banner banner banner banner

Платні послуги за зарплати від 9 тисяч гривень і нові перевірки. Яка реформа соціальних послуг чекає українців

Платні послуги за зарплати від 9 тисяч гривень і нові перевірки. Яка реформа соціальних послуг чекає українців
112.ua

Ганна Пєшкова

Журналістка

Цьогоріч для українців зі складним матеріальним становищем, з інвалідністю, тривалими хворобами, залежностями та іншими проблемами мають набути чинності нові стандарти соціальних послуг. Окрім догляду вдома, громадянам обіцяли ще й якісну соціальну адаптацію.

Для контролю за впровадженням нових стандартів міністр соцполітики Марина Лазебна збирається створити нову, окрему Національну соціальну сервісну службу. Парадокс, але 1 415 працівників, окрім допомоги українцям, зможуть відбирати у них соціальні виплати.

Чого тепер чекати одержувачам соціальних послуг - у нашому матеріалі.

Контроль із центру замість децентралізації

Якщо в родині батько зловживає алкоголем, мати хворіє, а за дітьми нікому стежити, сім'ї не просто виплатять соціальну допомогу, а нададуть соціальний супровід, послуги денного догляду за дітьми. Причому допомагати громадянам зможуть і недержавні організації. Підготовлені менеджери, медики, психологи, педагоги будуть оцінювати індивідуальні потреби людини. Все це гарантує закон "Про соціальні послуги", який набув чинності з початку 2020 року.

Новини за темою

Реформа була підготовлена ще попередньою політичною командою. Головна її новація - вирішувати, чи надавати соціальні послуги, повинна влада на місцях, адже вона краще розуміє потреби свого регіону. Це був ще один крок у бік децентралізації.

Проте створення додаткових структур і надбудов властиво кожній новій владі. В одному з інтерв'ю Лазебна підкреслила, що сьогодні міністерство надає місцевим департаментам соцдопомоги тільки методичне інформування та фактично не має на них жодних важелів впливу. Лазебна каже, що до контрольної функції у відомства не доходять "руки". На її думку, необхідно створити Національну соціальну сервісну службу. Незабаром після заяви міністра відповідний проект наказу з'явився на сайті відомства.

Що це на практиці означає для українців?

Згідно із законом "Про соціальні послуги", саме місцева влада буде визначати потреби громадян у соціальних послугах, залучаючи до цього їхніх постачальників. Тобто фактично на місцях проводять "кастинг" клієнтів. І дуже часто віддають перевагу не лежачим хворим, а тим, з ким може бути менше мороки. Наприклад, тим, хто самостійно може зробити хатні справи.

Дуже часто безпосередньо купанням і переодяганням тих, хто цього потребує, не займаються (таку допомогу отримує лише близько 3% громадян). Замість цього зазвичай обмежуються доставкою продуктів, інколи - оплатою послуг ЖКГ. Причому виборчі підходи працюють для одержувачів не тільки платних, але і безкоштовних послуг.

Довести ж те, що вам не надали послугу, вкрай складно. Автори закону "Про соціальні послуги" розуміли такі ризики, але вважали, що тільки представник послуг повинен оцінювати ситуацію, адже це йому надалі допомагати родині. Окрім того, соціальні інспектори не зацікавлені в тому, щоб виявляти порушення, які фактично допускаються їхнім же начальством.

Фактично нова сервісна служба від Лазебної повинна залагодити всі ці питання. Вона стане супервізором, який перевірить ще раз всі договори і доб'ється того, щоб допомога була якісною і надавалася в повному обсязі.

Під закон, який набрав чинності, якраз розроблено 22 стандарти соціальних послуг. Деякі з них повинні бути надані протягом доби. Закон також чітко визначає 16 факторів, які можуть викликати складні життєві обставини. Тому з цього боку контроль з центру для громадян вкрай позитивний.

