banner banner banner banner

Про що свідчить активізація корупційних кейсів в Україні напередодні виборів у США?

Про що свідчить активізація корупційних кейсів в Україні напередодні виборів у США?
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Інформаційний простір потрясають викриття колишнього активного учасника українського "політкумівства" Давида Жванії, а у полі новин світу вибухнула нова медіа-бомба у вигляді чергових журналістських розслідувань сумнівних фінансових транзакцій на трильйони доларів, які проводили в інтересах корупційних національних і транснаціональних еліт.

Здавалося б, який може бути зв'язок між колишнім нашим політиком (хоча в Україні "колишніх" політиків не буває – це як поцілунок персня на руці хрещеного батька: поцілував – і зворотної дороги немає) та міжнародними фінансовими аферами. Але є у цих подій одна сполучна ланка – президентські вибори у США, Дональд Трамп, який прагне другого терміну, і стовп Республіканської партії та за сумісництвом права рука нинішнього американського президента – Рудольф Джуліані, якого у нас деякі ЗМІ зменшувально-пестливо називають "особистим адвокатом" чинного господаря Білого Дому.

Новини за темою

Ми приблизно знаємо, які ставки приймаються на українських виборах. Навіть з огляду на значну "девальвацію" геополітичного становища вони приводять у броунівський рух першу десятку наших олігархів. Хоча ємність нашого державного бюджету порівнянна з витратами найбіднішого з п'яти нью-йоркських боро, тобто територіально-адміністративної одиниці міста. Але, враховуючи накал битви за пост президента в Україні, можна тільки у загальних рисах уявити собі, наскільки могутні сили галактичного масштабу прокидаються у "танці Шиви" під час виборів американських, адже там на кону стоїть контроль над провідною економікою світу.

Але, як це часто буває, ключовим, якщо не "п'ятим", елементом функціонування грандіозної машини американської політичної системи може бути невелика "шестерня" у вигляді наших політичних еліт. І ця "шестерня" може або забезпечити плавний хід виборів у США, або "заклинити" увесь механізм. Звичайно, приємно усвідомлювати, що твоя країна – це "п'ятий елемент", який може зупинити темний "планетоїд" на шляху до Білого дому, але важливо зрозуміти, який з "планетоїдів" зрештою переможе – з великим хоботом або з довгими вухами.

Саме тому і несподіване блогерство Жванії, і кейс Рудольфа Джуліані щодо операцій з відмивання коштів представниками українських політичних еліт в 2014-2016 роках за участю американського істеблішменту, найімовірніше, – ланки одного ланцюга. Нехай це лише припущення, але дуже правдоподібне. Щоправда, з механізмами реалізації цих інформаційних атак все поки не так однозначно. Кейс Рудольфа Джуліані зробив свою справу: він запустив у медійний простір наратив про тотальну корупцію в Україні, який на Заході вже перетворився на стійкий соціальний фрейм (неподільну одиницю інформації, що сприймається як даність, апріорі). Тези про те, що десятки мільярдів доларів могли бути розкрадені нашими політичними елітами за потурання (або "кришування") з боку західних "кураторів", вже ні в кого не викликають подиву. Все настільки жахливо, що може бути правдою. З іншого боку, специфіка західного суспільства полягає в тому, що одного наративу замало, потрібні "тексти" у вигляді судових рішень або хоча б реальних томів кримінальних справ.

У цьому плані вся політика адміністрації Трампа щодо України звелася за останній рік до наполегливого "примусу Зеленського до правосуддя" відносно його політичних попередників. Трампу потрібен "Явашпріговор" навіть більше, ніж українському виборцю. Ми вже писали про те, що в Києві явно недооцінили той факт, що нашими "елітами" зайнявся Рудольф Джуліані, один з нинішніх стовпів республіканської партії, людина, яка, будучи федеральним прокурором, завдав найбільш нищівного удару по італійській мафії, почавши з "віджиму" її активів у Штатах.

Аналогічна технологія застосовується і зараз, коли американці у своїх судах, в тому числі в канцлерському суді штату Делавер, "пресують" колишніх власників "Привату". Американці завжди спочатку ріжуть фінансові "щупальця" та атакують активи, придбані в зоні їх юрисдикції, а вже потім за заготовленими судовими кейсами індивідуально  "висмикують" фігурантів справи по всьому світу. Саме тому нинішній президент України практично з перших днів своєї каденції опустив формат співпраці з адміністрацією Трампа на кілька "поверхів" униз – приблизно на рівень цоколя, коли відмовився обміняти співпрацю з Джуліані на фігуру керівника свого Офісу, якого все одно довелося незабаром звільнити. І тепер єдина стратегія Зеленського у взаєминах із Трампом – сподіватися, що той не виграє, а демократи не настільки злопам'ятні.

Але американцям потрібні "тексти"! "І вони у нього є" – тобто Жванія. Для цього потрібно лише поєднати його поки усні викриття та письмову заяву в Посольстві України в Білорусі з уже зібраним "кейсом Джуліані". І тоді синергія "двох кейсів" – Руді та Давида – призведе до політичної ланцюгової реакції від Києва до Вашингтона: політичний міст через Атлантику засвітиться всіма кольорами веселки, як новорічна ялинка.

