Політика примноження ризиків у банківській системі

Політика примноження ризиків у банківській системі
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Українські банки мають дуже слабкий кредитний портфель із заставами низької якості. Про що свідчать доволі часті гучні викриття фахівців Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ось-ось настав 2019-й рік, а прес-служба ФГВФО знову повідомила про новий скандал у банківському секторі.

Так, з величезними труднощами і складнощами триває процес оздоровлення національної банківської системи. Взяти хоча б нещодавній приклад про рішення Нацбанку з 19 грудня 2018 року ліквідувати АТ "ВТБ Банк" в Україні. Слід одразу зазначити, що на момент запровадження тимчасової адміністрації розмір зобов'язань банку становив 3,2 млрд гривень за вирахуванням зобов'язань перед пов'язаними особами (тільки від материнської структури було отримано кредит у розмірі близько 2 млрд гривень).

Новини за темою

Правда, розмір активів був удвічі більшим за зобов'язання: на 27 листопада 2018 року активи кредитної установи становили 6,9 млрд гривень, з яких 3,6 - це нерухомість на балансі комерційного банку. У підсумку ФГВФО належить виплатити вкладникам цього банку 942,7 млн гривень (ще не потрапили під гарантовані 200 тисяч гривень кошти фізичних осіб на 853 млн гривень і кошти юридичних осіб на 1,2 млрд гривень).

І раптом 14 січня нового 2019 року прес-служба ФГВФО повідомила про махінації у "ВТБ Банку" на суму, що перевищує 100 млн гривень, пов'язану з безпідставною перереєстрацією прав власності на нерухомість. Неймовірно, але 26 грудня 2018 року було встановлено, що 46 одиниць нерухомості, яка перебувала на балансі банку з 2015 року, нібито зникли з його активів.

Ба більше, ці об'єкти було перереєстровано держреєстратором 13 грудня 2018 року на якусь фізичну особу згідно з рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 січня 2016 року.

Нарешті, у прес-релізі підкреслюється: "У ФГВФО є всі підстави вважати ці дії шахрайськими, про що свідчать такі факти: в 2014 році на баланс банку було взято 311 квартир та об'єктів комерційної нерухомості на підставі договорів іпотеки. Протягом наступних трьох років були продані майже всі, крім 46, які залишалися на балансі на момент входження в банк ФГВФО.

Саме ці нереалізовані 46 одиниць і було зазначено в додатковому рішенні суду 15 січня 2016 року, про яке стало відомо в грудні 2018 року".

Таким чином, у Фонді гарантування вкладів вважають фіктивним додаткове судове рішення Індустріального районного суду, і тому на підставі зібраних даних Фондом уже подано заяву до правоохоронних органів.

Судячи з усього, скандал набуває обертів. При цьому більшість знайомих експертів усе ж вважають, що слабкість кредитного портфеля не лише у "ВТБ Банку", а й у багатьох інших фінансових установ пов'язана здебільшого з проблемами в українській економіці, а не в банківській системі. Словом, комерційні банки вимушені кредитувати той бізнес, який у нас є в країні. Відповідно, інших кредиторів та позичальників немає, а отже, фахівцям Фонду гарантування вкладів доведеться і далі у своїй роботі враховувати цю реальність.

Новини за темою

Ну, а клієнти неплатоспроможних банків досі ризикують не отримати свої кошти, оскільки Фонд дотепер усе частіше стикається зі слабким попитом на активи з оціночної вартості, а нерухомість, яка має бути на балансі банків, нерідко зникає за допомогою сумнівних рішень судів.

Відверто кажучи, це тільки одна сторона медалі, коли для вкладників такий приклад з "ВТБ Банком" може виявитися ще більшою проблемою, ніж відсутність ринкового попиту на активи такої кредитної установи. Інша сторона медалі – це коли, наприклад, "Промінвестбанк", що належить російській держкорпорації "Зовнішекономбанк", зумів на підставі рішення господарського суду Донецької області відсудити в "Кондитерської фабрики А.В.К." великий завод у Дніпрі за борги за договором кредитної лінії в розмірі 1,37 млрд гривень.

І тепер суд звернув стягнення на основні засоби, транспорт і нерухомість, де розташовані виробничі цехи фабрики АВК. Надалі все зазначене майно в межах процедури виконавчого провадження буде продано на прилюдних торгах.

Ось так – жорстко і безкомпромісно. Що ж, ризики в банківському секторі не знижуються, а, як ми бачимо, тільки зростають. Тому анітрохи не сумніваюся, що і 2019-й рік для оздоровлення банківської системи та економічного розвитку знову буде втрачено. І це визнання не власного безсилля, а, швидше, власного небажання Кабміну і законодавців щось змінювати в судовій системі та загалом в економіці України. Прикрити це Володимиру Гройсману та Андрію Парубію стало вже дуже складно.

Тому що останніми роками точаться одні й ті самі розмови про стимули для малого і середнього бізнесу, а насправді тільки зростають проблеми з кредитуванням, оплатами, платежами за боргами, податковим адмініструванням.

Ось і негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді минулого року збільшилось на 66,6%! порівняно з січнем-листопадом 2017 року і становило 8,87 млрд доларів. І що з цим робити? На жаль, реальний сектор української економіки нині в застої, стагнує.

Проте є сектор, який показує рекордні результати, – це банківський сектор, а точніше, у державних банків феноменальне зростання прибутку. Менеджери кредитних установ вміло наживаються на проблемах малого і середнього бізнесу, а також наших громадян.

І це в ситуації, коли гривневі процентні ставки банків зростали внаслідок підвищення облікової ставки НБУ, починаючи з жовтня 2017 року (відтоді облікова ставка зросла в середньому на 5,5 п.п. - до поточних 18% річних), а держборг України продовжував зростати, уряд жебракує у МВФ, США, ЄС, просто всюди.

Водночас вартість кредитів для українського бізнесу за 2018-й рік збільшилася на 6,6 п.п. - до 20,9% річних, а вартість позик для фізичних осіб - на 3,9 п.п. (до 33,1% річних). 

Схоже, і в цьому році президентських і парламентських виборів-2019 ніхто і нічого не збирається реформувати. Просто всі при владі чекають черговий кредит МВФ, не вдаючись до якихось кардинальних реформаторських змін.

Боюся, що ті процеси, які ми продовжуємо спостерігати і на початку нинішнього 2019 року, а саме наростання геополітичних ризиків в Америці, ЄС та Китаї, які збігаються із загостренням ситуації у нас у країні та несприятливою макроекономічною кон'юнктурою, будуть і далі посилювати негативний вплив на нашу економіку та банківську систему.

Тепер уже важко сказати, коли після політичної динаміки передвиборчих кампаній настане економічна динаміка в Україні, коли ми приступимо до структурних реформ і дійсного оздоровлення національної банківської системи. Нарешті, хто в 2019 році на посаді президента, прем'єр-міністра і спікера персонально візьме на себе контроль над економікою країни і банківським сектором?

Узагалі, що буде відбуватися вже в кінці березня на тлі різкого зниження гривні щодо долара? Звичайно, хотілося б більш оптимістично мислити, але, на жаль, поки не вдається.

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>