Окрім того, в законі "Про соціальні послуги" встановлено, що представники територіальних центрів будуть примушувати деякі сім'ї до отримання цих послуг. Тих, хто буде противитися, насильно приведуть, наприклад, у службу у справах дітей. Соціальна інспекція за визначенням не може надавати послуги. Нова ініціатива передбачає, що функції контролю виконує окрема структура, а це означає, що до соцпрацівників буде більше довіри.

З відкритих джерел

Хоча переваги нової служби очевидні, диявол криється в деталях. Вона створюється на базі Державної соціальної служби, яка була створена ще два роки тому за рекомендацією Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Ця структура мала якраз упорядкувати роботу місцевих органів соцзахисту та удосконалити контроль за процесом її надання. Тобто фактично зробити те, для чого Лазебній і потрібен новий орган.

Але на практиці цей орган так і не запрацював. Міністр не приховує того, що зацікавлена в розширенні його повноважень та в тому, щоб на місцях у нього з'явилися "фізичні" відділення. Планується, що новий орган буде підпорядковано Мінсоцполітики, але його керівника призначатиме Кабінет міністрів. Тобто йдеться про повернення до централізації.

Економічний експерт Олег Пендзин переконаний: це вказує на те, що конкретної стратегії у влади немає.

"У цій ситуації потрібно визначити, чого ж ми насправді хочемо: більше контролю з центру або відповідальності на місцях. Повинна бути чітка стратегія, під яку буде прописуватися тактика. У нас же ніякої системи немає", - говорить аналітик.

Людмила Волинець, голова громадської організації "Служба захисту дітей" і консультант у Верховній Раді, своєю чергою підкреслює, що цим рішенням реформа соціальних послуг згортається.

"У країні відбувається децентралізація. Новим законом "Про соціальні послуги" відповідальність перекладається на об'єднані територіальні громади. Тим часом їх якраз збираються переформатувати. Ніхто не розуміє, що з ними буде відбуватися далі. Спостерігаємо хаос. Тепер же за постановою про Національну соціальну сервісну службу фактично відбувається централізація", - каже Волинець.

Приховані сенси нових плагінів

У створенні нової служби для громадян є і зворотний бік медалі.

Розширення лінійки соціальних послуг, безумовно, позитивно. Але при цьому встановлюються обмеження щодо їх надання. Національна соціальна сервісна служба буде не лише перевіряти достовірність документів тих, хто претендує на безкоштовні соціальні послуги, але й ухвалювати рішення про позбавлення статусу депортованої особи, а також перевіряти правильність нарахування допомоги особам з інвалідністю, чорнобильцям, ветеранам, матерям-одиначкам, безхатькам та іншим категоріям. Перевірки можуть торкнутися і субсидій.

Скріншот

У середині грудня президент Володимир Зеленський підписав закон № 324-IX "Про верифікацію та моніторинг державних виплат". Хоча Головне науково-експертне управління Верховної Ради уклало, що закон неконституційний, просто так від скорочення бюджетних витрат на державні соціальні програми влада відмовлятися не стала. Планується, що допомогу будуть отримувати тільки ті, хто найбільше її  потребує.

Безумовно, частково сенс у централізованій верифікації є. За словами Пендзина, вже зараз виникає величезна кількість організаційних проблем, пов'язаних із порядком виділення бюджетних коштів на місця.

Новини за темою

"Певні соціальні зобов'язання держави переміщено на місцеву владу. У підсумку субсидіанти часто отримували виплату в різних містах паралельно, не маючи на це права. Тому певна потреба в тому, щоб соцдопомога із держбюджету реалізовувалася по держструктурах, дійсно є. Жорсткий контроль зумовлено тим, що у нас у цьому напрямку повний безлад", - каже експерт.

Справді, лише за один місяць 2019 року представники міністерства виявили зловживань із соцдопомогою на 30 мільйонів гривень. Багато українців приховують реальні доходи, переписують майно на родичів. Однак Пендзин переконаний: після створення сервісної служби екзотики в реалізації може бути багато.

З верифікацією і раніше було пов'язано недоліки. Пенсіонерам скасовують можливість нарахування субсидії, посилаючись на наявність працездатних родичів, у яких приховано доходи, навіть якщо ці родичі проживають окремо.

Але справа в тому, що спеціально для такої верифікації створювався окремий реєстр для одержувачів соціальних послуг та виплат, який незабаром повинні запустити. На платформі буде видно відкриті банківські рахунки, інформацію про фактичне місце проживання, дані паспорта та інформацію із податкової. Перевірки повинні були відбуватися в автоматичному режимі.

Тепер же ними займуться представники сервісної служби. Грубо кажучи - інспектори. Тобто ті самі люди, які повинні допомагати з соціальними послугами, одночасно будуть і "сторожовими псами".

Якщо зараз представників Держслужби соцполітики тільки 50, то після створення служби їх стане 120. Частину з них "перекинуть" із Мінсоцполітики. Всього ж так званих "інспекторів" 1 415. Співробітників наберуть із обласних держадміністрацій (перерахунок працівників детально вказано у порівняльній таблиці до законопроекту). Тому витрати на їхню зарплату теоретично збільшуватися не повинні.

Скріншот

Однак без операційних витрат на переформатування управлінь соціальної сервісної служби нових центрів, безумовно, не обійтися. Хоча в країні критично не вистачає не інспекторів, а соціальних працівників, які виконували б ці послуги.

Інспектори замість виконавців

За словами Волинець, у країні критично не вистачає соцпрацівників. Враховуючи той факт, що новий закон передбачає наявність у працівника соціальної служби високого рівня освіти, питання про наявність "робочих рук" стоїть вкрай гостро.

"У кожній другій територіальній громаді немає жодного соцпрацівника. Про який тоді контроль якості надаваних послуг ми говоримо?" - запитує вона.

Раніше Лазебна заявляла, що є 40 тисяч представників професії, які готові допомагати громадянам. Але люди, про яких говорила міністр, влаштовані у догляді, наприклад, за літніми людьми. Для них потрібен лише базовий рівень навичок: раз на два дні приготувати їсти, помити підлогу, придбати продукти. А ті, хто працює з сім'ями із дітьми, наприклад, повинні бути високо освіченими, володіти знаннями із психології. Їх на сьогодні лише 3,5 тисячі на 42 мільйони населення.

Лазебна нещодавно пообіцяла, що їхня кількість зросте ще на 8 тисяч. Але чи будуть громадяни мотивовані на цю роботу за середньої оплати близько 20 гривень на годину - окреме питання. У середньому соцпрацівники отримують близько 6,5 тисяч гривень на місяць, часто працюючи понаднормово.

"Рівень оплати у вигляді мінімалки впливає на якість роботи самого працівника. Соцпрацівниками часто влаштовуються люди без профільної освіти, економісти. В законі виписано вимогу про кваліфікованих працівниках, але де взяти на таку зарплату людину із педагогічною або психологічною освітою? Щоб таку вимогу виписувати, потрібно проаналізувати, скільки людина з вищою освітою взагалі живе в ОТГ", - додає Волинець.

Країни з підвищеною соціальною відповідальністю, як-от, наприклад, Швеція чи Норвегія, більшу частину коштів спрямовують саме на соціальні послуги, а не на соцдопомогу. В Україні ж все навпаки. Почасти тому, що соцвиплати стали систематичним методом піару для влади. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль у березні говорив про те, що бюджет потрібно знову переглядати для збільшення соцвиплат. А гроші на соціальні послуги практично не виділяються - до секвестру бюджету було заплановано 150 мільйонів на рік.

На карантині Кабмін голосно анонсував зростання виплат співробітникам соціальних служб. Їм обіцяли подвійні оклади за роботи під час пандемії. На практиці ж виплати у більшості випадків не підвищили. Ми маємо справу лише з рекомендацією для ОТГ. Тим часом грошей на місцях - обмаль, адже їх забрали на спеціальний "коронавірусний фонд". Тим паче, що на місця повісили і 300% доплати для медиків.

Багато із соцпрацівників на карантині звітували: не одержали не тільки доплати, але маски і дезінфектори. Засобами захисту соцпрацівників забезпечували волонтери.

Грошей і до карантину не вистачало на базові програми.

"На наш соцзахист Київська область виділила за програмою реабілітації 57 тисяч гривень на рік. При цьому на лікування дитини з другим ступенем інвалідності потрібно 16 тисяч гривень, із третім ступенем - 25 тисяч. У списку 20 дітей. Як же бути?" - розповідає Олена Янченко, мати двох дітей із ДЦП.

Фінансове питання зачіпає і родичів громадян, які потребують допомоги. Закон "Про соціальні послуги" унормував питання отримання ними компенсації за догляд. Проте небагато хто зможе відмовитися від роботи заради мізерно малих сум від держави.

Те, що ставка діями Мінсоцполітики робиться насамперед на контроль, а не на здійснення допомоги, підтверджує і те, що плани про створення нової структури звучать ще до того, як обіцяна реформа соціальних послуг стартувала.

Реформа Шредінгера

"Необхідно визнати, що поки цей закон не діє. Для нього не прописано цілу низку підзаконних актів", - погоджується Людмила Волинець.

Новини за темою

Нові стандарти якості соціальних послуг не вступили в силу, але контролювати їх виконання, а також добробут громадян, які претендують на соціальну допомогу, в Мінсоцполітики вже мають наміри. Найпевніше, насамперед громадяни зіткнуться з верифікацією, а вже потім - із новими соціальними послугами.

Простий приклад. Закон "Про соціальні послуги" встановлює чіткі межі для тих, хто може або не може отримувати допомогу безкоштовно. Завжди безкоштовні - консультація, представництво інтересів та кризове втручання. За ведення домашнього господарства, придбання товарів, прання, готування, стрижку, ремонт одягу, догляд за домашніми тваринами та інші послуги потрібно буде заплатити, якщо ви отримуєте понад 4 прожиткові мінімуми, тобто 8 788 гривень. Для порівняння, середня зарплата в Україні в травні склала 10 542 гривень.

Якщо ви отримуєте понад 4 394 гривень, заплатите за послуги частково. Раніше ці питання не були унормовані. Самі тарифи індивідуально обчислюються на місцях з урахуванням адміністративних витрат.

Але методику визначення середньомісячного сукупного доходу отримувача послуг так і не затверджено. Тобто незрозуміло, чи враховувати в цей граничний дохід суми, які людина отримує від оренди землі, майна.

Так і в цілому в реформи соціальних послуг є ще багато підводного каміння, яким треба було би зайнятися насамперед.

"Коли вас просять, наприклад, взяти до себе на квартиру людей, у яких трапилася проблемна ситуація, а ви - квартирант, ви можете їм допомогти? Ні. Ось так працює закон. І коли це поєднується з діями із деінституалізації, коли ліквідуються інтернати, все це веде до великих проблем. Я не прихильник інтернатів, але в деяких випадках ця послуга була потрібна. Наприклад, у жінки згорів будинок, і їй необхідно на півроку віддати на утримання свою дворічну дитину. Тим часом вона буде займатися відновленням житла. Тепер, судячи з усього, вже зовсім не буде цієї послуги. Потрібно сказати, що період вкрай важкий: 42 тисячі дітей повернули з інтернатів назад до батьків, не спитавши, чи зможуть вони вижити в цих сім'ях", - зазначає Волинець.

Поки з ухваленням підзаконних актів для документа "Про соціальні послуги" тягнуть вже протягом півроку, і самі ці послуги бажають залишати кращого, тотальна верифікація не запізнюється ні на мить. Лазебна прямо заявляла, що запустити Національну соціальну сервісну службу зможуть до кінця року, хоча до 17 липня ще триває громадське обговорення ініціативи. Сама міністр націлена в планах на осінь. Вона вже анонсувала презентацію цієї служби, хоча проект ще не схвалено.

Для того, щоб відрізати людей від державних виплат, робиться все необхідне, і навіть більше.

Ганна Пєшкова

 
Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>