Податок на виведений капітал нас не врятує. Але є інший, більш вдалий шлях

Податок на виведений капітал нас не врятує. Але є інший, більш вдалий шлях
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Що ближче фінальна розв'язка президентських виборів, то сильніше напружуються звивини виборчих штабів. У роботу йдуть засмальцьовані законопроекти, які ані києм, ані палицею не вдалося "втиснути" в колишні, більш спокійні часи, коли депутати мали хоча би декілька хвилин на "подумати". Наразі парламентська "парадигма" настільки слабка, що можна навіть ставити на голосування питання щодо увімкнення "мізків" депутатів, і ця "поправка" набере від сили декілька десятків голосів.

У цей межичас, під час якого на короткому відрізку від президентських до парламентських виборів на нас чекає умовна "семибоярщина", а країною керуватиме то стратегічна "сімка", то група із "семи олігархів", з'явилися унікальні історичні шанси на ухвалення в парламенті чого завгодно: хоч приєднання країни до "ліги сексуальних меншин", хоч податку на виведений капітал.

Новини за темою

Останній взагалі є для наших прихильників "вульгарного лібералізму" таким собі збірним образом "Гуськова", який згодиться для будь-яких маніпуляцій суспільною свідомістю. І ось коли вчергове у владних чи опозиційних кабінетах виникає бажання помірятися "реформометром", одразу із запиленої законодавчої скрині виникає привид "батька Гамлета" у вигляді законопроекту про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Хто тільки не вчив українців жити: і МВФ, і "варязький десант" у вигляді "спеців"-економістів, і експати з РФ, які займалися… (чим тільки не займалися у себе на батьківщині). І всі вони краще нас, українців, знають, які тарифи повинні у нас бути і який податок в Україні потрібно запроваджувати.

Причому цю дискусію настільки розтягнуто в часі, що у світі з'являються вже зовсім інші, більш прогресивні фіскальні технології, а в Україні роками триває дискурс щодо податку на виведений капітал, який вже навіть на своїй історичній батьківщині – Естонії – відійшов не те що на другий, на п'ятий-десятий план.

Центральний банк цієї країни у 2018 році заявив про те, що Естонія в контексті залучення іноземних інвестицій та експортних замовлень програє конкурентну боротьбу тій же Фінляндії. А тут варто зауважити, що естонці люблять порівнювати себе з фінами точно так само, як і українці – з поляками. При цьому в переможених естонців вже кілька років діє податок на виведений капітал (і місцева економіка у 2019-му, за прогнозами місцевих аналітиків, зіткнеться з уповільненням темпів економічного зростання), а у фінів, що перемогли, – класичний податок на прибуток.

У попередніх статтях ми неодноразово звертали вашу увагу на ті катастрофічні наслідки, до яких призведе запровадження в Україні податку на виведений капітал. Немає сенсу їх повторювати знову. Досить сказати, що ця тема є для всіх без винятку політичних сил, провладних чи опозиційних, універсальною димовою завісою "першого читання", коли можна повісити улюбленому електорату чергову локшину на вуха, замінивши реальні економічні смисли танцем з бубном довкола податку на прибуток. Враховуючи, що значна частина бізнесу в Україні цього прибутку особливо не відчуває, виходить кумедно. Як говориться, "маразм у студію", або як обкласти податками по-новому те, чого немає. Єдине, що заспокоює, так це те, що далі другого читання реформаторський запал навряд чи піде. МВФ вже дав вказівки "елітам" повернутися назад, на "тумбу", клацнув фінансовим батогом, і "тигри", які звикли "жерти" транші, навряд чи не послухають свого "дрессира".     

Новини за темою

Ми ж спробуємо проаналізувати не холості фіскальні постріли у вигляді податкових концепцій, що не відбулися, про які навіть батьки-засновники вже не згадують (що не заважає реанімувати в Україні цей методологічний секонд), а представимо на ваш суд дійсно сучасні концепції модернізації податкової системи.

На думку дослідницького департаменту МВФ, найбільш оптимальним для розвитку глобальної економічної системи є модифікація класичного податку на прибуток у більш оптимальну модель, що дістала назву податку на рух грошових коштів залежно від місця призначення (destination-based cash flow tax): абревіатура – DBCFT.

Фонд провів дослідження параметричних даних 80 найбільш розвинених країн світу і дійшов цікавого висновку: та країна, яка першою проведе цю реформу, стане безперечним лідером як у динаміці внутрішнього розвитку, так і в контексті залучення іноземних інвестицій.

Вперше концепцію цього податку було сформульовано в програмному документі Республіканської партії США 2016 року "Найкращий шлях – наше бачення успішної Америки".

Суть цього податку полягає в тому, що оподаткуванню підлягають товари, які вироблено за кордоном і що споживаються всередині країни, тоді як експортна продукція, що реалізується на зовнішніх ринках, від податку звільняється. Наприклад, при купівлі імпортних товарів витрати на їх придбання не відносять на собівартість, при цьому доходи від реалізації включено до оподаткування податком на прибуток. Водночас доходи від експорту не включено до бази оподаткування.

За словами економіста Алана Дж. Ауербаха з Каліфорнійського університету, Берклі, цей податок усуває мотивацію, яка штовхає великі корпорації переспрямовувати фінансові потоки в низькоподаткові юрисдикції.

Програма Республіканської партії США 2016 року стала основою такого феномена, як "трампономіка", який може стати гідною альтернативою "рейганоміки" минулого століття, коли Америка провела приголомшливий технологічний спурт. Нині США демонструють динаміку зростання ВВП у діапазоні 2-3%, що для цього типу економіки вражає, і не в останню чергу за рахунок зниження рівня корпоративного податку.

Модифікація податку на рух грошових коштів залежно від місця призначення може передбачати кілька варіантів. У базовій моделі податкове субсидування не тільки впливає на фіскальні показники, але й побічно захищає внутрішній ринок від імпортного ширвжитку. Стає вигідніше виробляти національний продукт, ніж завозити чужий. Ще більший стимул отримує експортний потенціал країни: вже не треба залишати на зарубіжних "прокладках" і в контрольованих іноземних компаніях (КІК) 20-30% валютної виручки, адже податкова пільга сприяє повній детінізації фінансового потоку. Крім того, подібне непряме субсидування вітчизняного товаровиробника дозволяє пройти "між крапельок" вимог СОТ у частині неприпустимості створення штучних торгових преференцій: у випадку з податком на рух грошових коштів залежно від місця призначення "демпінговий" комар носа не підточить.

Запровадження цієї системи оподаткування позитивно впливає і на динаміку торгового балансу, який стосовно України протягом кількох років може з дефіцитного стати профіцитним. За розрахунками американських аналітиків, в цій фіскальній моделі національна валюта може зміцнитися на 20% через рік після активації нових правил оподаткування.

Сьогодні методологія цього закону закладається в пакет реформ спеціальних податкових комісій палати представників США, які мають собі на меті розробити податковий кодекс ХХІ століття, який би стимулював внутрішнє виробництво, експортний потенціал, приплив інвестицій до країни і зміцнення національної валюти в одному флаконі. Саме все те, що потрібно й Україні. І навіть більше, ніж США.

Оподаткування імпорту та звільнення від податків експорту, на думку її лобістів із групи "Американці за процвітання" (брати Кох, Стів Беннон – у минулому головний стратег Трампа), допоможе посилити конкурентоспроможність американських компаній на зовнішніх ринках, а також створить додатковий фіскальний потік від імпорту, який компенсує фіскальні пільги експорту та загальне скорочення ставки податку на прибуток (в Україні ставку податку на прибуток варто було би скоротити з 18% до 10%).

На практиці битва за цю реформу являтиме собою зіткнення рітейлерів, які заробляють на імпорті, з внутрішніми виробниками та експортерами. Не так вже й просто почати субсидувати експорт за рахунок оподаткування імпорту. Особливо враховуючи, що Україна поступово перетворюється на полігон для продажу "секонду" з усього світу, і навіть угода про ЗВТ з ЄС лобіює норму щодо зняття з боку України будь-яких загороджувальних мит на шляху "брендів Європи" до нашої країни.

Звісно, виникає питання витрат. За такої моделі оподаткування імпорт неминуче подорожчає, і поки наші виробники навчаться випускати капці та скріпки, мине досить багато часу, протягом якого нашим споживачам доведеться переплачувати.

Як показують розрахунки західних аналітиків, компенсатором тут виступає зміцнення національної валюти. Ревальвація гривні внаслідок вирівнювання торговельного балансу і поліпшення платіжного балансу здатна мінімізувати цінові втрати. За "теорією Авербаха", фіскальний маневр зміцнює національну валюту на величину, відповідну додатковому оподаткуванню імпорту. У нашому випадку сильна гривня також повинна стримати зростання цін на імпорт.  

За даними МЕРТ, за два місяці 2019 року обсяг імпорту навіть у групі "Продовольчі товари" збільшився на 18%. За підсумками 2018-го питома вага імпортних товарів у роздрібній торгівлі України склала понад 46%, зокрема в продовольчому сегменті – 17,8%, в оптовому товарообігу – 57,6%.

Поступово ми віддаємо свій внутрішній ринок іноземним компаніям, і цей процес вже перейшов і на продовольчий сектор, коли у звичайних супермаркетах покупець віддає перевагу італійській локшині. Україна могла би стати країною, яка адаптує найкращі зарубіжні практики. Натомість нам насаджують не тільки "секонд" у вигляді потертих футболок, але й "затертих" реформ", які, як у випадку з податком на виведений капітал, принесуть півтора ярду євро прибутку кільком сировинним ФПГ. А внутрішній ринок? Кого він хвилює! Україна увійшла до трійки лідерів з імпорту секонд-хенду, поступившись лише Пакистану та Малайзії, і довівши його рівень у внутрішній закупівлі одягу і взуття до 54%. Податок на виведений капітал – це саме те, що нам потрібно, щоб наздогнати пакистанців.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>