Превентивний захід: Чому НБУ знову довелося підвищити облікову ставку

Превентивний захід: Чому НБУ знову довелося підвищити облікову ставку

Оригінал на сторінці Богдана Данилишина у Facebook

12 липня правління Національного банку України увхалило рішення про підвищення з 13 липня 2018 року облікової ставки на 0,5 процентних пункти – до 17,5% річних. Це рішення спричинило неоднозначну реакцію експертного середовища.

Підвищення облікової ставки на тлі того, що споживча інфляція два місяці поспіль перебуває на нульовому рівні, а в річному вимірі в червні перейшла до однозначних чисел (9,9%), на перший погляд, є суперечливим кроком. Однак для зваженої оцінки рішення правління НБУ слід розуміти, що головні причини нульового зростання цін у травні-червні мають кон’юнктурний характер: збільшення пропозиції продуктів харчування, яке стало можливим через більш сприятливі, ніж торік, погодні умови, а також зростання імпорту, вартість якого не підвищувалась завдяки зміцненню обмінного курсу гривні. Тобто впливу попереднього триразового підвищення облікової ставки істотно не відчувається.

Водночас правління НБУ при ухваленні рішень щодо процентної політики керується не лише ретроспективним аналізом, а більше прогнозом щодо подальшого розвитку ситуації, який вказує на можливе підґрунтя для збільшення облікової ставки НБУ. На користь цього є такі фактори:

1. Зростання номінальних та реальних доходів населення (номінальна заробітна плата у травні поточного року зросла на 28% порівняно з травнем минулого року). Поступово зростають перекази в Україну від трудових мігрантів. Високі темпи збільшення доходів помітно перевищують темпи зростання економіки. Стійке зростання споживчого попиту може створити передумови для підвищення споживчих цін.

Новини за темою

2. Зниження інтересу до суверенних боргових зобов’язань України через вихід інвесторів з активів країн, що розвиваються (внаслідок ймовірності переходу центробанків розвинутих країн до більш жорсткої монетарної політики), та можливе відтермінування отримання позик у межах співпраці України з МВФ.

3. Збереження інфляційних очікувань вищими за інфляційні цілі Національного банку.

4. Імовірність подальшого зростання світових цін на енергоносії.

5. Ймовірність підвищення у 2018 році адміністративно регульованих цін і тарифів, яке спрямоване на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету. Наслідком може бути подорожчання послуг ЖКГ.

З метою компенсації дії перших трьох факторів, на мою думку, доречним було утримання на попередньому рівні облікової ставки НБУ.

Водночас підвищення облікової ставки може бути одним з факторів сповільнення економічного зростання. За оцінками самого правління НБУ, у 2019 році зростання реального ВВП уповільниться до 2,5% (у попередньому прогнозі – 2,9%) через вичерпання ефектів підвищення соціальних стандартів, жорсткі монетарні умови, необхідні для повернення інфляції до мети, а також стриманість фіскальної політики, яка зумовлюватиметься необхідністю погашення значних обсягів державного боргу. У 2020 році реальне зростання економіки становитиме 2,9%. На 2018 рік прогноз зростання ВВП – 3,4%. Тобто втрата майже 1% є доволі суттєвою. Але чи виправданою?

Новини за темою

З іншого боку, збільшення облікової ставки може призвести до підвищення ставок за ОВДП та депозитними сертифікатами НБУ. Збільшення облікової ставки не сприятиме активізації кредитування в Україні. Однак повільні темпи розвитку банківського кредитування зумовлені низкою чинників, і рівень процентних ставок не є основним стримувальним фактором. Основними чинниками, що стримують кредитування реального сектору економіки, є слабкий рівень захисту прав кредиторів та позичальників, неухвалення низки законодавчих та нормативних актів, спрямованих на вдосконалення системи захисту прав кредиторів і позичальників, суперечливі рішення судів щодо недобросовісних позичальників, великий обсяг проблемних кредитів і резервів для покриття ризиків за такими кредитами, обмежена кількість позичальників, спроможних вчасно обслуговувати та погашати банківські позики, тощо.

Нагадаю, згідно з Конституцією України, основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Відповідно до ст. 6 закону України "Про Національний банк України" під час виконання своєї основної функції Національний банк має враховувати пріоритетність досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Згідно зі ст. 1 закону України "Про Національний банк України" цінову стабільність визначають як збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання в середньостроковій перспективі низьких стабільних темпів інфляції. Проведення більш жорсткої монетарної політики, до чого вимушений вдаватися Національний банк, зважаючи на поточні умови та прогнозовані ризики, має стати одним з факторів, який забезпечить зниження інфляції до прогнозованої траєкторії та поступове приведення її у межі цільового діапазону у четвертому кварталі наступного року.

Богдан Данилишин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...