Прем'єри та гучні події на Одеському кінофестивалі – 2019

Спеціально для 112.ua Олександр Топілов зібрав путівник найцікавішими заходами ювілейного ОМКФ

Прем'єри та гучні події на Одеському кінофестивалі – 2019
Одеський кінофестиваль

Олександр Топілов

Журналіст, письменник, музикант

Спеціально для 112.ua Олександр Топілов зібрав путівник найцікавішими заходами ювілейного ОМКФ

З 12 по 20 липня в Одесі пройде ювілейний, десятий міжнародний кінофестиваль. Напевно, перед організаторами стояло завдання відсвяткувати десятиріччя зірковими гостями та знаковими подіями. І, здається, їм це вдалося. Серед спеціальних гостей будуть видатна француженка Катрін Деньов, британський режисер Майк Лі – володар каннської "Золотої пальмової гілки" за фільм "Таємниці і Брехня" 1996 і венеціанського "Золотого лева" за "Віру Дрейк" 2004, а також Роуз Макгоуен, зірка фільмів "Покоління Doom", "Крик", "Грайндхаус" і телесеріалу "Зачаровані".

Найочікуваніша подія кінофестивалю відбудеться 17 липня у Зеленому театрі, де покажуть класику німецького кіноекспресіонізму "Кабінет доктора Калігарі" (1920) Роберта Віне під живий супровід культової групи The Tiger Lillies. Цікаво, що саундтрек до фільму керівник тріо Мартін Жак написав ще у 2012 році, і це був його сольний проект. Власне, сольна кар'єра Жака і розпочалася з виступів під акордеон і фортепіано у супроводі фільму. Це шоу він представив у лондонському театрі Сохо, де можна було побачити Жака чотири дні на тиждень три тижні поспіль з липня по серпень 2012 року. В Одесі шоу буде переосмислено під формат повної групи The Tiger Lillies. Як говорив сам Жак, робота над музикою до фільму "Кабінет доктора Калігарі" – це данина його першому педагогові з фортепіано Флоренс Де Йонг, яка була відомою органісткою і робила акомпанемент для німих фільмів. "Німі фільми для мене – золотий вік кінематографа. У них була магія і таємниця, яку ви не отримаєте від звукового кіно. І "Кабінет доктора Калігарі" – гарний тому приклад", – каже Жак.

Родзинкою фестивалю традиційно стане кіно-open-air на Потьомкінських сходах з показом німого фільму під живий супровід оркестру. Цьогоріч організатори порадують глядачів американською картиною 1928 року "Козаки", знятої за мотивами повісті Льва Толстого. Головну роль козака Лукашки зіграв один з найпопулярніших акторів німого кіно Джон Гілберт.

В улюбленій всіма глядачами позаконкурсній програмі "Фестиваль фестивалів" будуть показані переможці та учасники головних міжнародних кінооглядів цього року. Корейського режисера Пон Чжун Хо називають "найбільш маловідомим серед культових режисерів". Втім, у його фільмі "Крізь сніг" 2013 року, який став локальною сенсацією в Кореї, працював міжнародний склад акторів, у тому числі Тільда Свінтон, Кріс Еванс і Джон Херт. Нова робота режисера "Паразити", яку покажуть в Одесі, взяла "Золоту пальмову гілку" в Каннах-2019.

Ще один фаворит каннської програми – драма іспанського майстра Педро Альмодовара "Біль і слава" з Антоніо Бандерасом та Пенелопою Крус у головних ролях. Фільм отримав схвальні відгуки кінокритиків, які назвали його однією з найкращих робіт, представлених на Каннському фестивалі. Містична драма "Букарау" – вже третій повнометражний фільм колишнього бразильського кінокритика, а нині режисера Клебера Мендонса Фільо. Картина брала участь в основній програмі в Каннах і взяла Приз журі кінофестивалю. Також в Одесі покажуть фільм "Синоніми" Надава Лапіда, одного з найяскравіших сучасних ізраїльських режисерів, який отримав за нього головну нагороду Берлінале-2019 – "Золотого ведмедя".

Не менш цікавою та інтенсивною буде конкурсна програма ОМКФ. Насамперед хотілося б відзначити довгоочікувану прем'єру фільму "Черкаси" Тимура Ященка у програмі національного конкурсу повного метру. Це фільм про моряків тральщика "Черкаси", які навесні 2014 року протягом трьох тижнів тримали оборону на озері Донузлав під час анексії Криму. У фільму склалася непроста доля. Зйомки проходили з квітня по вересень 2017 року, а прем'єра повинна була відбутися 24 серпня 2018, у День Незалежності України. Але щось пішло не так, і прем'єру відклали на весну 2019 року – до 5-ї річниці описуваних подій. І знову не склалося. Так що "Черкаси" дійсно одна з найбільш очікуваних новинок ОМКФ.

Можливо, всі ці затримки з виходом пов'язані з остаточним монтажем, якого існують як мінімум три версії: режисерська, для продюсерів і для Держкіно. Зйомки фільму взагалі були нелегкими. Робота проходила переважно в Очакові Миколаївської області, але також був ряд сцен, які передбачалося зняти в Одесі. За сюжетом, проросійські натовпи під час анексії ходять по вулицях з відповідними гаслами. В Одесі 2017 рік був досить неспокійним, і команда фільму вирішила всі ці сцени знімати все ж в Очакові. Втім, проблеми з кричалками "Росія" все одно виникли: у фільмі задіяні справжні моряки з "Черкас", а консультантом виступив командир тральщика Юрій Федаш. І з українськими моряками (непрофесійними акторами) довелося дуже довго працювати над щирістю сепаратистських вигуків. Фільм вже називають однією з головних українських військових стрічок, за яку не буде соромно.

У минулі роки Одеський кінофестиваль любили звинуватити спочатку в тому, що на ньому була мало представлена тема війни в сучасній Україні, потім, навпаки, що війни на фестивалі стало забагато. Цього року організаторам, судячи з усього, вдалося досягти певного балансу. На даний момент у конкурсній програмі національних фільмів повного метра крім "Черкас" представлені ще 3 роботи, і всі вони дуже різні.

"Тато – мамин брат" – документальний фільм Вадима Ількова, який працював головним оператором у таких відомих картинах, як "Маріуполіс" Мантаса Кведаравічюса, прем'єра якого відбулася на Берлінале-2016, і "Вулкан" Романа Бондарчука, світова прем'єра якого відбулася на кінофестивалі у Карлових Варах у 2018, а українська – на торішньому ОМКФ. Головний герой картини Ількова – відомий український перформер Анатолій Бєлов, який стає батьком для своєї 5-річної племінниці. Богемне життя і провокативне мистецтво в житті Анатолія починає переплітатися з ляльками та дитячими іграми. Робота вже взяла низку призів на різних світових кінофестивалях, у тому числі приз за найбільш інноваційний фільм міжнародної конкурсної програми швейцарського фестивалю документальних фільмів Visions du Réel.

Ще один документальний фільм – "Панорама" Юрія Шилова, яка увійшла у фінал конкурсу Docs in Progress на торішньому карловарському кінофестивалі. Це картина про кіномеханіка Валентина, який 44 роки пропрацював у кінотеатрі "Кінопанорама" в центрі Києва, і незабаром виходить на пенсію. Режисер Юрій Шилов запам'ятався своєю абсурдистською короткометражкою "Вага", яка була віздначена цілою низкою критиків і отримала Приз глядацьких симпатій на міжнародному Студентському фестивалі ВДІКУ в Москві, від якої Юрій публічно відмовився на знак протесту проти арешту Олега Сенцова і ситуації на сході України.

Переможець пітчингів ОМКФ та кінофестивалю "Молодість", фільм "Мої думки тихі" – дебютна робота режисера Антоніо Лукича. Це картина-рефлексія про молодого хіпстера серед вічних молодіжних питань і проблем екзистенціального спрямування. Продюсери стрічки хочуть подаватися у Венецію, а сам режисер прагне спробувати потрапити на "Санденс" і у Торонто.

Ще один важливий пункт у списку очікуваних показів Міжнародного конкурсу ОМКФ – повнометражний дебют кримськотатарського режисера Нарімана Алієва "Додому". Картина була показана в програмі "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю. Алієв вже зняв цілий ряд короткометражок, а його робота "Без тебе" номінувалася на Кришталевого Ведмедя на Берлінале-2016. "Додому" – це історія кримськотатарської сім'ї, батька і двох його синів, які виїхали до Києва після анексії Криму. Сценарій був написаний Алієвим у співавторстві з Марисею Нікітюк. Вся історія вигадана, але, як зауважує режисер: "В ній досить рефлексії на реальність, яка оточує всіх нас". Головну роль в картині виконав Ахтем Сейтаблаєв, режисер фільму "Кіборги". Алієв для своїх героїв шукав автентичних кримських татар, серед яких акторів не так вже й багато, і Ахтем, для якого спочатку у фільмі була підібрана епізодична роль, зрештою вдало пройшов проби на виконавця головної ролі.

Кадр из фильма "Домой" ДержКіно України/Facebook

Міжнародна конкурсна програма цього року на ОМКФ взагалі рясніє фестивальними стрічками. Прем'єра фільму "А потім ми танцювали" шведського режисера з грузинським корінням Левана Акіна також пройшла в Каннах у травні цього року. Картина "Сувенір" британського режисера Джоани Хогг увійшла до конкурсної програми кінофестивалю "Санденс", а трохи пізніше була показана і на Берлінському кінофестивалі в секції "Панорама". Одну з головних ролей у фільмі зіграла Тільда Свінтон, яку, до речі, теж хотіли покликати на ОМКФ в якості почесного гостя, але, на жаль, Тільда у ці дати була дуже зайнята.

Режисера Квентіна Дюпьє називають "новим Бунюелем", і постійні глядачі Одеського кінофестивалю добре пам'ятають його фільми. Абсурдистский треш "Шина" на ОМКФ-2010 наробив чимало галасу, а сюрреалістична комедія "Реальність" була фільмом відкриття кінофестивалю у 2015 році. Його нова робота "На посту", швидше за все, не залишить байдужими любителів традицій європейського абсурду, приправлених фірмовим їдким гумором Дюпьє.

Це лише кілька основних моментів програми 10-го Одеського кінофестивалю, який обіцяє бути дуже насиченим прем'єрами та подіями, щоб вмістити їх в одному анонсі. Так що треба їхати в Одесу на головне кіносвято України, яке пройде з 12 по 20 липня, щоб побачити на власні очі якомога більше якісного кіно!

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>