Польщі тепер зручно шукати антисемітів в українській історії

Закиди щодо антисемітизму – безпрограшна карта, й не лише політична. Всякий звинувачений мусить мимоволі виправдовуватися. Це вже мінус, особливо коли йдеться про далеку чи ближчу історію

Польщі тепер зручно шукати антисемітів в українській історії
Пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві Фото з відкритих джерел

Андрій Кокотюха

Письменник

Закиди щодо антисемітизму – безпрограшна карта, й не лише політична. Всякий звинувачений мусить мимоволі виправдовуватися. Це вже мінус, особливо коли йдеться про далеку чи ближчу історію

 

"Для наших сусідів Хмельницький - національний герой, а для нас той, який зробив перший акорд загибелі Речі Посполитої", - так заявив прем`єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, виступаючи перед жителями Холма минулої неділі. В світлі останніх подій закид можна й навіть треба було б списати на черговий виток загострення польсько-українських стосунків.

Воно почалося 2016 року після низки звинувачень до української сторони з приводу трагічних подій 1943-го року на Волині. Тепер голова польського уряду вирішив пред`явити до України ще давніші історичні претензії, згадавши повстання українців під орудою Богдана Хмельницького, наслідком якого стало утворення Гетьманщини – незалежної української держави на історичних українських територіях, свого часу окупованих Річчю Посполитою.

Новини за темою

Проте є в промові пана Моравецького одна дуже показова деталь, котра показує справжню причину згадки живим польським політиком давно померлого українського гетьмана. Адже головною темою виступу в Холмі була зазначена історія непростих взаємин польського та… єврейського народів протягом століть. Україна тут ніби ні до чого. Та з цього місця прошу уваги.

Йшлося про стосунки поляків та євреїв, які проживали, слід розуміти, на території Речі Посполитої. Польський прем`єр вочевидь не взяв на себе праці нагадати: Польща за цей час переживала як злети, так і падіння. Аж до втрати державності й, відповідно, суб`єкності на політичній карті світу. Тобто, певний час перебувала в одному з Україною становищі. Весь цей час євреї нікуди не дівалися й проживали поруч із українцями та поляками на територіях двох великих імперій – Російської та Австро-Угорської. І пан Моравецький навряд чи уточнив, якими на той час були польсько-єврейські взаємини. Натомість, окресливши тему, різко поміняв її. Перейшовши до звинувачень Богдана Хмельницького в знищенні євреїв.

Насправді голова польського уряду прикривається українським гетьманом, роблячи при цьому незграбні реверанси в бік держави Ізраїль. Наприкінці січня Міністерство закордонних справ Ізраїлю викликало заступника польського посла в Тель-Авіві Пйотра Козловського. Йшлося про стурбованість Ізраїля змінами до Закону про польський Інститут національної пам`яті. В Україні його називають "антибандерівським", а в Ізраїлі побачили там замах на заперечення Голокосту. Зокрема, недавно підписаний і вже скандальний польський закон забороняє згадувати поляків у контексті Голокосту, що суперечить історичній правді. Не дарма ж пан Моравецький у Холмі раптом заговорив про те, що повстання Хмельницького, цитата, порівнюється практично з Голокостом. А самого українського гетьмана хтось навіть поставив у один ряд із Гітлером.

Відбувається процес, який в розмовному мовленні визначають словосполученням "переведення стрілок". Зрозумівши серйозність претензій впливової держави Ізраїль, офіційна польська влада починає виставляти головними ненависниками євреїв саме українців, своїх нинішніх опонентів. Минуле знову стає зброєю в руках політиків, котрі страждають на імперські комплекси. Згадується Росія: звідти регулярно вкидаються звинувачення в антисемітизмі на адресу Симона Петлюри, голови Директорії УНР. Хоча є факти, що свідчать протилежне: Петлюра засуджував погроми. На відміну від Семена Будьонного, командувача Першою Кінною Армією – його бійцям погроми дозволялися, звісно ж, на неофіційному рівні.

Новини за темою

Закиди щодо антисемітизму – безпрограшна карта, й не лише політична. Всякий звинувачений мусить мимоволі виправдовуватися. Це вже мінус, особливо коли йдеться про далеку чи ближчу історію. "Очевидно, слід приготуватися Тарасові Шевченку та Іванові Франку", - написав із цього приводу на своїй сторінці у Facebook Андрій Магера. Не такі вже й фантастичні припущення, бо наступного разу польський прем`єр може процитувати поему "Гайдамаки", а потім – узагалі повість Миколи Гоголя "Тарас Бульба". Як бачимо, Польща озброїлася методами, раніше притаманними лише російській та радянській пропаганді.

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...