Пол Манафорт
AP Photo

Оригінал на сторінці "Радіо Свобода"

Давня мрія російської еліти здійснилася! Росії вдалося деморалізувати якщо не всю Америку, то частину її істеблішменту. Справа зовсім не в "змові" Трампа з Путіним. Можна зрозуміти американську Демократичну партію і журналістів, які продовжують повторювати цю мантру: треба ж якось пояснити, як у Білому домі опинився демагог з мерехтливою свідомістю. Йдеться про більш серйозний процес: спроба Кремля в період президентської кампанії в США розважитися хакерством спровокувала наслідки, які можуть вплинути на механізми функціонування як американської, так і російської еліт. Здається, цей факт тільки починають усвідомлюватися по обидві сторони океану.

Розслідування "російського сліду" в ході американських виборів, яку веде команда незалежних прокурорів, відкрило шлюзи, з яких хлинув потік бруду, який давно накопичувався. У цій багнюці тонуть не тільки шахраї, які опинилися в керівництві виборчого штабу Трампа, але й члени його адміністрації і, нарешті, клінтонівська команда, яка, як з'ясувалося, замовила компромат на Трампа. Ось-ось у болоті опиниться й сама Гілларі Клінтон.

Словом, почалося з пошуків "російського сліду", а обернулося дискредитацією американського істеблішменту, який загруз у брехні й пошуку збагачення будь-якою ціною. Причому йдеться про збагачення за рахунок контактів з авторитарною клептократією. Хвиля, піднята в США, обов'язково докотиться й до Європи, де вже в тривозі застигли ті, хто займався тим же, що і їхні американські колеги: стригли купони за рахунок обслуговування корупційних режимів. Причини для хвилювання є обґрунтованими: 29 європейських урядів вже зажадали розкрити імена анонімних володільців власності на території їхніх країн.

Втім, зараз за світову клептократію відбуває російська еліта. Все більше інформації про інфраструктуру, яка дозволяє легітимізувати у США (та на Заході загалом) вивезені з Росії кошти. Йдеться про значну суму – близько трильйона доларів (за даними Національного бюро економічних розслідувань США), виведених з країни після розпаду СРСР. Спостерігачі припускають, що половина цих коштів, якщо не більше, точно осіла в Америці. Ця інфраструктура включає в себе сотні юристів, бізнесменів, політиків, експертів і журналістів, які займаються обслуговуванням російських рантьє. За десятиліття глобалізації, тобто відкритих кордонів, російська еліта зуміла сформувати на Заході солідну базу безбідного існування. Своєю чергою західний лобістський левіафан, зацікавлений у корумпованій Росії, яка стала для нього джерелом збагачення, створює для російського самодержавства сприятливе міжнародне оточення. Ця взаємна dolce vita тривала б ще довго, якби комусь у Кремлі не спало на думку "напаскудити американці", не замислюючись про відплату.

Прокурори-чистильники вирішили почати з джерел добробуту представників американської еліти, що контактують з росіянами. Мету зрозуміло: знайти зіткнення фінансових інтересів і політичного компромату. Пейзаж, що виник, показує всеїдність американського істеблішменту, якщо йдеться про гроші. Керівник виборчого штабу Трампа Пол Манафорт, який потрапив у жорна чистильників, випатрав колишнього українського президента Віктора Януковича на 75 млн дол., при цьому не забувши полегшити гаманець Олега Дерипаски на 26 мільйонів. Колишній радник Трампа з нацбезпеки Майкл Флінн доїв турецький бюджет, взявши у Russia Today сущі крихти - 45 тис. дол. Скільки манафортів і фліннів перебуває на утриманні російської еліти, чи лобіюють вони інтереси Кремля? Ось що намагаються з'ясувати американські прокурори.

Новини за темою: Манафорта і його ділового партнера Гейтса поміщено під домашній арешт у США

Дуже доречно приспіло "Райське досьє" з новими офшорними витоками, яке дає можливість прокурорам зайнятися фінансовими зв'язками міністра торгівлі США Вілбура Росса і трампівського зятя Джареда Кушнера з російськими компаніями ("Сибур" і "Новатек") і російськими олігархами (Геннадій Тимченко, Леонід Міхельсон, Кирило Шамалов, Юрій Мільнер). Це тільки початок. Всі, кого ця тема цікавить, затамувавши подих, чекають реалізації санкційного акта конгресу США від 2 серпня 2017 року про оприлюднення американської власності російської керівної верхівки. Страх повинен скувати обидві сторони, що беруть участь у процесі інтеграції російської еліти в ненависну їй західну систему. Владислав Сурков досить недоречно почав іронізувати з приводу "кризи" західного лицемірства. Гонитва за "російським слідом" говорить про те, що Захід почав позбавлятися подвійних стандартів, тому навряд чи російський керівний стан поділяє сурковську іронію.

Як далеко готово піти американське правосуддя у виявленні коштів російського керівного класу, вивезених з Росії? Адже якщо насправді зайнятися здійсненням санкційного акта, то доведеться оприлюднити не тільки походження російських брудних грошей, але й називати тих, хто допомагав їх відмивати. Потрібно буде виводити на чисту воду західний механізм обслуговування російської клептократії, але ж при цьому можуть виплисти такі імена! Може виявитися цілком достатньо для того, щоб розхитати американську систему. Чи підуть на це США?

Новини за темою: Деталі "Райських документів": Про що вдалося дізнатися з нового "офшорного компромату"

Незалежно від того, наскільки далеко наважиться рухатися американська машина самоочищення, політичний клас США (навіть та його частина, яка замішана в обслуговуванні російських рантьє) буде таврувати Росію. Причому ті, хто, як Росс, замішаний у співпраці з близькими до Кремля структурами, будуть клеймити Росію особливо самовіддано. Бо як інакше очистити репутацію? Ті, хто були партнерами російської клептократії та обслуговували її інтереси, рятувати її не будуть – вони рятуватимуть себе.

Модель виживання російського самодержавства через використання США в двох іпостасях – як ворога для виправдання військового патріотизму всередині Росії і як канал впровадження російської еліти "в Захід" – починає розвалюватися. Парадокс у тому, що російська еліта, яка комфортно влаштувалася в доларовому вимірі, опиняється в залежності від держави, яку вона уявляє собі як ворожу. Можна уявити муки цієї еліти! Що робити? Розпродавати все нажите в США і бігти? Але куди? До Росії? У Росії замкнутися, зробивши зі своєї країни Північну Корею? Ні, навряд чи знайдеться багато охочих отримати таке задоволення, та плюс ще й російського Кіма на свою голову (до речі, Путін навряд чи підходить для цієї ролі). Тоді що робити: йти на угоду з американським правосуддям, з політичними або розвідувальними органами США? Але це означає бути постійно "на гачку". Втім, російська еліта зі своєю нерухомістю і вкладами в США давно "на гачку". Нове в тому, що американці перестали бути до цього явища байдужими. Якщо ще недавно російська система успішно використовувала у своїх інтересах західне "лицемірство", то зараз настає час, коли США мають можливість скористатися лицемірством російської еліти, що спокусилася благами доларової цивілізації.

Новини за темою: Путін заявив, що Росія не має жодного відношення до Манафорту

Володимир Путін на саміті АТЕС у В'єтнамі, нарікаючи на "кризу" у відносинах з Америкою, заявив про готовність "перегорнути цю сторінку" і закликав будувати "гармонійні відносини зі США". Це саме те, про що зараз мріє неспокійний російський керівний клас, усвідомивши, яку ціну доводиться платити за своє гопництво. Та ба: для Трампа в ситуації, коли Росія стала приводом для чищення "американських стаєнь", будь-яке нове "перезавантаження" відносин з Москвою стане політичним самогубством.

Як "американка" експлуатуватиме залежність росіян, поки неясно: може затягнути зашморг, а може й відпустити його. Але якщо відпустить, то тільки в обмін на угоду. Наші співгромадяни з чуйним політичним нюхом і власністю в США вже мали б вишикуватися в чергу до американських слідчих органів з готовністю до операції. Питання: що вони готові (і можуть) запропонувати в обмін на свій імунітет і збереження власності? Але як, скажіть, бути в цій ситуації з російською державністю і національними інтересами? Про національну гордість помовчимо.

Лілія Шевцова

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.