Платіжки від "Київенерго" - це любов до киян чи підступність?

Наші олігархи давно вже не створюють нових робочих місць, навпаки, ми надто швидко їх втрачаємо на великих і середніх підприємствах. Водночас як ефективна соціальна політика та принципи соціальної справедливості могли б бути потужним драйвером економічного оздоровлення, а надмірна бідність вже точно ніколи не дасть злетіти економіці нашої країни

Платіжки від "Київенерго" - це любов до киян чи підступність?
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Наші олігархи давно вже не створюють нових робочих місць, навпаки, ми надто швидко їх втрачаємо на великих і середніх підприємствах. Водночас як ефективна соціальна політика та принципи соціальної справедливості могли б бути потужним драйвером економічного оздоровлення, а надмірна бідність вже точно ніколи не дасть злетіти економіці нашої країни

У повітрі Києва вчора, 22 лютого, була занадто висока концентрація ненависті до влади та олігархів. Все це логічно і навіть закономірно. Таке відчуття, що політичні лідери парламентських партій втратили інстинкт соціального виживання. Ось і 20 лютого, подивившись засідання погоджувальної ради фракцій Верховної Ради, стало зрозуміло: нардепам проблеми порятунку економіки країни та виконання соціальних зобов'язань абсолютно побоку, а отже, ця велика криза всерйоз і надовго.

На відміну від дефолту, який найімовірніше в середині поточного 2017 р. накриє нас як мінімум двома потужними ударами (обвальним падінням фондового ринку і девальвацією гривні), і тоді вже не скоро після другого удару економіка України почне дихати і відновлюватися. А зараз нас у кращому разі чекає депресія — тривалий час брак грошей. І вам теж, панове міністри і народні депутати, доведеться освоювати науку економити.

Новини за темою

Не сумніваюся, завтра це торкнеться кожного з нас. Ось і 21 лютого український олігарх Рінат Ахметов зупинив два містоутворюючих підприємства: Єнакіївський металургійний завод (найбільший виробник сталі) в Донецькій області та ПАТ "Краснодонвугілля" (видобуток коксівного вугілля в Луганській області, що входять до гірничо-металургійної групи "Метінвест". І найгірше те, що в цій надзвичайно складній ситуації роль прем'єр-міністра Володимира Гройсмана у парламентсько-президентській республіці, як і раніше, є не зрозумілою, він досі ніяк не може навчитися управляти очікуваннями громадян. Більше того, економічні прогнози голови нашого уряду мають таку неприємну властивість, як не збуватися.

Плюс до цього капітали з країни йдуть і йдуть в офшори, але, може, це зайві гроші, які не потрібні економіці? Хоча питання навіть не в тому, - що і скільки йде, а в тому, скільки і чого не приходить в Україну?! Так, обіцянки, обіцянки, обіцянки. Згадайте, як партійні лідери з трибуни майдану заявляли, мовляв, для нас відкриються ринки Євросоюзу, а витрати (особливо на митниці) різко скоротяться. І ось ми всі чекаємо, чекаємо і чекаємо, коли ж не те що ринки хтось почне об'єднувати, а хоча б хтось з Кабміну озвучить перспективи і прогнози реалізації раніше заявлених обіцянок.

Але і це не так страшно, як те, що ми і внутрішній ринок не розвиваємо, навпаки, вбиваємо його. Це катастрофа, коли інфляція пожирає заощадження громадян, а українські підприємства в цей час банкрутують через грошовий голод. І скільки ще будемо перекидатися і борсатися в цій економічній брехні та абсурді?! Тепер перед загрозою віялових відключень електроенергії Кабміну залишилося продавати тільки одне – "світле майбутнє". Хоча справедливості заради треба визнати, що до цього багато років власник ПАТ "Київенерго" Ахметов не знав, як конкурувати, він ніколи не конкурував, а ось тепер влада робить з нього конкурента.

Новини за темою

У свою чергу так і хочеться запитати у найбагатшого олігарха країни, платіжки від "Київенерго" - це любов до киян чи підступність? Від чого таке запитання? Так, все просто і до болі гірко, що, наприклад, середня зарплата вченого Академії наук України зрівнялася з платіжкою послуг ЖКГ за місяць. Чесно зізнаюся, соромно, але до такого провалу в економіці ми йшли не один десяток років. У цьому плані дуже добре пам'ятаю, як в середині 90-х років, а в той час я був гендиректором довірчого товариства "Правекс-Траст", багато мої знайомих чиновників з Кабміну і КМДА постійно говорили, мовляв, ось проведемо малу приватизацію і, зокрема, приватизуємо житло - і ціни на оплату послуг ЖКГ різко знизяться. Потім через кілька років від них же послідував ще один гучний лозунг, мовляв, створимо ефективного власника – і ціни підуть вниз! Нарешті в період президентства Кучми всі ті самі великі чиновники почали ратувати за те, щоб електроенергетику, газ, воду якомога швидше розділити на приватні "шматки" - і тоді вже точно ціни впадуть.

На жаль, всі ці національні програми виявилися нахабною брехнею. Найгірше, що сьогодні всі ці мережі, труби та інше експлуатувати просто небезпечно. За ціни і говорити нема чого. І все йде до того, що слідом за субсидіями на оплату послуг ЖКГ запровадять продовольчі картки. Але те, що легко пояснює страхи міністрів, не пояснює страхи пересічних громадян. Наших людей відучують думати, і головне - задавати питання: "А мені що треба, чого я хочу?" Коли ж нарешті почнемо включати свою голову, самі роблячи проект свого життя і свого будинку? Адже в самому початку 90-х років Україна випереджала Китай і Фінляндію за визнаними у всьому світі науково-технічними центрами в Дніпропетровську, Києві, Харкові, Донецьку, Одесі, Миколаєві.

Новини за темою

На жаль, у нас всі вершки зняла "еліта", а в Китаї за цей період 600 млн громадян вийшли з бідності. Але досі всі обдурені українці з надією чекають, коли ж багатство олігархів почне просочуватися до них вниз. Невтямки їм, що корупція і компрадорська економіка завжди живуть одним днем. Тому олігарху чи великому бюрократу простіше купити за кордоном, наприклад, класного футболіста або одразу поставити на посаду міністра "ручного" освіченого іноземця, ніж підвищувати грамотність всього українського народу.

Зауважте, практично у всіх країнах уряду з центробанками організовують процес підвищення фінансових знань свого населення, допомагають удосконалювати навички планування бюджетів домогосподарств, а також вчать приймати зважені рішення щодо використання фінансових продуктів і послуг. У нас все навпаки, Кабміном і Нацбанком запущений процес деградації людей, особливо вкладників і клієнтів банків. Чи не тому в нас частка підприємницьких доходів малого та середнього бізнесу в доходах населення за останні 2-3 роки скоротилася майже в 3 рази.

Новини за темою

Також треба визнати, що наші олігархи давно вже не створюють нових робочих місць, навпаки, ми надто швидко їх втрачаємо на великих і середніх підприємствах. Водночас як ефективна соціальна політика та принципи соціальної справедливості могли б бути потужним драйвером економічного оздоровлення, а надмірна бідність вже точно ніколи не дасть злетіти економіці нашої країни. Провідні зарубіжні аналітики вивели таку закономірність: якщо на 1% збільшуються доходи найбагатших у країні, то ВВП за 5 років падає на 0,1%, а якщо на 1% збільшити доходи найменш забезпечених громадян, то ВВП зростає.

Зате Африка, починаючи з середини 90-х, - один зі світових чемпіонів за темпами економічного розвитку. А що у нас? А у нас зараз "гра" на виживання: зламають або паралізують мешканців платіжки за послуги ЖКГ? І на вулиці Грушевського знову драма – не долі України, а долі непрацюючої Верховної Ради. Пошук ворогів, найімовірніше, ще більше посилиться і розшириться у стінах ВРУ. Відповідно в поточному 2017 р. немає шансів у нашого бізнесу заробити, крім як виграти на дострокових виборах до Верховної Ради, оскільки практично всі бізнесмени з грошима в ці дні інвестують у нові політичні проекти.

Нарешті, українська реальність для президента така: або він, або його. Так, жорстко, але саме так високо сьогодні підняті ставки. Політики шкірою стали відчувати, як бідне населення горить протестними настроями. І тому прем'єр-міністре, досить бути творчим, час бути ефективним.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Керівник сайту http://privatization.in.ua/,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів