Про логіку ЗВТ: Україна пропонує Ізраїлю тільки дешеву сировину, і це абсурд

Про логіку ЗВТ: Україна пропонує Ізраїлю тільки дешеву сировину, і це абсурд
Офіційне інтернет-представництво Президента України

Олексій Кущ

економіст

Ізраїль знову в топі світових новин. Ще б не бути, коли в тебе на підтанцьовці і бек-вокалі цілий президент США. Іноді здається, що Земля Обітована займає у свідомості Трампа всі лобові частки. Він майже як російський лідер Борис Єльцин, прокидаючись, запитує себе і чиновників, які попалися на очі: "Що ти сьогодні зробив?" От тільки якщо Єльцин запитував про Україну, то Трамп – про Ізраїль.

У зв'язку з цим чомусь пригадується історія Хозарського каганату. Як написав у свій час Лев Гумільов, описуючи "історичну химеру на Волзі", хозарські кагани любили брати дружин з єврейських торгових сімей, не врахувавши ту особливість, що спорідненість по Галаху (традиційне іудейське право) передається саме по материнській лінії. В результаті всі хозарські кагани з часом перетворилися на правовірних юдеїв…

Час вніс свої корективи і тепер вплив родичів в Овальному кабінеті передається по лінії зятя… Хоча, якщо б у цього зовнішнього впливу не було б стратегічних основ, то ніякі зяті не допомогли б. А так для любителів конспірології є чим поживитися.

У цій системі координат всі довколишні країни Близького Сходу перетворюються в Валаамову ослицю. Нагадаємо, віщун Валаам їхав на ослиці до моавитян, щоб проклясти ізраїльтян, але коли його ослиця побачила на дорозі ангела з мечем і заговорила "не ослячим голосом", раптом передумав і благословив тих, кого ще вчора хотів проклинати.

Новини за темою

Маркером топовості країни є численні індикатори, які, як лампочки в кабіні пілота, свідчать про те, що політ нормальний. І це не обов'язково складні економічні матерії. Модель поведінкової економіки надто багато уваги приділяє таким деталям, як психологія, споживчий вибір, колективні рішення. Одним з таких маркерів є і, як це не дивно, Євробачення. На кожному конкурсі є хороші співаки, але перемагають потрібні. Кілька років тому Україна була в європейському топі, завдяки чому наша представниця здобула перемогу на конкурсі, хоча за рішенням експертів виграла Австралія, а на думку глядачів – РФ. В цьому році "світові політичні чарти" формувалися явно без нашої участі, в результаті чого талановитий український виконавець був переміщений у другий десяток. А перемогла представниця Ізраїлю, і у неї на батьківщині вже заявили, що конкурс пройде в Єрусалимі. Ось так, з Єрусалиму почали, Єрусалимом закінчили. А що поробиш, вічне місто. Як говорив про нього у фільмі Рідлі Скотта персонаж Салах ад-Діна: "Ніщо, і весь світ".

Чим вся ця історія цікава для України? Тим, що Ізраїль в найближчі п'ять років буде в топі. В американському і, отже, світовому. І для нас, враховуючи історичні ремінісценції, відкриваються унікальні можливості по використанню тісних взаємозв'язків з Ізраїлем для розвитку своєї економіки і її системного перезавантаження.

У березні 2018 року Україна підписала з Ізраїлем попередній протокол про створення зони вільної торгівлі. За підсумками минулого року український експорт в цю країну склав 604 млн дол., а імпорт з неї – всього 167 млн дол., при цьому експорт зріс на 23%, а імпорт впав на 10%. Тобто у нас не тільки позитивний торговельний баланс на 436 млн дол., але і зростаюча динаміка щодо нарощування "плюса". Серед основних товарних груп, які ми поставляємо на ізраїльський ринок, виділяються: зернові (281 млн дол.), метали (156 млн дол.) і олійні (48 млн дол.). На український ринок поставляються хімічна продукція (66 млн дол.), полімери (14 млн дол.) і фармацевтика (7 млн дол.).

У відповідності з попередніми домовленостями між Україною та Ізраїлем планується практично відтворити торговельно-економічну модель, яка вже діє між нашою країною та ЄС. Це стандартний торговий трафарет, який, на жаль, повною мірою не враховує інноваційні можливості подальшого співробітництва. У чому він полягає?

Як правило, та країна, яка більш економічно розвинена, розкриває свій ринок більш глибоко, ніж її недостатньо розвинений партнер. На даний момент ВВП в Ізраїлі на душу населення становить 35-37 тис. дол. у рік, у той час як у нас цей показник коливається в межах 2,5-3 тис., тобто економічні потенціали двох країн можна оцінити як 10:1. Передбачається, що Ізраїль відкриє свій ринок на 80%, а Україна на 70%. Здавалося б перевага на нашому боці, але фора в 10% не компенсує наше економічне відставання. З більшості промислових товарів Україна отримує безмитну торгівлю, проблема полягає лише в тому, що у нас їх практично немає. Зате по продуктах харчування мита не застосовуються лише в рамках визначених квот. У той же час Україна зобов'язалася знизити мита на ізраїльські овочі і фрукти. Графік обнулення мит буде розтягнутий на сім років. Загалом, звичайна класика, точно така ж торгова модель закладена в угоду про ЗВТ між Україною і ЄС.

Новини за темою

Але це все, можна сказати, позаминуле століття торгової взаємодії. Проблема в тому, що попит на роботу наших чиновників формує не національний інтерес, а миттєвий комерційний. Хто платить, той і замовляє музику. А у кого зараз в Україні є гроші? Правильно, у металургів, зернових трейдерів і продавців "насіння" і соняшникової олії. Саме вони формують торговельну повістку дня, відстоюючи свої інтереси в процесі розробки торгових протоколів. І чиновники їм тут всіляко сприяють. Ізраїль це в принципі влаштовує, він не боїться посилення на ринку промислових товарів з боку українських виробників, тому і відкриває для них зелене світло, прекрасно розуміючи, що запропонувати нам вже нічого (останні кілька років зробили свою чорну справу). З іншого боку, підпускати нас до чогось інноваційного там теж не поспішають, адже ніхто в цьому світі не бажає бути нянькою для країни, яка роками і десятиліттями живе в одних і тих же підгузниках. Тому набагато простіше відкрити ринок для української сировини: завозити дешеве зерно, "насіння", метал і вже з усього цього робити свою продукцію машинобудування, харчової промисловості, фармацевтики.

Але якщо зазирнути на кілька років вперед, Україні потрібно отримати доступ не так на ринок товарів, як на ринок послуг Ізраїлю і в першу чергу в частині розвитку системи стартапів. Потрапити в ізраїльську екосистему інновацій – це схоже на щасливий лотерейний квиток, адже за даними Startup Genome, ця країна займає друге місце в світі по інноваційному розвитку після Кремнієвої долини в США. Тамтешні чиновники не просто стимулюють цю сферу, виділяючи 4-5% ВВП в рік на науково-дослідні вишукування (в той час як в Україні цей показник коливається в межах 0,5-0,7%), але і створюють для венчурного інвестування максимально комфортні умови. Як показав досвід Ізраїлю, багаторічна війна – це унікальний "інкубатор" для виробітку на масовому рівні здатності нестандартного мислення. Перетворити кризу в можливості – це ключовий принцип ізраїльських стартаперів. Інвестуючи в розвиток інновацій приблизно 500 млн дол., ізраїльський уряд досяг десятикратного ефекту мультиплікації і не тільки повернув витрачені державні гроші, але й отримав на виході капіталізацію ринку інновацій в розмірі 4-5 млрд дол. На даний момент в Ізраїлі щорічно діє приблизно 5000 стартапів, які фінансуються з боку 250 венчурних фондів і 1000 "бізнес-ангелів". Основою інноваційного розвитку країни є ефективна система освіти, стимулююча податкова політика, захист інвестицій і титулів власності.

Таким чином, з такою країною як Ізраїль абсолютно безглуздо укладати стандартну угоду про ЗВТ, точніше сказати, вона не принесе скільки-небудь значущого ефекту і перетвориться на чергову галочку у звітах чиновників. Ізраїлю потрібно запропонувати інноваційну угоду про створення зони вільної торгівлі в секторі послуг та інновацій, повністю звільнивши від податків і будь-яких валютних обмежень спільні інноваційні проекти і стартапи. Україна володіє колосальним людським капіталом і на сьогоднішній день перетворюється ще й у постачальника "цифрової сировини", пік якого вже пройдено і у найближчі п'ять-десять років даний напрям очікує неминучий спад. У той же час ми практично не використовуємо свій інноваційний потенціал для залучення венчурних інвестицій та створення стартапів, привабливих для іноземних покупців. А Ізраїль в цьому плані буде для нас цікавий і як міст в Кремнієву долину (США): американські компанії є основними гравцями на тамтешньому ринку стартапів.

Новини за темою

Ось тільки для того, щоб увійти на інноваційний ландшафт чужої країни, потрібно запропонувати щось більше, ніж хасидське "золоте кільце" з Умані в Меджибіж або згадка про те, що великі єврейські поети Хаїм Бялік і Саул Черняховський народилися і виросли в Україні. Потрібна системна державна політика, що показує дружнє відношення України до свого партнера. І тут зовсім недоречні дивні голосування в ООН або скандал з консулом у Німеччині, який розмістив на своїй сторінці у "Фейсбуці" нацистські символи і ксенофобські висловлювання. Та й сама ксенофобія повинна жорстко каратися на державному рівні. На жаль, нинішня державна ідеологія випещує зовсім інших пташенят, які здатні розорити своє гніздо і напаскудити в чуже.

Посольство України в Єрусалимі в цьому контексті не сприймається як щось неможливе. Як тут не згадати великого ізраїльського вченого, лауреата нобелівської премії з хімії Дана Шехтмана, який, описуючи рецепт успіху стартапу, серед іншого зауважив: "Не бійтеся помилок. У деяких культурах помилка прирівнюється до чогось, чого варто соромитися. У "нормальних культурах" поразка — це нормально, просто треба починати знову. Головне — не мати страху".

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів