Потворна "економіка відкатів" гальмує в Україні міжнародні проекти

Потворна "економіка відкатів" гальмує в Україні міжнародні проекти
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Дуже хотілося б у нас заборонити ідіотизм, як це відбувається в країнах Євросоюзу та США, де їх топ-чиновники жорстко контролюють стійкість своїх національних економік. Але звідки така впевненість у наших політичних лідерів, що Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА) і Американська торгова палата в Україні (АСС), які 4 липня під час зустрічі президента Петра Порошенка з представниками бізнесу начебто підтримали подання у Верховну Раду законопроекту про податок на виведений капітал, діють виключно в інтересах української бюрократії, а не в інтересах своїх учасників бізнес спільнот?!

Більш того, підписане 4 липня Петром Порошенком на публіці подання до Верховної Ради про розгляд проекту Закону "Про податок на виведений капітал" менш важливе для формування сприятливого інвестиційного клімату та в цілому для української економіки, ніж законопроект № 7055 "Про ринки капіталу і регульовані ринки", який напередодні цієї зустрічі президента з бізнесом 3 липня Верховною Радою знову відхилений - за прийняття за основу цього законопроекту проголосували 187 депутатів при мінімально необхідних 226. Так, що ж відбувається насправді?

Новини за темою

Мене не покидає відчуття, що українська бюрократія вже відкрито пішла проти приватного капіталу малого та середнього бізнесу, а також проти іноземних інвесторів? Повірте, навіть раніше прийнятий Закон "Про валюту і валютні операції" не вирішує всіх проблем, так як потрібен комплексний підхід з вступом у силу вищеназваних проектів Законів України. І чого далі чекати? Або все-таки настав час поставити питання про розробку і затвердження публічного договору між владою і громадянським суспільством (не на надання послуг, а насамперед в інтересах українського суспільства і бізнесу)? Інакше нас постійно будуть відкидати назад, як, наприклад, 5 липня поточного 2018 року Україну знову випередив Казахстан.

Справді, наболіло! Ось 5 липня президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв презентував Міжнародний фінансовий центр "Астана" (МФЦА) з безпрецедентними умовами для його учасників, зокрема, організацією роботи біржі МФЦТ і наданням податкових пільг до 50 років. А адже такий самий амбіційний проект по створенню в Україні подібного фінансового та біржового ХАБа між Європою і Азією давно був нами підготовлено за технічної підтримки китайських колег зі створенням у Києві Інвестиційно-біржового центру та Міжнародної товарно-біржовий платформи.

Так, ми протягом останніх 2-х років зустрічалися з керівництвом НКЦПФР, готували відповідний меморандум, вносили пропозиції до законопроекту № 7055 "Про ринки капіталу і регульовані ринки". Але в підсумку далі розмов, на жаль, справа не пішла. І ось тепер важливо оголити головну суть проблеми, яка полягає в тому, що ми як мінімум два роки втратили в організації роботи щодо забезпечення сталого зростання самостійної інфраструктури українського товарного і фондового ринків, а також ринку деривативів.

Говорячи відверто, ми взагалі не приступили до створення в Києві Інвестиційно-біржового центру (Hub) на основі сучасних технологій Тяньцзинського акціонерного товариства "Бохайська Товарна Біржа" (КНР), до складу якого могли б увійти:

- Корпоративний інвестиційний фонд "Азія – Private Equity Fund";

- Міжнародна товарно-біржова платформа;

- Український Банк реконструкції та розвитку;

- Українсько-Китайський Інститут стратегічних рішень.

Новини за темою

А адже ситуація на нашому фінансовому ринку продовжує залишатися складною. Всі ми бачимо, як в останні дні зростає курс гривні по відношенню до долара США (курс НБУ на 6 липня: долар - 26,42 грн), що говорить про фундаментальну слабкість нашої національної валюти. І до цього ще додаються інвестиційний спад, скорочення промислового виробництва, втеча з країни капіталу та інше. І як остудити запал валютних спекулянтів? Не знаю, чи погодитеся ви з провідними експертами, але якщо у світовій економіці вільно рухаються капітали, то, на їх переконання, і довгі гроші повинні вільно рухатися на внутрішніх ринках спільного інвестування. Інакше, і далі у нас в Україні будуть виникати, наприклад, спотворення c корупційними складовими.

Ось чому важливо якомога швидше з китайськими партнерами запустити на нашому ринку спільного інвестування корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) "Азія – Private Equity Fund" для організації роботи на ринку M&A (злиття і поглинання), викупу проблемних активів діючих і неплатоспроможних банків, покупки на аукціонах і конкурсах Фонду держмайна України підприємств та цілісних майнових комплексів, що підлягають роздержавленню в ході масштабної приватизації 2018 – 2020 років. Передбачається інвестиційний горизонт такого закритого КІФа – не менш 7 років; обсяг емісії акцій Фонду – до 1 млрд гривень.

Також у переважній більшості аналітики вважають, що основна причина того, що сьогодні відбувається на нашому українському ринку, - знаходиться в макроекономічній площині. Тому що тоді, коли є в країні гроші, ринок негативні сигнали дуже часто просто ігнорує. Але поки що в Україні сформується нова економічна реальність - менш здорова, менш стабільна. І девальвація розглядається, по суті справи, як єдина системна і масштабна антикризова міра. Але це зовсім не вірно, так як зараз треба, перш за все, активізувати торгівлю, а з допомогою чого?

Для цього і потрібна Міжнародна товарно-біржова платформа (МТБП) – універсальна товарна біржа для забезпечення організаційних, технологічних, правових та інших умов функціонування і розвитку біржової торгівлі, наприклад, між ринками КНР і України (проведення спотових торгів з подальшим запуском ринку деривативів на основі сучасного китайського досвіду розвитку строкового ринку). Протягом перших 3-х років МТБП може стати провідною в Україні біржею з ринкового регулювання попиту і пропозиції на товарні активи та інструменти хеджування, з регулювання комерційних і фінансових ризиків, а також тут міг би відбуватися постійний процес перерозподілу фінансових і оптових товарних потоків.

Але, тим не менш, Казахстан нас оминув і вийшов вперед. Здавалося б, ну дуже важко примудритися, щоб не використовувати унікальне геополітичне положення України та креативність молодих українців. Але у наших політичних лідерів це виходить. Плюс ніяк наші топ-чиновники не можуть перейти до бюджетного фінансування за проектами, а не за статтями, тобто орієнтуватися на конкретний результат, а не на процес. І тепер найбільш наболіле питання, чи вдається нам стати більш незалежними і економічно міцними? Однозначно відповісти важко. Але дай Бог, щоб президент України і законодавці хоча б для початку змогли завдати нищівного подвійного удару по корупції і потворній "економіці відкатів", через що Україна ніяк не може запустити скільки-небудь значимий міжнародний проект спільно з провідними іноземними інвесторами.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...