banner banner banner

Про що домовився Ердоган із Зеленським, і чи вигідно це Україні

Про що домовився Ердоган із Зеленським, і чи вигідно це Україні
Зустріч Володимира Зеленського та Реджепа Таїпа Ердогана 111

Ілія Куса

Експерт Українського інституту майбутнього

Оригінал на сторінці Ілії Куси в Facebook

Що я виніс із візиту президента Туреччини Реджепа Ердогана до України? Мої думки:

1. Хороші, позитивні сигнали про активізацію ролі України в транспортних коридорах Центральна Азія - Туреччина - Європа.

Вперше за довгий час у нас це підняли на обговорення. Це добре. Сподіваюся, отримає практичне продовження, а не тільки залишиться на декларативному рівні.

2. Не менш хороші думки з приводу імпорту каспійського газу до України через Туреччину і Болгарію.

Так, є питання з приводу ціни й умов, якщо дійде до реалізації проекту. Але те, що обговорювалася можливість диверсифікації, яка є життєво необхідною з точки зору національних інтересів України, - це позитив.

Знову ж таки, сподіваюся, все не обмежиться розмовами. В іншому випадку і цю, і попередню ідею можна буде викинути на смітник втрачених можливостей і деактуалізованих концептів. І ця яма в Україні тільки зростає з кожним роком.

3. Дурна і невдала фраза Зеленського про турецьких солдатів в Ідлібі, яку він повторив двічі.

Я вважаю, що це було недоречно і неправильно. Висловлювати співчуття з приводу загибелі турецьких військових "в Ідлібі" (сподіваюся, він знає, що Ідліб - це не окрема країна, а територія Сирії) і проводити тут паралелі з Україною - максимально дивний меседж.

Турецькі військовики в Ідлібі перебувають незаконно як окупанти. Потрібно вміти використовувати контекст у тему. А ця фраза - це гол у свої ворота.

4. Зеленський доручив СБУ "зайнятися питанням діяльності гюленітських культурно-освітніх установ.

Це питання Ердоган лобіював із самого моменту перевороту 2016 року. Як тактичний прогин перед Туреччиною - зараховується.

Стратегічно - ІМХО помилка. Ми втягуємося в абсолютно непотрібне нам і незрозуміле для нашого керівного класу протистояння між Ердоганом і турецьким тіньовим істеблішментом, у якого, я нагадаю, непогані політичні позиції та лобістські мережі в Штатах і Європі. Як би нам це не відгукнулося.

5. Зона вільної торгівлі не підписана. Її відтермінували до березня.

Це швидше позитив, ніж негатив. На мою думку, ЗВТ - це не те, що зараз потрібно Україні з урахуванням наших національних інтересів. Туреччини - так, це треба. Нам - не впевнений.

ЗВТ з Туреччиною може вбити нашу легку промисловість, ринок овочів та інші галузі. Так, все залежить від умов договору, але за будь-яких розкладів ми будемо отримувати менше вигоди від нього, ніж Анкара. Та й вага Туреччини й України не порівнянна. Нам нічим торгувати, нічим впливати на Туреччину, отже - ми в позиції слабкого на цих переговорах.

Я вважаю великою помилкою те, що у нас в суспільно-політичній свідомості закріпили ЗВТ як виняткові критерії успішності зовнішньої політики. Прагматизм повинен бути в пріоритеті.

6. Туреччина виділила українській армії 50 млн доларів. Принаймні такий був заголовок у багатьох ЗМІ.

Дивимося умови. Всі ці гроші Туреччина виділяє Україні, щоб Україна на них закупила турецьке військове обладнання або техніку.

Іншими словами, вигоду отримує Туреччина. А втім, на базі цього пункту можна за бажання й належних зусиль вийти на спільне виробництво в галузі ВПК - те, що нам кров з носа треба з урахуванням ситуації з Росією.

7. Якісь розпливчасті й нечіткі заяви про якісь безликі домовленості щодо Чорноморської співпраці.

Це пріоритетний напрям нашої зовнішньої політики. Туреччина - наш природний тут партнер. Треба говорити. Але зрозуміло, що без яких-небудь зрушень щодо будівництва сильного флоту ми претендувати на масштабну співпрацю з Туреччиною в контексті захисту судноплавства в Чорному морі не можемо.

Якщо Росія перехопить ініціативу, це буде боляче, погано і неприємно.

8. Ердоган і далі надаватиме послуги парламентера і медіатора.

Це ок. Хороший і надійний канал комунікації у питаннях звільнення ув'язнених, особливо кримських татар. Ясна річ, тут присутній особистий інтерес Ердогана та його партії. Крим для них - частина регіональної геостратегії.

9. Туреччина побудує житло для 500 кримськотатарських сімей у Херсонській області.

Знову ж таки, дивимося попередній пункт. Україна так і не бере участі в цих процесах. На жаль, держава не щільно працює з кримськотатарською громадою, і Туреччина зараз стає головним гравцем.

10. Поставили планку 10 млрд доларів товарообігу. Зараз це близько 4 млрд доларів.

Можу тільки побажати удачі. Це хороша, амбітна мета. Головне, щоб було чим торгувати і можна було завдяки цьому розвивати національне виробництво.

Ілія Куса

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>