У цій стрункій концепції поки що є одна слабка ланка, що виявилася "сильною", – українська прокуратура, яка влаштувала справжню гру з американцями у стилі, хто перший моргне або заговорить. На всі заяви Жванії про те, що він "нехороша людина" і його "не потрібно відпускати", наша прокуратура відповідає воістину стоїчним мовчанням, уподібнившись старозавітним старцям-стовпникам, які подвизалися в пустелі. Складається враження, що поява Жванії на порозі Генеральної прокуратури в Києві викликала б переполох сильніший, ніж у "Ревізорі" Гоголя. Мабуть, на дверях Офісу генпрокурора відразу з'явилася б табличка "Санітарна година. Закінчиться відразу після карантину".

Але біда не ходить одна.

Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ) на підставі "файлів" FinCEN (американського агентства з боротьби з фінансовими злочинами) опублікував і продовжує видавати на гора десятки розслідувань про участь найбільших світових банків в обслуговуванні сумнівних транзакцій на десятки мільярдів доларів по всьому світу. У матеріалах фігурують і наші олігархи, як "колишні" (хоча "колишніх" олігархів, як і політиків, не буває), так і нинішні. Розслідувачі ICIJ акцентують увагу на тому, що опубліковані ними факти – поки лише підозри та версії, не підтверджені в судовому порядку або офіційними державними регуляторами фінансового ринку.

Девіз FinCEN – "Йди за грошима!". На їхньому сайті, крім усього іншого, вказано, що "основним мотивом злочинців є отримання фінансової вигоди, і вони залишають фінансові сліди, намагаючись відмити доходи від злочинів або витратити свій незаконно отриманий прибуток". Що ж показали ці сліди?

Опубліковані матеріали показують, що п'ять світових банків – JPMorgan, HSBC, Standard Chartered Bank, Deutsche Bank і Bank of New York Mellon – можуть бути причетні (якщо ці звинувачення будуть доведені) до операцій з обслуговування сумнівних потоків в інтересах корумпованих груп впливу. Зокрема, JPMorgan фігурує в публікаціях про сумнівні транзакції з виведення фінансових коштів з Малайзії, Венесуели та України.

Новини за темою

Наразі загальний обсяг підозрілих транзакцій, які фігурують у файлах FinCEN та інформація про які просочилася у пресу, становить 2 трлн дол., хоча сам обсяг виявлених документів – це лише менше 1% усіх звітів про підозрілі операції, які зберігаються в закритих масивах даних, адже банки публічно відмовляються коментувати операції своїх клієнтів.

На жаль, система штрафів за проведення підозрілих операцій поки, на жаль, не зупинила потік "схематозу". У розслідуванні наведено приклад, коли один банк виплатив штраф у розмірі 20 млн дол., а його казначейська служба отримала дохід у сумі понад 4 млрд дол. за рік.

Примітно, що один банк із зазначеного вище переліку нещодавно фігурував у проведенні вельми дивної операції з нашим Мінфіном, пов'язаної з викупом так званих ВВП-варантів (випущених Україною в рамках реструктуризації "імені Яресько"). Для купівлі ВВП-варантів український Мінфін у серпні цього року залучив буквально на лічені дні понад 300 млн дол. шляхом довипуску єврооблігацій, які майже відразу погасив (у вересні). Зроблено це для дотримання формальної сторони операції та відповідності її вимогам чинного законодавства: Мінфін у травні цього року отримав право на викуп ВВП-варантів у "виняткових випадках" за рахунок збільшення розміру боргу, що залучається державою відповідно до параметрів чинного бюджету на покриття бюджетного дефіциту. Ця операція, дійсно, за формальними ознаками відповідає вимогам закону. З іншого боку, надзвичайно цікаво дізнатися реальних бенефіціарів тих венчурних або інвестиційних фондів/банків, які стали вигодоодержувачами від проведення цієї операції, тобто достроково продали належні їм ВВП-варанти нашому Мінфіну. Можливо, ми про це коли-небудь дізнаємося – після опублікування чергової порції "файлів".

У розслідуванні FinCEN фігурує також відомий олігарх, якого підозрюють у певному впливі на чинного президента нашої країни. Зокрема, згадуються Deutsche Bank і навіть пікантна історія, опублікована The Wall Street Journal, про те, як олігарх годував свіжим м'ясом крабів акул в акваріумі, розміщеному в його офісі, натискаючи спеціальну кнопку пульта…

Якщо з'єднати воєдино всі елементи цього пазла, можна зробити висновок, що в разі перемоги республіканців і Трампа на наших олігархів чекають дуже важкі часи. Як версія – кейси Жванії та Джуліані, можливо, поєднають (це може статися навіть прямо напередодні виборів), а сам Жванія, цілком ймовірно, з'явиться в Києві в рамках програми захисту свідків для надання свідчень і висвітлення "кейсу Джуліані". Можна припустити, що до моменту фіналізації каскаду його заяв до них будуть додані і цілком реальні документи, що підтверджують частину з них. У цій ситуації Зеленський  постане перед простим вибором – грати за правилами Трампа і розблокувати розслідування в Україні щодо махінацій минулої влади або грати за правилами Трампа…

У разі перемоги демократів "кейс Джуліані" дістанеться їм як один із трофеїв переможця. Необхідність у спікерстві Жванії зникне. А тиск на олігархів трансформується в більш єзуїтську політику, пов'язану з ослабленням чинної влади та остаточним демонтажем її спроб грати у суб'єктність.

А що народ? Народ мовчить…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>