Позбавлення депутатів недоторканності не зменшить кількості недоторканних

Можливе скасування депутатської недоторканності буде лише косметичною процедурою. Довіра до парламенту від того не зросте, як не зросте і його ефективність. Якщо Парасюка оберуть ще раз, він і надалі поводитиметься так, як зараз

Позбавлення депутатів недоторканності не зменшить кількості недоторканних
Украинское фото

Андрій Кокотюха

Письменник

Можливе скасування депутатської недоторканності буде лише косметичною процедурою. Довіра до парламенту від того не зросте, як не зросте і його ефективність. Якщо Парасюка оберуть ще раз, він і надалі поводитиметься так, як зараз

 

Президент сказав – президент зробив. Ще місяць тому, під час щорічного послання до Верховної Ради, він закликав скасувати депутатську недоторканність для депутатів уже нового скликання з 1 січня 2020 року. Показово, що відповідне подання голова держави вніс до парламенту ранком 17 жовтня – на цей день сили, котрі подають себе опозиційними, зібрали під Радою протестну акцію. Депутатська недоторканність звучала серед вимог, хоч і не основних. І хоча подібний законопроект уже є, і спікер Андрій Парубій доручив профільному комітету невідкладно розглянути обидва, своїм поданням Петро Порошенко, вочевидь, діє на випередження.

Новини за темою

"Недоторканність перетворилася на гарантію безкарності", - заявив президент. І чекаючи, коли ж у відповідь заговорять про необхідність водночас позбавити недоторканності й самого президента, пропоную подумати, чи вирішить усе це глобальну українську проблему безкарності як повсякдення. На жаль, безкарність перетворилася на норму життя, набагато небезпечнішу за легендарну корупцію, з якою на словах борються всі, кому не ліньки – хоч влада, хоч опозиція, хоч громадські активісти, хоч соціальні мережі.

Президентський намір скасувати депутатську недоторканність аж за три роки виглядає не благим наміром, а дуже нагадує популістські гасла. Голова держави нібито демонструє, що слухає і чує українців, котрі незадоволені якістю парламенту. Але громадяни вимагають змін тут і тепер. І якщо колись відповідні рішення змогли зменшити зарплати депутатам чинного, а не наступного скликання, формально нічого не заважає позбавити недоторканності парламентарів нинішньої, а не наступної каденції. Тобто дати старт цій парламентській реформі вже від січня 2018-го, а не 2020 року.

Проте запитайте себе, чи вирішить це проблему безкарності високопосадовців хоч у короткій, хоч у довгостроковій перспективі? Згадайте, чи дуже потерпали народні депутати, коли їм урізали платню? Нічого не змінилося. Вони так само в масі своїй прогулювали засідання, через що провалювалися голосування за важливі для розвитку України закони. Або голосували "правильно", отримуючи за лобізм чорний кеш. Електронне декларування красномовно довело: нема депутатів, окрім хіба що Михайла Гаврилюка, які б жили на свою зарплату.

З позбавленням недоторканності вийде те саме. Якщо ви думаєте, що депутата Парасюка вдасться колись покарати за те, що за першої ліпшої нагоди дає волю рукам, ногам та дурному язику, ви глибоко помиляєтесь. Бо парасюків по Україні десятки, як не сотні. Знову всує хочеться згадати сумнозвісного Олександра Музичка, він же Сашко Білий. Незахищений жодним статусом недоторканності, він запросто й відкрито ходив вулицями Рівного з "калашем". І всякого, хто б спробував знайти на нього закон та порядок, негайно охрестив би служкою злочинного режиму. Міліціонерів, з якими Музичко вступив у перестрілювання і загинув, досі називають убивцями. А Білому, злісному порушнику закону, поставили пам`ятник.

Новини за темою

Гаразд, нехай Музичко мав статус такого собі народного месника. Але як бути з таким собі Юрієм Чеканом, який 5 жовтня навмисно зруйнував пам`ятну дошку героям Небесної сотні? Його не покарали. У сенсі зовсім ніяк. Затримали й відпустили. Обуренню соцмереж нема меж. Але віртуальні активісти так само голосно обурюються іншими численним фактам безкарності. Державні службовці, зовсім не наділені недоторканністю, замішані в резонансних ДТП, в тому числі зі смертельним фіналом, і нерідко гинуть чи травмуються діти. Це не лише представники виконавчої влади в центрі та на місцях. Фігурують судді, прокурори та їхні працівники, а також бізнесмени різного ступеню впливу, яким часто навіть відкупитися ліньки. Вони просто живуть далі, впевнені в тому, що на них нема й не буде управи.

Отже, можливе скасування депутатської недоторканності буде лише косметичною процедурою. Довіра до парламенту від того не зросте, як не зросте і його ефективність. Якщо Парасюка оберуть ще раз, він і надалі поводитиметься так, як зараз. Бо навіть точкове зняття імунітету (наприклад, з Онищенка чи Розенблата) не гарантувало, як бачимо, невідворотності покарання за скоєне. Адже безкарність існує не лише у стінах ВР. А значить, саме суспільство створило для недоторканних своєрідну подушку безпеки. Де б вони не працювали, якого б статусу не мали.

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів