Фото з відкритих джерел

Безглуздо падати на коліна перед МВФ, треба приборкати внутрішній ринок спільного інвестування і влити в реальний сектор економіки 1 трлн гривень. Судіть самі, сьогодні в обігу у нас знаходиться готівкової валюти в 18 разів більше золотовалютного резерву. Тому не слід Кабміну більше брати валютні кредити при таких високих ризиках і непрацюючій промисловості, однак, врятувати економіку країни зможуть внутрішні і зовнішні інвестиції, а враховуючи, що дефолт неминучий, треба стимулювати інвестиційний бізнес, який би за гривні набував корпоративні права ще діючих конкурентних підприємств.

Цільова аудиторія таких проектів – це не ті наші громадяни, які живуть від зарплати до зарплати, а насамперед економічні чиновники, статки окремих з них вже наближаються до фінансів олігархів. Правда, окремі експерти намагаються переконати нас в тому, що Кабмін Володимира Гройсмана хоче відновити кредитування реального сектору економіки та підвищити доходи населення. Але як в це повірити після яскраво розрекламованої жорстокої зачистки приватних комерційних банків? Адже тепер Мінфін став власником 55% банківської системи України. І це ще не головне.

Новини за темою: В Україні фінансова влада працює так, ніби завтра вже не буде

Не падайте зі стільця, коли дізнаєтеся, що в цих якимось дивом ще діючих державних банках сконцентровано 70% всіх непрацюючих (NPL) кредитів. При цьому зачистка приватного сектора банківської системи триває. Як відомо, 11 жовтня поточного року закінчився третій місяць з моменту набрання чинності вимоги Нацбанку України щодо мінімального зареєстрованого статутного капіталу на рівні 200 млн гривень - у 7 комерційних банків так і не був сформований і зареєстрований такий розмір статутного капіталу. Справа в тому, що НБУ міг визнати ці кредитні установи проблемними ще в липні 2017 року, але дав їм ще 180 днів для усунення порушення нормативів.

Дива не сталося, і тепер під ніж можуть піти банки "Центр", "Кредит Оптима Банк", УБРР, "Альпарі Банк", "Айбокс Банк", "Портал", "Полікомбанк". А чому раніше не було такого масового "падіння"? І чому все зростало до початку цієї великої кризи? Та тому, що здійснювалася стимуляція попиту через кредитний або борговий механізм. Але це добре працює тільки при умовах, коли є кого кредитувати або кому давати в борг, потім цей борг може бути обслужений реальним грошовим потоком від економіки. Іншими словами, позичальники зі своїх доходів зможуть розраховуватися за кредитами. Але тепер, про що я говорив вище, це просто неможливо! І тому все найгірше на ринку кредитування і в цілому в банківській системі ще попереду.

Ну, хоч тепер ви розумієте, чому нас постійно переконують у тому, що Міжнародний валютний фонд – це наше все? І чому Кабмін не може жити без кредитів Фонду та спонсорської допомоги західних партнерів. Нагадаю, 11 березня 2015 року Міжнародний валютний фонд для уряду України затвердив 4-х річну програму розширеного фінансування на загальну суму 17,516 млрд доларів США (до цього часу Мінфін отримав 8,7 млрд дол. США, відповідно, до березня 2019 року мають надійти ще 8,8 млрд дол. США). Думаю, цікаво буде дізнатися, що за всі роки незалежності ми отримали від МВФ 31,3 млрд дол. США.

Новини за темою: Пристрасть еліт до розкішного життя – джерело корупції

Як розшивати цю важку ситуацію в країні й одночасно активізувати інвестиційний процес? Саме на цю найбільш актуальну тему і відбувся нещодавно "круглий стіл" не з закредитованими олігархами, а з підприємцями, які створили власний бізнес з нуля. Обговорювали, якими шляхами нам треба виходити з цієї системної кризи, куди нас загнали політики. Адже як і при Януковичі, так і тепер ми спостерігаємо за тим же божевільним проектом "жити в борг, жити не за коштами". Хоча, за великим рахунком ясно, що приватного капіталу в Україні достатньо, щоб розвивати реальний сектор економіки і будувати нову архітектуру фінансового ринку, так як у фінансово заможних громадян "на руках" до 90 млрд в іноземній валюті та 283 млрд гривень.

Але як ці гроші направити на прямі інвестиції? Повірте, бізнес все це буде робити за свій рахунок, фінансова підтримка з державного бюджету не потрібна. Які конкретні кроки будуть. Насамперед, учасники "круглого столу" впевнилися в тому, що необхідно створювати і розвивати діяльність корпоративних та пайових інвестиційних фондів на українському ринку спільного інвестування. До того ж активи сьогодні настільки впали в ціні, що, особливо не напружуючись, на одну залучену гривню повертати через 1,5-2 роки можна 3-5 гривень. І не потрібно брати кредити у Міжнародного валютного фонду під "драконівські" зобов'язання і, звичайно ж, не друкувати нові емісії грошей, розганяючи інфляцію.

Новини за темою: Економіку України можна врятувати і без третього майдану, було б бажання

Ось чому зараз реальному сектору економіки України, як повітря, потрібні прямі інвестиції або, простіше кажучи, "довгі гроші". А це не тільки особливі інститути, але і особлива технологія на ринку спільного інвестування. Особливо в нинішніх кризових умовах вирішення проблем "довгих грошей" вимагає комплексного підходу. Це не якесь одиничне питання або воля окремих політиків і підприємців. Це має бути цілісна економічна політика держави, спрямована на створення не просто "довгих грошей", а саме національних "довгих грошей". У такі моменти дуже важливо реально вести організаційну роботу по консолідації всіх конструктивних ініціатив експертної та підприємницької спільнот, а також законодавчої та виконавчої влади.

В завершення хотів би зауважити, економічне життя вчить нас показово: перешкоди знаходяться всередині країни, а не зовні. Пора, нарешті, припиняти цей божевільний проект "жити в борг, жити не за коштами".

Олександр ГОНЧАРОВ,

Керівник сайту http://privatization.in.ua/,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.