюс американські партнери, звичайно ж, будуть враховувати баланс "довіри – недовіри" до українських політиків, усвідомлюючи, що не за горами зміна складів Верховної Ради і Кабінету міністрів.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів